Сила слова: у Боблах новий автобус!

Сила слова: у Боблах новий автобус! «Тепер ніхто нам не кричить: «Яка с… мене здала?!» або «Позакривайте роти, бо я музики не чую!». А головне: автобус їздить – можна годинника звіряти. Ми вже й забули, що таке буває!».

Низка критичних публікацій про якість автобусного перевезення у селах Бобли, Оса та Ревушки та журналістська впертість зробили те, що громаді не вдавалося здійснити роками: із перевізником (ПрАТ «Володимир-Волинське АТП-10707»), який не працював, а відверто знущався із селян, під тиском «Волинської газети» розпрощалися. Селяни не натішаться. Бо вперше за чимало років можуть їздити ЯК ЛЮДИ! 
Можна триста разів за листами, скаргами і просто людськими плачами написати, як воно – їздити до Ревушок автобусом.  Але краще, як то кажуть, «один раз побачити».  Тому зійшов сніг, і ми рушили – в дорогу…
Бобли – не перші і не останні, де людей возять, як бидло, але ми вирішили принципово довести ЧИТАЧАМ, що змінити ситуацію можна. 

…Дороги не винні. Це перше, що спадає на думку, коли доїжджаєш до Боблів. Вони у цій стороні – погані. Але не гірші за безліч інших волинських доріг. Якщо за таким принципом обслуговувати маршрут, то тоді майже вся область перетворилася у такі собі Великі Бобли. Але це ж не так?..
Зупинка під «фігурою». Місцевий магазин із колоритною назвою «Закусочна». Подалі навіть споруда із вивісками «Готель» та «Столова»… «Нічого собі інфраструктура!» – подумалося. Але це, точніше, те, що від неї лишилося. 
По війні у цьому селі процвітав колгосп-мільйонер. На колишній славі і нині село прихорошується, наче підстаркувата молодиця у люстерку. Народ, побачивши  «живого журналіста», одразу бере мене « в оборот». Отут то я і справді почула (чи й навіть відчула) всю якість сільських перевезень. 
«Питаєте, як було?! Я вам як розкажу – лучше не розказувати! Це так: заходиш в автобус – і водій тобі одразу всю твою «родословную» в морду! Або питаннячко в лоба: «Це яка с… мене здала?!» (то коли ви вже в газеті про цей маршрут почали писати). Та не можна було спокійно проїхати. Все бурчить, все не по його чи й взагалі кричить: «Позакривайте роти, бо я музики не чую!» – аж розчервонілася одна із зустрічних сільських жіночок, поки мені ту «якість» мальовниче переповіла. 

Боблівський сільський голова Сергій Кисель, якого першого місцевий люд атакував, коли раптом із автобусом знову щось не те, зізнається: готувалися усім селом до газети листа зі словами вдячності писати.  За браком часу я жертвую можливістю побачити гори тих «паперових сліз», які громада за роки назбирала, і прямую на сільську зупинку. Треба ж бо не пропустити автобуса і таки проїхатися до Оси та Ревушок. 
«І ми тепер можемо отак, як ви: вийшла з  хати і попрямувала на зупинку, – усміхається секретар сільської ради Лариса Хом’як. – А раніше без дзвінка на автостанцію ніхто й порога не переступав! А якщо щось треба в Турійську по роботі, то тут нам «за автобуса» був сільський голова з машиною. Ще один варіант – три кілометри до поїзда. Тоді маєш шанс до Турійська на 11-ту прибути. А назад – вже як Бог дасть». 
«Володимир-Волинський – Ревушки» народ залюбки змінив на «Ковель – Ревушки». Хоча… Якби народ дійсно міг би щось змінювати, то попереднього перевізника давно  й на кілометр не підпускав би!  На жаль, долі маршрутів вершать не ті. І не так. З кабінетів на Київському м-ні обласного центру і ями на сільських дорогах краще бачать, і волання людей ліпше чують. Так комусь здається… 
«А цей хлопець – молодець!» – кожен, хто виходить на зупинці у Боблах вважає за потрібне сказати мені саме ці слова. Направду, стільки хороших слів про водія громадського транспорту я ще в житті не чула.
«Цей хлопець» – то Ігор Буднік, який і цього дня був за кермом. Тепер боблівський маршрут обслуговує підприємець Ольга Буднік. «Я – її син, – не приховує Ігор. – Маємо такий сімейний бізнес». У Будніків п’ять маршрутів. Цей, каже Ігор, за рентабельністю – «один із останніх».  Але треба зважати і на те, що 70% сільських маршрутів узимку – невигідні. Із початком городніх робіт ситуація виправляється. 
Ігор усміхається, коли чує, як народ мені «на диктофон» не скупиться на щирі компліменти. Аж соромиться…  Люди у салоні мене одразу ставлять перед фактом: тепер їхати до Ревушок навіть не цікаво, бо … ніякої інтриги. Водії чемні. Транспорт завше є. От раніше – коли в Ревушках  з’являвся автобус, то було «справжнє свято».  Тільки сьогоднішніми автобусними буднями місцевим людям більше втішений, як «учорашніми святами». 
«А дороги?»  – запитую у жіночки, яка, схоже, з усіх сил поспішала на кінцеву зупинку в Ревушках, щоб і собі замовити слово про сільські перевезення, 
«Головне, що є автобус. Я лічно поїду за грейдера просити. Дорогам ми дамо раду самі! А ви, хлопці, їздіть і не бійтеся!» –   заявила та. Прибрала ногу з порога і «дала добро» їхати далі, по-командирськи махнувши рукою на прощання.
Побачите: скоро й дороги у цій стороні будуть. Бо люди тут тепер свято вірять у силу слова. 
Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора. 
Після того, як про кривди і правди одного сільського маршруту «Волинська газета» розписала на всю область, на Будніків досі «у Луцьку дивляться вовком». Бо, бачте, фактично змусила оголосити конкурс і пропустити ще когось на звичайнісінький нерентабельний сільський маршрут. То що тоді робиться із рентабельними?! Однак поки селяни тішаться новим перевізником, а той надіється на ремонт місцевих доріг, насправді  на папері все ще існує маршрут «Володимир-Волинський – Ревушки». Бо на нього  наприкінці лютого і оголошували конкурс, який «позапланово» виграла перевізник із Ковеля. Тому за документами Будніки їздять … із Княжого граду. У профільному департаменті перевізникам, за словами Ігоря Будніка, сповістили: місяць вони будуть їздити «не по закону», тоді повинні на паперах відмовитися від такого маршруту. Після чого (влітку) буде оголошено новий тендер, в якому знову треба буде брати участь. Щиро хочеться вірити, що за цими тендерними лабіринтами ніхто не ховає ніяких підступних планів… 



  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%