«Чорні археологи» – у Шепелі

«Чорні  археологи» –  у Шепелі

Одне з найстаровинніших містечок – Шепель, Шополь. Перша писемна згадка про нього датується 1097 р. А ще воно має старовинне замчисько, обкопане глибокими ровами і захищене високими земляними валами. Вхід до нього, мов лицар який, стереже православна святиня – Свято-Успенська церква 1760 р. Втім, за переказами, на котромусь із бальків є більш рання витесана дата і сягає вона часів Хмельниччини. 
кщо перехреститися та проказати молитву, невидимі храмові святі одкриють і невидиму браму у ще більш далекі часи, і можна увійти в Старорусьчину – у часи київських князів. І ми входимо. Зовні обабіч валів висохлі річища, де й кораблі могли плавати, а за валами – пустирище… Двійко чоловіків, забачивши редакційників, поспішно кидаються у зарослі терену та осичини. Наш несподіваний прихід перервав їх промисел: вони шукачі скарбів. Ось свіжоскопана земля. Не під картоплю. Судячи зі знахідок (якісь шестерні, металеві пряжки, бруски), хлопці мають металошукач. Для них тут роботи на рік, або й два. Це їх заняття незаконне, хоча, як не парадоксально, дуже доречне і навіть корисне для цієї місцини. Адже довгі роки за совіцьких часів на цім замчиську квартирувала тракторна бригада, полишила після себе чимало усілякого металу – гусениці, пальці, вали, болти, гайки, прокладки… Якраз вони і потрапляють «чорним» старателям. Давніші скарби металошукачами не знайдеш. Для цього потрібно бути краєзнавцем або ж археологом. 
Археологи в цій місцині Луцького р-ну вже були. У 1975 р. Михайло Кучінко навіть розшукав крем’яні відщепи та зуб мамонта. Науковці мовлять про фінальний палеоліт (13,5-10 тис. р. тому) або ж добу північного оленя, бо мамонти на той час вже вимерли: у час стжижівської культури стали робити підвіски з ікла дикого кабана. 
Тож із заступником редактора Оленою Лівіцькою та водієм Віктором Райовим лиш уявляємо, якого зросту були шепельські мамонти та північні олені… За ними, мабуть, прийшли сарни, бо ж і досі так називається обміліла річечка, що обмиває урочище Вал, яке й розташоване на високому мисі правого берега Серни. А ще намагаємося вирахувати місце садиб колишніх владарів цього містечка – Берната Ольгерда (з 1541 р.) та Божидара Підгородецького (1836 р.), бліндаж генерала Олексія Брусилова, який у час Першої світової війни був десь тут, неподалік церкви. У цих місцях побували такі знамениті археологи, як Володимир Антонович, Олександр Цинкаловський, Павло Раппопорт, Микола Пелещишин, Олексій Златогорський…  Ото і є найбільші скарби… Професор Михайло Кучінко свого часу за них навіть «воював» із керівництвом місцевого колгоспу, яке заповзялося розкопувати вали, а журналіст Василь Ворон написав не одну публікацію на їх захист у молодіжній газеті… 
Ідемо замчиськом. Ось-бо видніються руїни цегляної конторської будівлі. Торік ще стояли стіни, тепер тільки майданчик лишився… За розмірами (140 на 160 м) – добреньке староруське містечко. Краєвиди дивовижної краси – розливи Сарни, вдалині ціле море ставкової води, за нею – ліс. 
Народні перекази твердять, що із Луцького замку до Шепеля веде підземний хід, що й парою коней можна проїхати. Про інший підземний путівець, що з усичівського Замчиська йде до Шепеля, мені розповідав тесть Михайло Марценюк. У дитинстві він навіть бачив вхід у Гору, я ж, скільки не дошукувався, ні дверей, ні будь-якого лазу не знайшов. Хоча і це, Усичівське чи Будківське замчисько, позначене глибокими шурфами, так само перекопане чорними археологами.
Зараз в урочище Вал місцеві жителі везуть усіляке сміття, гілки із садків, гнилля буряків та картоплі, пластикові пляшки… Вся територія зрита і перекопана … Вали заросли кущовинням, терном, верболозами, кленом… 
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото: наслідки «роботи» чорних археологів.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%