Діти в могилі, а вбивця – досі не в тюрмі!

Діти в  могилі, а вбивця – досі не в тюрмі!

Другокласниця Анна за день до аварії передчула свою загибель, а її 7-річний братик Ілля й після смерті приходить до мами.

Вони народилися однієї і тієї ж осені. Одного дня були хрещені. І в один день стали ангелами – 7-річна Анночка та її двоюрідний брат Ілля…
Убиті горем матері – Наталія Хрупчик та Ольга Кулик – досі не стримують сліз. Як жінки тішилися, що їхня малеча зростає в любові та дружбі. Хоча дітки були різної статі, але всюди разом: у дитсадок, на двір погуляти, до школи на уроки.

«…Якось, коли Іллюша ще дошкільнятком був, вразив виховательку своїми недитячими словами про Голодомор. Вже тоді щось підштовхнуло мого сина збагнути, наскільки безцінним є людське життя та як одна мить може його обірвати…»

Того дня, 19 жовтня 2015-го, 29-річний Роман Фальчик із самого ранку почав «заливатися» спиртним. Як згодом говорили люди, молодик у чотирьох різних місцях приймав на душу оковитої і щоразу без жодних докорів сумління сідав за кермо свого «Фіату Добло» та разом із друзями «літав» у пошуках пригод.
Після п’ятої вечора водій із вмістом алкоголю 2,9 проміле (а це майже пляшка горілки) гнався вулицею с. Зарудче в напрямку Любешова. На повороті не впорався з керування і…
Удар був такої сили, що для 7-річних дітей не лишилося шансів на життя. У постраждалих уже пульсу не було, а лікарі Любешівської ЦРЛ усе ще намагалися реанімувати маленьких пацієнтів. 

«За день до аварії Анночка чомусь заговорила про мою померлу маму, тобто свою бабусю. «Я хочу, – каже, – до бабусі». – «Не можна! – заперечила я. – Бабуся вже на небесах! А ти ще маленька. Тобі ще жити й жити». – «Та я ненадовго. Подивлюся, як бабусі там ведеться, і швиденько до тебе вернуся»… 

Це був страшний похорон. У ритуальному магазині навіть другої маленької труни не було. Бо дітки, сказали там, народжені жити.
Спершу двоюрідні братик із сестричкою в одній хаті лежали: зустрічали тих, хто прийшов їх в останню путь провести. А потім – на кладовищі. Там, поперед двох маленьких трун, мати водія-вбивці на колінах просила прощення. У діток. У їхніх батьків. У людей. Божилася, що не хотів її син такої біди учинити! Благала: «Простіть! Не калічте молодої долі!».
Та люди мов заніміли від горя. Не могли пробачити, що п’яний, як чіп, водій, побачивши ним же понівечених діток, замість рятувати – сів за кермо і кинувся навтьоки.
Весь район тоді на вухах стояв. Шукали всі і всюди. Й таки знайшли. Червоний «Фіат» із характерними для аварії пошкодженнями стояв за 2 км від місця ДТП. А невдовзі ті ж таки місцеві жителі доставили п’яного молодика до райвідділу міліції. Дай людям волю – на місці прибили б винуватця кривавої трагедії…


…Через три місяці зібрані слідством матеріали кримінальної справи розглянув Любешівський районний суд. Винуватець аварії весь цей час перебував під вартою. Його родичі й захисники ходили до почорнілих од горя батьків і пропонували: гроші вам нате, щомісячні виплати, – будь-що, аби тільки смерть Анночки й Іллюші не завершилася для вбивці багаторічною тюрмою. А коли Хрупчики й Кулики відповідали: «Наші діти безцінні», то «посланці» ще й дивувалися подібним «принципам».
Як зазначили Наталія та Ольга, адвокати горе-водія хапалися за всяку соломинку, щоб тільки «витягнути» свого підзахисного. То возили чоловіка на обстеження, чи той, бува, не має психічних розладів (бо тоді буде визнаний неосудним). То машину на експертизу здавали (раптом технічна несправність авто, а не водій, стане причиною загибелі другокласників?). Ні те, ні інше не спрацювало. Тоді захист вдався до третього способу: Роман Фальчик увесь час, доки тривало слідство, визнавав лише одне: він дійсно був дуже п’яним. А раз так – то геть нічого не пам’ятає про ДТП.
Коли в лютому 2016-го Любешівський районний суд обрав для водія покарання у вигляді 10 років позбавлення волі із забороною 3 роки керувати транспортним засобом, Фальчики вирішили: це надто суворий вирок. І за пару годин до вступу цього вироку в законну силу подали апеляційну скаргу. А коли дійшло до судового слухання в Апеляційному суді Волинської області, адвокат Шевчук узагалі заявив: просить не просто пом’якшити покарання (із 10 на 7 років), а – взагалі скасувати вирок першої інстанції та закрити кримінальне провадження! Бо, за його твердженням, у кримінальний справі нібито нема задокументовано доказів, які б підтвердили, що саме  Фальчик Роман Васильович перебував за кермом іномарки в момент наїзду на дітей.
«Єдине, в чому винен мій підзахисний, так це в тому, що перебував у стані алкогольного сп’яніння та є власником вказаного транспортного засобу», – резюмував адвокат.
Півзалу родичів загиблих діток, які приїхали на слухання з Любешівщини, були шоковані почутим. Сліз не стримували навіть чоловіки. «Як так?!» – поглядом ставили вони питання, обертаючись до матері Романа Фальчика, теж присутньої в залі суду. А жінка потім пояснювала: «Так, я падала перед трунами ваших дітей на коліна. І просила вибачення. Бо машина мого сина збила їх. Але мій син ні в чому не винен. Він не хотів ЦЬОГО»…
Під час слухання в апеляційному суді підозрюваний та його адвокат озвучували інформацію, яка була геть не тією, котру ці ж таки люди говорили в Любешівському районному суді. Тому навіть досвідчені судді не змогли приховати своїх емоцій та все допитувалися в Романа Фальчика: «Так хто ж був за кермом? Що ваша совість говорить?». Однак відповідь була завчено-типовою: «не знаю», «не пам’ятаю».

«Шановні судді, – наприкінці попросила слова Ольга Кулик. – Дозвольте передати вам фотографії загиблих. Подивіться в очі Іллюші та Анночки.  Наші діти вже ніколи не повернуться… Тому просимо: ви теж, мабуть, є батьками, дідусями… Будь ласка, оголосіть такий вирок, якого вимагає закон і підказує ваша совість…»

Десять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк три роки – таким став вердикт Апеляційного суду Волинської області. Але батьки загиблих діток бояться, що крапку ставити рано. Адже впродовж наступних трьох місяців сторона обвинувачення цілком може скористатися правом подати касацію, і тоді вже вимагати справедливого покарання доведеться в Києві.  
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
На фото автора: у залі – охорона, підсудний, судді та адвокат; згорьовані матері.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (53) - 16.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (135) - 41.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (92) - 28.5%