Скандал у вчительській кузні

Скандал у вчительській кузні  Топ-темою для гарячих дискусій упродовж останнього тижня є вибори директора Володимир-Волинського педколеджу. Кузню вчительських кадрів, що носить ім’я Агатангела Кримського, із 2001-го очолює Микола Савельєв. Уперше за цей час фактично одностайний результат виборів керівника поставили під сумнів! Профільна комісія обласної ради, яка розглядала це кадрове питання, не підтримала кандидатуру директора, якому довіряє колектив. Тепер – слово за головою облради. Саме він має або продовжити контракт, або… доведеться визнавати вибори недійсними.

 Ще 9 лютого у Княжому граді відбулися вибори директора Вищого комунального закладу «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського». На крісло директора був єдиний претендент – діючий керівник Микола Савельєв. Зі 148-ми людей, які брали участь у виборах (а це викладачі, техпрацівники та представники студентства) 144 висловилися «за» те, щоби саме Микола Савельєв укотре очолив цей навчальний заклад. Однак вибори – це лише один крок до призначення на посаду. Кандидатуру має погодити голова обласної ради Ігор Палиця (позаяк заклад – комунальний). Саме тому питання про продовження терміну дії контракту із Миколою Савельєвим було включене до порядку денного постійної профільної комісії обласної ради. І тут на шляху до чергового пришестя рейтингового директора на посаду виникли перешкоди – позиція окремих членів комісії. 
Маючи у руках погодження голови Волинської облдержадміністрації Володимира Гунчика керівник профільного управління Людмила Плахотна, яка разом із Миколою Савельєвим доповідала на комісії, була упевнена у доцільності продовження контракту. Запевнила: це сучасний директор, який користується повагою не тільки серед колег, а й поміж молоді. За його керівництва заклад помітно змінився на краще. 
Однак результат виборів поставили під сумнів окремі члени комісії. Здивувало обранців те, що ніхто інший, окрім Миколи Савельєва, не виявив бажання стати до керма кузні педагогічних кадрів. Та й сам  результат (144 зі 148-ми) хочеш чи ні, а провокує до сумнівів. Голова комісії Петро Савчук адресував і відверте запитання щодо приналежності кандидата на посаду до Партії регіонів. На що Микола Савельєв відповів, що справді був депутатом міської ради кількох скликань: один раз від Народної партії, всі інші – обирався за мажоритарною системою як позапартійний.  Зрештою, проти погодження кандидатури Миколи Савельєва проголосували представники фракції «УКРОП» Петро Савчук, Ірина Констанкевич та свободівець Юрій Поліщук…
…Поки доля посади директора одного з кращих коледжів Волині вирішується десь у високих кабінетах, у Княжому граді розгорілися дискусії «за» і «проти». Не цурається висловлювати позицію студентство: у соціальних мережах молодь розгорнула кампанію на підтримку Миколи Савельєва. Опоненти ж закидають керівнику звинувачення у причетності до діяльності Партії регіонів, зв’язки із міською владою, критикують за «ручне» управління колективом, побори тощо. 
Що насправді стоїть за дискусією, як завше, – за кулісами. Чи справді це боротьба за справедливість, чи на місце директора претендує хтось інший?.. Принаймні поки звинувачення Миколи Савельєва лишаються голослівними. 
У будь-якому випадку для коледжу, де плекають учителів, скандали та взаємне обливання болотом  – аж ніяк не на користь. 
Олена ЛІВІЦЬКА. 
На фото прес-служби облради: Микола Савельєв під час комісії.

Хронологія злетів чи… падіння?

У пік дискусій про доцільність продовження контракту із Миколою Савельєвим до редакції звернулася викладач коледжу Ніна Білець. Позиція педагога, яка у цьому навчальному закладі працює майже 30 років, – свідчення того, що у стінах альма-матер не все так одностайно. 

>>> У 2001 р. на вістрі конфлікту обласної освіти, що не змирилась із тим, що педучилище вижило у конкурентній боротьбі, незважаючи на вибраного колективом на посаду директора молодого та ініціативного викладача психології Шахраюка Б. С., за сприяння міського голови Саганюка П. Д. і шляхом підбору «відповідної» кандидатури пост директора посів Савельєв Микола Григорович. Нікому, нічим не відомий завуч із виховної роботи школи №3. 
>>> Колектив став ділитися на чужих і приближених до директора за ідейною складовою, частина почала навчатись у магістратурі, щоб зберегти робоче місце, частина бездіяла і пливла за часом. Тоді керівним принципом директора став «розділяй і владарюй». Будівництво, ремонт, обслуговування – скрізь державні кошти. Не секрет, багато взяти там не було чого. Щезла  баскетбольна площадка, почалось будівництво 9-поверхівки на уже колишній території коледжу. 
>>> Особливої уваги заслуговують вибори. Партія регіонів йшла до влади, ламаючи все і всіх. Протистояти грошам, владі та можливостям міг далеко не кожен. Партійна структура регіоналів базувалась на традиційному-колишньому партійному керівництві, яке асимілювало в усі рівні влади і керівництва бюджетними закладами. При держустановах створювались осередки, штаби. Один зі штабів розміщувався у гуртожитку педколеджу (спочатку в холі другого поверху, потім в ізоляторі медпункту і «серце штабу» – кабінет коменданта). Купи агітаційних матеріалів складували там. Приміщення відремонтували, поставили недешеву оргтехніку. Приїжджали вчителі зі шкіл району та автомобілями розвозили агітаційні матеріали. Вранці їх клеїли, а вдень – здирали студенти педколеджу. І так усі заробляли гроші. 
 >>> А далі знову були нові вибори. Кандидати ті лише партійні шарфи замінили на інші. Знову єдиновладдя. Голосують усі «за» – усіх влаштовує стабільність, заробітна плата, можливість брати і не бути покараним. Іде розшарування колективу. Одні йшли до виживання та зубожіння, інші під’їжджають до коледжу на новеньких авто, будуючи і ремонтуючи будинки. 
>>> Революція гідності поставила колектив по різні сторони барикад. Одні відверто, інші таємно підтримували молодь, активістів. Інші далі робили свою чорну справу – нищили освіту, заробляли кошти на вступі, на випуску. Новий шанс відмитися дало волонтерство.  Показові «марші миру», «патріотичні ярмарки», але не так з ініціативи студентів, швидше, як ініціатива тих, хто хотів відмитися, хоч про людське око. 
>>> Система працювала і до, і після останніх виборів директора. Керівники груп після скандальних  публікацій у пресі та на інтернет-сторінках день і ніч обдзвонювали студентів, щоби ті писали гнівні пости на захист директора. 
>>> Хоча заклад багато років існує, він існує переважно завдяки праці подвижників, людей творчих, не завжди серед таких усі відомі. 
>>> За останні роки педколедж наповнився людьми і мудрими, і творчими, і відданими, і безхребетними, які мовчать і тихенько по закутках можуть щось сказати. На таких не звертають увагу – вони не загроза. 
Ніна БІЛЕЦЬ, викладач Володимир-Волинського педколеджу. 
P.S. Редакція готова надати можливість висловити свою точку зору на цю проблему директорові коледжу чи іншим представникам навчального закладу.



  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%