Рубрики: Життя - як є...
От хтось скаже, що справжнє кохання буває тільки з першого погляду, але знайдуться і ті, хто любов відчув пізніше, з якогось енного разу. І, думаю, не прогадали, бо таке почуття витримало іспит на зрілість, його не...
Переконана: кожна вулиця має свій аромат. Десь пахне свіжою випічкою, десь запашною кавою, десь – свободою, а десь усе дихає минувшиною…. От вул. Івана Франка у Луцьку має пивний аромат (і ви з цим, думаю, погодитеся), бо...
24-річні доводять дідуганів до сказу!
Якщо ти знаєш своє коріння і пам’ятаєш, звідки ти сам.
– Ірусю! Це ти? Цей голос пронизав серце Ірини тисячами голочок… Забутий біль раптом спалахнув із такою силою, що жінка ледь не знепритомніла, а з рук вилетіла сумка з продуктами. Яблука покотилися під ноги перехожих.
Я вчора тебе зустріла. Напевне, випросила у Неба цю зустріч. Видумала. Вигадала. Виплакала. А нащо?..
Оксана повільно йшла тихою алеєю кладовища. Вирішила провідати могили рідних. Давно вже тут була. Певно, позаростало бур’яном…
Оксана йшла з роботи, і їй здавалося, що вже все село пліткує про неї. Опускала очі, аби нікого не бачити. А вона ж, здається, як могла, ховала своє запізніле кохання.
Любить футбол і знається на медицині, керує відділенням і божественно готує... це все про неї – ведучу кулінарної рубрики Тамару Пахолюк.
Літо – пора несподіванок. Причому якщо одні з них можна вважати рукотворними, то інші дарує нам сама природа. Які з них кращі, має право визначати кожен. Проте світ у своєму яскравому та неповторному різнобарв’ї...
Я дивилася на Сашка і не могла ніяк повірити, що це він. Скільки ж минуло, коли ми востаннє бачились?.. Уже років п’ять, певно... Від колишнього красеня і фаворита дівчат залишилася лише тінь. Змарнілий, виснажений, наче...
Олексій Артамонов – мешкає у Луцькому геріатричному пансіонаті, але його «можливостям» може позаздрити найкрутіший бізнесмен і непосида. Адже Олексій Євгенович об’їхав півсвіту, особисто знає усіх українських...
«Якби ж я знала… Якби хто підказав…» – картала себе Сніжана. Ось уже три місяці вона на лікарняному ліжку. Відразу, як після операції прийшла до тями, хотіла собі вени порізати. Потім передумала: «Таблеток...
Так жінка спокутує гріхи своєї матері.
Подякуйте лікарям за те, що жива.
Катя виглядала геть змученою. Її карі мигдалевидні очі сумно дивилися повз мене, а зсутулені плечі видали пригнічений стан.
*Через 15 років мати просила пробачення у тієї, з якою колись навмисне розлучила сина…
Як вона, бідна, плакала! Стояла перед іконами, а худенькі плечі аж тряслися, покриті чорною хустиною.
Ми часто не віримо у диво, а воно непомітно прокрадається у наше життя і чекає слушного моменту появи. Саме так я називаю ту подію, яка нещодавно сталася у моєму житті.
Із дитячих літ ми з Анею були найкращими подругами. Бавилися разом, пішли в школу в один клас (наші мами дуже про це просили), сиділи разом, ходили додому, уроки робили разом.
ТОП Новини
Науковий бум Кутаков-2014, Козиряцький-2019 Зеленський звільнив Савченка Бажане – за дійсне! Правда одним реченням 13.06.2019 Увага! Славний ювілей тренера «Кроноспан УА» отримає кредит Володимир Вакін за відновлення гармонії людини зі світом Смертельна ДТП у Шацькому районі
Інтерв'ю
- Опитування
- Результати
Фото
