«Ми вимолили собі благодать»

«Ми вимолили собі благодать»

Прадіди навчили ратнівчан вірити і шанувати звичаї, а Шумський – не красти. 

Понад півстоліття у с. Ратнів Луцького р-ну не було церкви. Від храму Святої Параскеви  у 43-му лишився тільки жар на попелищі… Так німці помстилися за те, що повстанці влаштували на них засідку в селі. Але віра, звичаї і щоденна праця – це те, що до цих пір тримає Ратнів на білому світі. 
50 років поспіль і сивочолі, і малі щонеділі йшли молитися до церкви у сусідні села, не в таку вже й близьку дорогу. А на велике свято, то й поготів… Спершу ходили в Коршів, де правив після тієї біди в 43-му місцевий священик, а згодом – у Баїв.
Навіть ті, хто 50 літ топтав своїми ногами шлях до храму в сусідньому селі, нині згадує про це, як про щось особливе. Бо направду було неймовірно гарно, коли чи не все село у Великодню ніч вирушало битим шляхом через міст до Баєва, аби посвятити паску. Чи коли на Страсть люди поверталися з храму зі свічками і вся дорога мерехтіла до безкінечності. Чи коли у сніг і мороз навіть діти бігли за кілька кілометрів посвятити воду й, бувало, додому доносили лише кілька крапель тої довгожданої води, а потім мати розводила їх криничною і втішала: «Головне, сину, що ти ходив її святити»…

Образ старого храму Святої Параскеви ратнівчани зберегли у пам’яті. Копією раритетної світлини із зображенням згорілої святині нині починається експозиція місцевого музею. 1998-го в селі вперше за півстоліття люди пішли на службу до СВОЄЇ церкви. Назвали так само: Святої Параскеви. Розповідають: через увесь Ратнів несли ікону Божої Матері з Почаєва, аби вона увінчала святиню. Відтоді у ратнівчан додалося два великих свята: відпуст – на Св. Ольги, 24 липня, коли освятили ікону, та Св. Параскеви – 17 листопада. Білими куполами підпирає небо нині цей храм. При церкві і духовно-просвітницький центр, і монастир, і притулок для сиріт – усе під опікою настоятеля о. Онуфрія.
«Тут рать стояла», – дотепер тлумачать місцеві старожили древню назву рідного села. Може, й так… Але нічого войовничого у побуті та вдачі місцевих не  лишилося. 
«Наша головна традиція – то порядок і чистота. Ще такого не було, щоб до Паски яка хата не побілена лишилася, чи подвір’я не заметене», – зазначає ратнівський сільський голова Галина Яковець. Місцеві називають її ратнівським дипломатом – бо і мудра, і несварлива, вміє до кожного підхід знайти. 
Справді Ратнів «пашить» добробутом. Не розкішшю, ні. А типовим для кожного українського господаря порядком і затишком. Може, є й тут доля заслуги радянської системи, що вибудовувала на цій землі зразково-показове село. Але чи одна така зразкова інфраструктура була на Волині, а що переважно лишилося?..

…«Чи то мені здається… Але часом думаю, що наше село має якусь благодать від Бога. Бо і церква нова, надзвичайно гарна, тепер тут є. В 90-ті, коли впали колгоспи – все розпадалося. Шумський (Віктор Шумський – керівник СГПП «Рать», одного з найбільш успішних на Волині, – авт.) став – не дав… А ще – він навчив людей не красти. Бо завжди каже: «Прийди – я дам, але не кради». От тепер хлопці млина мурували, цемент зоставили при дорозі й пішли на обід. І ніхто не зачепив! А при Федорчуку (Івану Федорчуку – голові колгоспу у 80-ті, – авт.) давно прибрали б… Щастить нам на талановитих людей. Мабуть, ми вимолили собі оцю благодать перед Богом», – міркує місцева жителька Марія Замельчук.

Замельчуки, Рудюки, Мартинюки, Шумські… – це все корінні для Ратнева родини. Які тут із діда-прадіда і які тримають та множать на цій землі і віру, і звичаї. Давно у сільському музеї зберігається дбайливо виписана історія кожного такого роду. Колись, кажуть, ляже вона і на сторінки цікавої книжки.
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора: небо над Ратневом тримає церква; в музеї 25 років не змінювали квіти в букеті – безсмертники; місцева малеча; не в кожному селі є площа з фонтаном.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%