«Твою, дивізію, мать…»

«Твою, дивізію, мать…»

Як у Володимирі-Волинському снаряди на комунізм гострили...

Було це тоді, коли у на західній околиці області стояла не бригада, а дивізія. Чим вони відрізняються? По-простому: бригада, це як кружка для чаю, а дивізія – ніби як відро з брагою. Словом, дивізія в армії – це потужне військове з’єднання, яке здатне виконувати найскладніші бойові завдання. А бригада – це одна з небагатьох її частинок. 
Правда, «другі совєти» в Княжому місті організували не повнокровну дивізію, а так звану «кадровану». Тобто техніки, озброєнь і боєприпасів там накопичили вдосталь, а солдатів та офіцерів повинні були мобілізовувати «в міру необхідності».
Тепер, коли ми знаємо різницю між бригадою та дивізією, пора розказати, як вона «прославилася» в радянські часи ледь не на весь Союз. До слова: дурної слави заслужила, але – повчальної…
«Польські події» саме починалося, та про введення в сусідів військового стану ще не говорили. Як і про майбутній план повністю укомплектувати «живою силою» всю дивізію та відправити її за Буг «надавати допомогу братньому польському народові проти світового імперіалізму». 
Та в повітрі пахло грозою. Начальство тримало руку на пульсі, і вже займалося не фарбуванням трави на газонах і не замітанням плацу для шикування, а – «бдітєльно бділо»…
По лінії ПрикВО в дивізію надійшов наказ: підвищувати військову підготовку та піднімати моральних дух. Але позаяк комдив якраз був у відрядженні, то за справу взялися його заступники. Один (той, що за бойову підготовку відповідав) покликав солдата-художника і наказав: «наваяй» транспарант на тему влучної стрільби! Солдат-строковик, не довго думаючи, за вечір змайстрував червоною фарбою на білому фоні заклик: «Кожен снаряд – у ціль!». І – причепив зліва від командирської трибуни на плацу.
У цей самісінький час замполіт теж не сидів склавши руки. І він покликав солдата-маляра: сотвори, синку, щось про нашу комуністичну мету!
Ас наочної агітації півночі водив пензликом по цупкій тканині, і, врешті-решт, дав результат: «Наша ціль – комунізм!». Лозунг причепили на вільному місці – справа від командирської трибуни.
А на ранок вдарив грім. Перед вишикуваними на плацу солдатами, прапорщиками та офіцерами з’явився на підвищенні сам командир дивізії. З одного боку від нього червоніло великими буквами «Наша ціль – комунізм!», а з іншого – «Кожен снаряд – у ціль!».
Пильний особіст (офіцер органів КГБ в кожній військовій частині) ледь не осліп, та хутенько написав депешу «куди слід». Там відреагували одним-єдиним дзвінком комдивові. Розмова починалася зі слів «Твою, дивізію, мать…». Чим закінчилася, цитувати не варто.
Плакати, ясно, демонтували і сховали в «каптьорку». А потім генерала перевели «від гріха подалі». На іншу посаду. Без снарядів і комунізму…
Щодо художника-строковика, в якого руки «під комунізм» були «заточені», то його прізвище, звання та дата «дембеля» – невідомі... 
Данило ЗАБАЙКАЛЬСЬКИЙ.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%