Юрій Ройко. Радикальний голос облради

Юрій Ройко. Радикальний голос облради Юрій Ройко: «Я «не заскочив» у цю партію перед виборами, як багато хто»

Радикальна фракція з’явилася у Волинській облраді вперше – за результатами недавніх місцевих виборів. Незважаючи на ексцентричність Олега Ляшка, люди дали його команді можливість впливати на розвиток ситуації. На рівні парламенту радикали – в опозиції. Де і з ким волинська фракція – поки судити важко. Хоча навіть «територіально» радикали – пліч-о-пліч із укропівцями, бо займають сусідні робочі місця у сесійній залі. Однак  яскраво свою опозиційність ляшківці не демонструють. Можливо, поки?

Недавно у фракції сталася заміна: замість екс-керівника територіальної організації РПЛ Володимира Кучера її очолив бізнесмен Юрій Ройко. І якщо перший – стовідсотково відповідав іміджу радикала, то другий – ... А власне, ми вирішили спитати про це у самого Юрія Ройка.


ДОСЬЄ
Юрій Ройко. Народився у смт Цумань Ківерцівського р-ну 18 вересня 1962 р.. Закінчив місцеву школу. Освіта – вища. Професія – лісівник. Працював  у лісовому господарстві області, згодом – у комсомольських структурах. Із 1991 р. займається підприємницькою діяльністю. На сьогодні – заступник директора волинського підприємства «ІРС СІСТЕМ», що спеціалізується на виробництві макаронних виробів. Член екологічної комісії облради.  Із 10 лютого ц.р. – голова фракції РПЛ.


– Юрію Петровичу, виходить: ви відмінно спрогнозували симпатії місцевих виборців. Уперше спробували сили на перегонах – і одразу пройшли в облраду. А чому – з радикалами?

– Якщо ви думаєте, що я «заскочив» у партію перед виборами, як багато хто, то помиляєтеся. Я насправді є членом Радикальної партії вже третій рік. Ніколи не приховував інформацію про себе. І ніколи, за часів незалежності, не був у будь-якій іншій партії, крім цієї. Мені імпонує ця політична сила, її лідер. Імпонує її безкомпромісність. Вважаю, що це дійсно партія народної перемоги. Перше, що сподобалося як підприємцю – це всіляка підтримка місцевого виробника, особливо – малого й середнього бізнесу, що є основним джерелом підйому економіки країни. У виконкомі партії є потужні люди, як, скажімо, нардеп Віктор Галасюк, голова комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва чи голова виконкому колишній віце-прем’єр Валерій Вощевський… Їхні слушні пропозиції відображені в антикризовому плані дій, запропонованому РПЛ. Окрім того, рішуча позиція щодо мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення…

– Це загальнопартійні речі. Нещодавно вас обрали керівником фракції в облраді. Скажіть: ви мали попередньо розмову із Ляшком із цього приводу. Які завдання для фракції він озвучив?

– Такої розмови не було. За цей період я декілька разів зустрічався з Олегом Ляшком. От буквально 2 квітня була досить серйозна нарада. Про підсумки, плани, внутріпартійну дисципліну. Ми спілкувалися вже після наради. Мене обрали головою фракції, враховуючи ситуацію, яка склалася у Волинській обласній організації. Ви ж знаєте: наш поки член фракції і колишній голова Володимир Кучер прийняв рішення вийти з РПЛ. Знову ж таки: оцінку його рішенню давати не буду. Це його вибір, який як мінімум треба поважати. Склалася дещо нездорова ситуація і в обласній партійній організації, і зокрема у фракції. Нелогічно якщо людина, яка демонстративно (або навіть недемонстративно) вийшла з партії і вона ж очолює фракцію. Ось це одна з основних причин, чому обрали Ройка. Моє завдання зараз – згуртувати фракцію і показати її серйозною бойовою одиницею, з якою мусять рахуватися в області. Напевне, мої колеги бачать у мені людину, якій це під силу.

– Власне, й справді поки вона на бойову одиницю донедавна не була схожа…

– Мене обрали головою 10 лютого. Можливо, зміни не помітні на загал, але ми починаємо робити такі речі, які раніше не робили. До цього були фракцією лише формально. Зараз проводимо регулярні засідання, виробляємо загальнофракційну позицію, яку висловлюємо на сесійних засіданнях і поза ними…

– Олег Ляшко дуже різко висловився про Володимира Кучера, коли з’їзд приймав рішення про виключення його зі списків кандидатів у нардепи. Зокрема, щодо підтримки Ігоря Палиці на виборах голови ради. Виходить, що за це «поплатився» лише один Кучер, а голосувала вся фракція?

– Ви не праві. За всієї поваги до Володимира Кучера, він «поплатився» за те, що вийшов із партії! Голосування, про яке ви говорите, тут – ні до чого. Людина шукала себе, визначалася. А це «шукання» відобразилося і на керівництві парторганізації, і на кандидатах у депутати. Наголошую: нас не інформували чітко про позицію лідера партії. Ви знаєте чудесно, що внутріпартійна дисципліна – один із основних принципів роботи фракції чи парторганізації з урахуванням цінних вказівок лідера. Такі вказівки нам не доводили до відома або ж доводили у формі незрозумілої дискусії. Відтак у нас навіть не було консолідованої позиції щодо голосування за голову облради. Це показали результати самого голосування: троє підтримало одного кандидата, троє – іншого.  Ось це – визначальне! Натомість нам чомусь приписують, що ми створюємо ситуативну більшість в облраді. «Коаліції», «більшості» і всяке таке інше швидше виникають на рівні Верховної Ради. Ми все-таки – місцеві депутати. В першу чергу, нам важливе життя і проблеми людей, які нас обрали. Я обирався по рідній Цуманщині, де народився, і маю конкретні зобов’язання перед виборцями. Я провів виборчу компанію, зустрічався з людьми, дивився їм у очі. І тому в принципі говорити «позиція чи опозиція»  – це неправильно. Ще раз акцентую: ми працюємо (в крайньому випадку я як голова фракції цього вимагатиму) на принципах демократичного централізму, внутріпартійної дисципліни, на основі політичної програми партії, рішення її керівних органів із врахуванням специфіки області. Тобто якщо питання на благо людей і нашого краю, то ми будемо за нього голосувати. З цим пов’язана  і особисто моя депутатська активність. Наразі радикали подали вже 17 запитів, із них я особисто – 8. Але подати запит, показати свою депутатську активність, «галочку»  поставити – це одне. Інша справа – довести все до логічного завершення. Для прикладу, на моєму окрузі є найбільша сільська школа області – цуманська. Проста проблема: у корпусі, де розташована початкова школа і навчається понад 4 сотні діток, аварійний дах. Над дітьми просто «пуза» покрівлі висять, що в будь-який момент можуть впасти. Там місцеві умільці її підрихтовують, але… Питання піднімалося не раз (2012-го і пізніше), але тільки тепер справа рушила з місця. Я підійшов до проблеми більш комплексно. Дві суттєвих справи було зроблено: у нас повністю поновлено проектно-кошторисну документацію в цінах 16-го року та вирішено питання співфінансування з місцевого та районного бюджетів. Будемо наполягати, щоб кошти дала і облрада.

– Одна з недавніх гострих публікацій «Волинської газети» стосувалася с. Омельне Ківерцівського р-ну, де люди переймаються проблемами вирізування довколишніх лісів. Ви (лісівники ж колишніми не бувають) бачите проблему вирізування лісів на Ківерцівщині чи її не існує?

– Омельне – це мій округ. Там у людей справді претензії до місцевого СВК. За всієї поваги до людей і переживань за довкілля у нас зараз часом питання ставляться дуже непрофесійно. От умовно: хтось рубає дерево – це вже злочин. Не знаю достеменно ситуації в Омельному. Але частково мені відома позиція частини мешканців, так само частково – представників СВК «Полісся». Треба розібратися, що ріжеться і чому, а тоді вже робити висновки. А щодо вирізування лісів загалом, я можу сказати як професійний лісівник: є загальноприйняті норми з користування та відновлення лісів, є лісоохоронні структури та контролюючі органи, тож якщо виникають проблеми, з ними треба боротися. Мене вчили: якщо ти вирубуєш гектар лісу, то повинен тут же посадити лісових  культур на площі як мінімум 1,2 гектара. Це для нас, лісівників старої закалки,  – основне правило, яке регламентувалося всіма нормами лісівництва. Сказати просто, що я, мовляв, негативно ставлюся до вирізки лісів  – неправильно: усе має працювати в комплексі.

– Ви – за чи проти легалізації видобутку бурштину на Волині?


– Створювати чи не створювати комунальне підприємство «Волиньприродоресурс»? Та створювати однозначно! Як питання бурштину вирішувати в принципі? Щонайменше: треба закон на рівні держави. Ми його не маємо. У мене взагалі складається враження, що у багатьох наших реформах держава починає проголошувати гру, правила якої невідомі. І вже навіть футболісти на поле виходять у футболках із назвою гри, але м’яча…  нема, а суддя взагалі – баскетбольний. У таких умовах ми повинні самотужки починати щось робити. Комунальне підприємство має стосуватися всіх мінерально-сировинних ресурсів: торфу, піску, щебеню, навіть збору дикоростучих грибів та ягід. Важливо, аби до нього зверталися охочі займатися геологорозвідкою та видобутком. Зараз нам усім бурштин голови позаймав. Хоча я вважаю, що питання сотень нелегальних пилорам, розкиданих по області, – теж не менш важливе і дуже серйозне. Обов’язково підніматиму його перед депутатським корпусом. Там не менша доля корупції, збагачень і всього іншого.

– Дякую за розмову.

Спілкувалася Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%