Бачить хворобу у склянці води

Бачить хворобу у склянці води

Надія має непросту долю, але добре серце та легку руку: від сільської знахарки вона перейняла вміння зговорювати ляк та спалювати рожу. У Горзвині кажуть: «Надіна молитва – помічна». 
Неймовірну долю приготував цій жінці Господь. Складну. Мінімум радості та втіхи. Більше труднощів, які доводиться долати. Але Надія не опускає рук. Попри інвалідність, господарює, дивує друзів і сусідів смаколиками, мережить хрестиком рушники, подушки та доріжки, прикрашає ними свою хатину і… все ще чекає, що колись поріг цієї оселі переступить її друга половинка. А ще вміє лікувати від протягів, переляку, рожі. З року в рік все більше й більше людей іде до неї за допомогою.
Надія Пазюк із с. Горзвин Луцького р-ну – єдина донечка в сім’ї. Тато й мама – звичайні колгоспники. Але Бог не дав дівчинці доброго здоров’я. Надія хворіє з дитинства, має другу групу інвалідності, але це аж ніяк не заважало їй усе життя бути помічницею рідним, дуже комунікабельною та щирою душею людиною. Сьогоднішні сусіди про Надю говорять – тільки тішаться: «Ви побачили б, як у неї картоплю копають чи садять: як наготує, то на цілий день народження – від закусок до солодкого! – і кожнісінького пригощає та припрошує!». 
Ще зі школи полюбила вишивку. Переконана: це вміння передалося їй від мами Тетяни Гордіївни. От тільки та вишивала лише гладдю, бо так було заведено у її рідному селі Березіна, що у Володимирецькому р-ні на Рівненщині. Як же Надя нині шкодує, що, поки ненька була жива, не перейняла у неї ще й цієї техніки. Бо сама чомусь одразу навчилася вишивати хрестиком. «Кума одну сторону рушника вишиває, а мені дає другу тим часом – вчитися… Отак і освоїла цю науку», – згадує. Як і заведено у вправних вишивальниць, у Наді цілісінька кімната «барвистого» добра – все у квітах. Аж очі виїдає від тих вишитих букетів! Нині на невеличкий Горзвин Надія Пазюк – чи не єдина жінка, яка зберегла давню традицію вбирати у самобутні речі хату. 
Після школи Надія спробувала працювати. Трохи більше року трудилася помічником вихователя у білостоцькому садочку. Але згодом держава сказала: або 2-го група інвалідності, або робота і …3-тя група. Щоб отримувати соцдопомогу, звільнилася. Відтоді хазяйнує вдома. Має город біля хати, любить квіти та вазони, тримає курей. Донедавна Надя жила з татом Іваном Ульяновичем, проте кілька місяців тому і той відійшов у Вічність. Залишилася сама в хаті, та не самотня. По-перше, до неї завше йдуть люди. Від колишньої своєї сусідки, старшої віком жінки, що знахорувала, Надія перейняла вміння виливати яйця, випалювати рожу, зцілювати молитвою. Спершу  лікувалася так сама. Пильно дослухалася до її молитов. Видно, знахарка і розгледіла в ній щось особливе, бо передала талант. 

«Тепер це багато хто робить, але Надя справді помагає», – кажуть сусіди. До неї звертаються найчастіше із головними болями чи коли протягне спину, коли немовлята прокидаються посеред ночі з криками чи злякалися чогось. 
«Он чоловік із рожею недавно з Рокинів аж приїжджав. Я зговорила – загоїлася. Жіночка якось аж двох діток приводила, видно, злякалися чогось. Діти найчастіше мають ляк… Буває, що треба яйця викачувати і кілька разів», – розказує Надія. 
Помолившись, яйцем вона водить по тому місці, що болить (скажімо, голова), а потім виливає його у склянку води. Трапляється, що вода лишається чистою, мов сльоза. Це означає, що нема причин для тривоги. А коли «вітер» (протяг) чи ляк, то вгору від яйця піднімаються стовпами білі нитки. Чим більше їх, тим гірше. Іноді вода стає мутною, аж білою. Це коли хвороба задавнена, зазначає Надія. 
Чи не відмовляє людям, запитуємо. Бо ж, буває,  й невчасно хтось може навідатися… «Зробити добро не важко», – посміхається Надія у відповідь. 
Насправді, після зустрічі з цією жінкою, чомусь більше здається, що зцілює вона добротою і щирістю. Хоча життя прожила нелегке, але не набралася зла на людей. Це – неймовірна рідкість у сьогоднішньому світі.
…Їй би ще чоловіка доброго. Може, є де самотня людина, яка шукає, до кого на цім світі пригорнутися? А раптом Надіне щастя ще десь ходить?.. А вона б його і салатами, і тортами, і голубцями пригощала. Стала б розрадою до кінця віку. Відгукніться!
Олена ЛІВІЦЬКА. 
На фото автора: Надія Пазюк із с. Горзвин Луцького р-ну має непросту долю, але допомагає іншим; її вишивки. 


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%