Територія комфорту

Територія  комфорту

Микола Романюк: відверто на ті теми, яких і… торкатися не хочеться.

Цього року Луцьк уже встиг «засвітитися» одразу в кількох рейтингах. Першим усе ж варто згадати проведений соціологічною групою «Рейтинг», що працюють під патронатом Посольства Канади. Експерти провели опитування серед жителів 24 міст, брали до уваги аж 22 критерії – починаючи від благоустрою і завершуючи каналізацією. Минулого року в цьому рейтингу ми навіть у десятку не входили, а от тепер можна сказати – на третьому місці! Програли тільки знаменитій лідерці Вінниці, а ще – Львову і Харкову (з однаковими показниками ці, за українськими мірками, гіганти розділили другу сходинку). Що головне: тут уже точно виключене будь-яке замовлення з боку котроїсь із політичних партій, Кабміну, Адміністрації Президента чи будь-кого, хто у нас «вирішує». 
Ще один рейтинг складали журналісти з «РБК-
Україна», котрим також хочеться довіряти. Вони внесли наше місто у десятку тих, куди приємно поїхати у вихідні. 
Щодо Луцька як лідера в Україні у сфері будівництва житла на кількість, що підтвердили результати дослідження того ж «Рейтингу», то, коли бути відвертими,–  взагалі несподівано. Звісно, це швидше статистика, але точно не суха! 
Луцький міський голова Микола Романюк не приховує, що тішиться таким фактам. Переконаний: то – результат роботи всіх структур місцевої влади й міського голови зокрема, а ще – громади та бізнесу. Усіх разом!
– Я завжди кажу: місто живе – коли працюють будівельні крани! 


– От у вас із вікна робочого кабінету теж відкривається краєвид – каскад новобудов…
– Так, це вже другий будинок росте. Не завадило би ще один – був би ансамбль. Зараз працюємо із тим питанням, бо ж ви знаєте, що свого часу ми віддали ту землю нашому центру зайнятості, а тепер хочемо, аби вони звільнили нам приміщення. Ми вже знайшли їм місце для офісу, нам повернеться земля під будівництво ще одного будинку, а також звільняється будівля під дитячий садочок у центрі міста. 

– Одразу згадали наболіле питання.
– Воно-то наболіле загалом. Але коли ми проаналізували ситуацію, то виявилося, що у нас тисячу місць не вистачає, а з них – 890 зайняті дітками з навколишніх сіл. То варто задуматися. Звісно, питання складне й неоднозначне, можливо, й не зовсім правильно, але ми повинні врешті розставити пріоритети. Вже є відповідне рішення сесії міської ради про те, що влітку цього року, коли формуватимуть групи, то в першу чергу братимуть діток лучан, а тоді, як лишиться місце, – із довколишніх сіл. 

– Повернемося в недалеке минуле. Під час виборів постійно і повсюдно велися розмови, що ой як непросто працюватиметься меру Романюку з таким складом ради. Та ось позаду вже 5 місяців роботи. З першого погляду, здається – злагодженої. Чи то тільки здається?
– Спочатку було дійсно непросто знайти спільну мову з усіма фракціями. Та своєрідний «післявиборчий синдром» уже минає, депутати зрозуміли, що вони – також влада, і тепер люди й із них спитають. Тож розуміють: коли просто гратимуться в політику, нічого не вдасться. Думаю, сьогодні у нас уже дійсно конструктивна робота. 


– А з нинішнім головою облради стосунки складаються?
– Співпрацюємо, звертаємося в обраду, якісь речі підтримуються, якісь – ні. 

– Тобто ви не відчули різниці між головою облради Валентином Вітром та Ігорем Палицею?
– Ну, не зовсім. Із Валентином Вітром у нас була тісніша співпраця, ми частіше спілкувалися, вирішували спільно якісь питання. 
– Під час останньої сесії з міського бюджету виділили кошти на підтримку контрактників. Знаю, що то – не всі стимули для військових від влади міста.
– Луцька міська рада затвердила «Комплексну програму підтримки учасників Антитерористичної операції та членів їхніх сімей-мешканців Луцька». Так, діти військовослужбовців забезпечуються безкоштовним харчуванням у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, оздоровленням, проїздом у громадському транспорті, можливістю користуватися басейном та відвідувати спортивні секції, гуртки, що діють у Палаці культури та Палаці учнівської молоді.
Щодо членів родини, то вони мають право на безкоштовне медичне обстеження й лікування у комунальних установах міста. Крім того, міська влада компенсує 100% вартості комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. 


– Уже було багато розмов про децентралізацію і її блага для Луцька. Але з власного досвіду знаю, що лучани дуже мало про це знають. Тож назвіть найпереконливіші цифри і факти.
– Ми стали надавати значно більше послуг. Це не тільки зручно, а й додатковий дохід у бюджет. Також дуже важлива зміна – передача повноважень у сфері Держархбудконтролю, ще – реєстр речових, майнових прав, реєстрація фізичних та юридичних осіб, нещодавно у ЦНАПі запрацював відділ ведення реєстру громадян – у народі називають «паспортний стіл». На місці тепер вирішуються земельні питання. Скажу так: ми використали всі можливості. І, до речі, Луцьк – лідер в Україні серед обласних центрів у процесах отримання повноважень.

Щодо коштів, то наведу простий і, як ви просили, переконливий приклад: у зв’язку зі змінами до Бюджетного та Податкового кодексів значно зріс бюджет розвитку. Тобто це – саме ті гроші, які ми можемо витратити на благо Луцька, його розбудову. У бюджеті розвитку 2014-го було 52 мільйони гривень, а минулого року – 203 мільйони. От вам і результат. 

– Ви згадали про Держархбудконтроль. Луцьк першим отримав повноваження у цій сфері. Багато було розмов. А яка практична користь? 
– Це – однозначно позитив. Лучани часто нарікали на незаконні будови, але міська влада практично не могла нічого вдіяти, бо ж не мала повноважень. Нині ми можемо оперативно реагувати на скарги, перевіряти законність ведення будівельних робіт, притягувати до відповідальності порушників. Успіхи в роботі вже є. На порушників загалом накладено штрафних санкцій на суму близько 200 тисяч гривень.

– Луцьк має шанси реалізувати якісь проекти у співфінансуванні з Державним фондом регіонального розвитку?
– Найголовніший наш проект тепер – добудова 27-ї школи. Вона й стала у таких планах. 

– А дорога довкола того садочка і школи? Як тільки дощ – люди там дуже потерпають.
– Дорога буде зроблена вже влітку. Ми її поставили у ряд першочергових. 

– Щодо залучення іноземних інвестицій, про котрі ви дуже гарно відзвітували за минулий рік, які плани?
– Не втомлююся повторювати: маємо шанс завдяки кредитним коштам Європейського банку реконструкцій і розвитку – це 10 мільйонів плюс 4 мільйони грантових – модернізувати системи теплопостачання. Нині, до речі, триває процес тендерних процедур та підготовки документації.

Не менш важливою є модернізація й реконструкція систем водовідведення та водопостачання. Кредит у сумі 495 тисяч євро надала Північна екологічна фінансова корпорація НЕФКО. Цим проектом передбачено переоснащення артезіанських свердловин, насосної станції, заміна насосів та впровадження системи диспетчеризації.

На підвищення енергетичної ефективності закладів бюджетної сфери Луцька вдалося залучити кредит від НЕФКО у сумі 400 тисяч євро та 200 тисяч гранту. У восьми закладах будуть утеплені фасади, заміняться вікна, двері.
То – життєво необхідне. У першочергових мріях і планах також – закупити тролейбуси та одночасно провести оптимізацію контактної мережі й впровадити автоматизовану систему оплати за проїзд.
До речі, відповідну анкету вже подано на розгляд Міністерства інфраструктури. Вже в середині цього місяця там вирішать долю проекту.

Є також спільні проекти з тим же ЄБРР щодо інвестицій на модернізацію системи вуличного освітлення. Зокрема проектом передбачено заміну всіх світильників із ртутними, натрієвими джерелами світла та ламп розжарювання на світлодіодні. Хочемо також впровадити систему дистанційного керування освітленням.


– Питання енерго-ощадності та енерго-ефективності ви недаремно назвали одним із першочергових. І тут не можна не згадати проект, котрий міська влада реалізовувала спільно з мешканцями. Чи багато власників багатоповерхівок скористалися шансом встановити тепловий лічильник у співфінансуванні з містом? 
– Торік встановлено 76 теплових лічильників. Вже й цього року є чимало звернень. Опалювальний сезон завершився. Тож там, де вже готова документація, можна буде працювати.

– І опалювальний сезон аж надто рано завершився, і гарячої води за 5 днів не стало. Знаєте, то таки проблема для багатьох. З водою зрозуміло – за борги перед НАК «Нафтогаз України». А чому вимкнули опалення? Невже така велика економія?
– Щодо опалення, то його вимкнули, бо люди не раз скаржилися на спеку у квартирах і водночас великі суми у рахунках. Ми й не рахували грошей. Звісно, економія буде, але то не стало тут вирішальним фактором.
Розумію вас щодо відсутності гарячої води. Знаєте, якби така ситуація виникла тільки в Луцьку, то всі звинувачення у мій бік були би цілком обґрунтованими. Але ви ж бачите: у цьому переліку – Рівне, Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ… Не буду говорити тут зайвого… Скажу лишень: маю надію і підстави думати, що протягом тижня проблема вирішиться. Принаймні ми все для цього робимо.

– А що буде влітку? Повторимо практику «тазикового миття» минулого року?
– Якщо проблема вирішиться, то все буде гаразд. Хоча проблему боргів, звісно, так швидко ніхто не зніме. Тільки уявіть: 54 мільйони – це заборгованість населення! Тому у цих питаннях у нас тепер будуть більш жорсткі підходи. 

Минулого тижня відбулося засідання комісії, вже є рішення виконкому, яке дозволяє це робити. Що маю на увазі? Коли є заборгованість оплати за воду чи теплопостачання, то просто заглушуватиметься туалет… Іншого виходу ми не маємо. Також відрізатимуться батареї опалення і навіть продаватимуться квартири. 

Але також паралельно звертаюся з проханням до всіх мешканців: допомагайте нам впливати на боржників, котрі мешкають у вашому будинку.

– А якщо на «проблемних неплатників» подавати до суду?
– Частково ми вже це зробили. А щоб на всіх інших подати до суду, то треба викинути більше мільйона грошей із «Луцьктепла», яких і так нема…

– Від каналізацій плавно перейдемо до сміття. Коли влітку відкривали сортувальну лінію на сміттєзвалищі у Брищі, то говорили, що це – лише початок. Вже можете повідомити про якесь конкретне продовження?
– Ця сортувальна лінія вже працює у дві зміни, люди з Брища і Рокинів, котрі хотіли працевлаштуватися, вже працюють. Скоро запрацює друга лінія.
З цього приводу можу також повідомити, що встановили понад 100 євроконтейнерів для роздільного збирання сміття. Всього у Луцьку вже 720 таких точок. 

– Ви у «Фейсбуці» нещодавно оприлюднили проект реконструкції вулиці Лесі Українки. Тож принагідно хочеться нагадати, що в нас там діє така собі виставка-продаж картин просто неба. А самих художників вже стали називати вуличними. Їм би якесь сприяння «в рамках реконструкції» не завадило. І це водночас могло би стати елементом туристичного розвитку Луцька. 
– Ідея загалом цікава, обіцяємо над нею подумати і внесемо у проект.

– Ще одна ідея. Зовсім скоро розпочнеться озеленення міста. А не зробити нам, скажімо, десь трояндову міні-алею чи міні-дендропарк?
– І над таким подумаємо. Звісно, у центральному парку таке неможливо, бо ж там своя специфіка ґрунту, а от у парку 900-річччя – цілком навіть доречно та реально.

– Іще один проект, котрий, чесно кажучи, добряче налякав людей, – будівництво «підземного базару» – так ту будову вже охрестили – на Театральній площі. Погодьтеся: у нас достатньо торговельних точок. Та й величезне надземне будівництво у центрі як мінімум – недоречне. 

– Той проект, про котрий ви говорите, перший пробний варіант. Він не пройшов ніяких погоджень. Звісно, розмови велися, проекти готуються, але в планах – зробити щось на зразок Рівного, де з-під землі – тільки ліхтарі виглядають. А от щодо підземного переходу, то тут думки різні. 

– Ще одна скандальна тема – пам’ятник Бандері. Знаєте, та картина – величезний постамент на фоні сірого приміщення ДРАЦСу – зразка СССР… Очевидно, місту це не додаватиме плюсів у жодному плані. 
– Однозначно та будівля потребує ремонту. Минулого року ми, до речі, зробили сходи. Вони були у жахливому стані, потягнули до мільйона коштів. Поремонтували також дах, навіс перед входом. 

Але робити ремонт приміщення треба спільно з юстицією, котра там надає послуги і бере за них кошти. Це теж однозначно. Конкретного проекту поки нема, будемо думати. Загалом те приміщення просто зовні потрібно привести до ладу, а надавати ті послуги можна і в ЦНАПі.

– Але приміщення все ж доведеться ремонтувати. Бо ж молодята не підуть на урочисту церемонію в ЦНАП. А весіль у нас, на щастя, ще чимало – одружуються люди.
– Так! І це дійсно приємно. Як і той факт, що народжуваність у Луцьку переважає смертність. Таке теж не може не тішити.

– З вашого дозволу завершимо на цій приємній ноті. Дякую за відвертість.

Спілкувалася Світлана ДУМСЬКА.
Фото автора.



  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%