У Залізниці – війна?

У Залізниці – війна?


Рабів до раю не пускають…

«У нас тут біда», – розпочалася телефонна розмова в редакції вранці 15-го березня. Дзвонили місцеві мешканці с. Залізниця Любешівського р-ну й емоційно розповідали про те, що у них в селі «господарюють» невідомі люди, які називають себе приватною охоронною структурою, незаконно зупиняють автівки місцевих, нахабно перевіряють салон та багажники, погрожують зброєю і шукають бурштин! «Врятуйте нас, це відверта бурштинова війна. Ми боїмося за життя своїх дітей!», – люди просили редакцію негайно втрутитися і допомогти.

Ситуація, у котру ми одразу й втрутилися, нагадує «знамените українське кіно», де головні ролі давно розділені, а масові сцени не до кінця погоджені.

Того дня о 15.00 в Залізниці розпочалися загальносільські збори. Прибув на зустріч і голова Любешівської райдержадміністрації Олег Кух. Тривало зібрання понад 2 год. Напередодні місцеві мешканці під стінами райдержадміністрації влаштували мітинг. Так і домоглися приїзду Олега Івановича у село.


Залізницький сільський голова Любов Михальчук наступного дня у телефонній розмові повідомила:

– У четвер, 10 березня, у сільську раду «на знайомство» прийшли представники приватної охоронної структури «Комбат сек’юріті» (ця структура створена айдарівцями і раніше називалися ГО «Безпека Волині», – авт.)

Повідомили, що їх, мовляв, найняли працівники лісових господарств, а їх у нас два, задля наведення порядку із викраденням лісу. Запросили сільську раду до співпраці. Я повідомила, що не знаю про аж такі великі крадіжки, але, якщо потрібно, то, звісно, будемо співпрацювати.

Буквально через день почалося! Вони стали зупиняти майже всі не вантажні, а легкові автомобілі. Першого дня взяли з собою працівників поліції, адже громадська організація не має таких повноважень. Добре: була поліція, тож зупиняли, штрафували – мали якісь підстави.

Але наступного дня один чоловік везе до школи дитину, не зупинився на їхню вимогу, бо помітив, що ті люди зі зброєю. Наздогнали його біля дому, руки на розтяжки, біля вуха приставили зброю і, мовляв, відкривай багажник, бо ти перевозиш бурштин. Такий випадок – не поодинокий. Тому відповідно – люди звернулися до мене як сільського голови, аби втрутилася. Можливо, мої дії були неправильними, бо одразу треба було подзвонити на «102» і повідомити працівників міліції. Я ж, як зазвичай, тим більше ті люди зазначали, що вони все узгодили з головою адміністрації, повідомила Олега Івановича про такі дії і запросила його на зустріч із громадою. Він підтвердив, що дійсно з ним усе узгоджувалося, пообіцяв, що збере тих «охоронців» і поговорить із ними. Але ніхто мені так і не перетелефонував, а ті люди як спочатку вели себе, так і далі продовжували. Так тривало аж до вечора. Знаєте, скажу коротко: таку їхню поведінку не можна було назвати адекватною...


Врешті зібралося все село, не тільки чоловіки, а й жінки прийшли, стали говорити, що необхідно виселяти тих людей самотужки. Я запросила на зустріч того лісничого, котрий приводив їх до мене вперше, щоб він при всій громаді сказав, скільки на нашій території вкрадено лісу за 2015 рік. Він каже – 2 куби. Ну то вибачте: але з такими показниками й не можна навести лад самостійно? І заради чого така «підтримка»? Я так і зазначила: «Якщо ви не справляєтеся зі своїми обов’язками, то шукатимемо тих, хто впорається». Він, як зазвичай, одразу став говорити, що то – вказівка зверху. Все село обурилося! Люди, доведені до відчаю, навіть почали погрожувати, що палитимуть машини…Тих «охоронців» вигнали.

На запитання, скільки їх було, сільський голова, каже, що важко розібратися. Один раз казали – 6 осіб, потім – 20, але однозначно – дуже багато. 



– Коли вони поїхали з села, люди з обуренням вирушили до районної адміністрації. Вийшов Олег Кух і призначив зустріч у селі на 3 години, – веде далі Любов Олександрівна. – Всі люди на зборах висловлювали свою думку, обурювалися. Олег Іванович пояснював, що у сусідніх селах миють бурштин, тож він дійсно найняв тих «охоронців», аби допомагали втримати ситуацію. Люди на таке зазначали, що, мовляв, не проти допомоги, але для цього є поліція, інші державні структури – нехай вони втручаються. Чому саме ці люди  прибули для охорони нашого села, не пояснив.

Я теж висловила свою думку: сказала, що завжди буду на боці людей. Бо вони мене обрали і я тут живу. Тому незважаючи на те, які зараз будуть впливи на мене, стоятиму на захисті людей свого села.

Любов Олександрівна також зазначила, що тепер місцеві постійно патрулюють територію Залізниці, тож поки сторонніх «охоронців» немає.



Звісно, за необхідними коментарями ми звернулися й до Олега Куха. У телефонній розмові Олег Іванович просив надіслати письмове звернення, пообіцявши, що відповідь підготує до 15 год. (ми пояснили, що газета здається до друку). Лист із кількома запитаннями адресували на е-mail: post@lbsadm.gov.ua, як і домовлялися. Але жодної інформації не отримали. Станом на 16.13 мобільний не відповідав. Натомість у райдержадміністрації нас скерували за коментарями «в область».




До цієї історії хочеться додати: с. Залізниця має чи то щастя, чи біду бути поряд зі «знаменитим» рівненським Кухітською Волею (їх розділяє лише с. Лобна Любешівського р-ну). А про «армагедон», котрий лишають після себе бурштинові копачі у Кухітській Волі, зняли «реаліті-кіно» представники «Автомайдану». У «Ютубі» те відео набрало 133 636 переглядів. Була й публікація на офіційній сторінці ГО у «Фейсбук».  Окрім іншого, автомайданівці писали: «Тут реально жесть: СОТНІ, якщо не тисячі людей одночасно(!) добувають бурштин. Звісно, що абсолютно нелегально…

Бурштинщики тут нікого не бояться, не ховаються, навіть блокпостів жодних немає, як було під час нашого минулорічного рейду на Житомирщину. Народ просто приїжджає на мотоциклах, автомобілях, мікроавтобусах і буквально біля дороги з ходу починає «працювати».

То в чім насправді проблема у Залізниці, питання відкрите. І далі з цього приводу буде.  

І, мабуть, символічно: на автівках представників тієї охоронної фірми, кажуть місцеві, напис «Рабів до раю не пускають»…

То де нині той рай? І який він? Невже замість саду – цілий ліс, котрий не яблуками спокушає «нещасних» грішників, а бурштиновими плодами?

Світлана ДУМСЬКА.

Фото Сергія ЦЮРИЦЯ та із сайта "Автомайдану".

Від редакції. Ситуація у с. Залізниця – справді драматична. Ніхто не сумнівається, що потрібно боротися з крадіжками лісу та бурштину. Але це має відбуватися винятково в рамках закону, уповноваженими на це структурами та обов’язково – у взаємодії з місцевою владою та населенням. Тому тримаємо руку не пульсі та готові надати можливість висловитися всім сторонам протистояння.

 

 

 

 

 

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%