Фазани – то цікаво, але кури – вигідніше

Фазани – то цікаво,  але кури – вигідніше

Що дізнався журавичівський бізнесмен із експериментів у власному господарстві? 

Якби Валерій Панчук жив десь у Голландії, може б, досі став знаменитим ученим. Адже його фах – зооінженерія, тобто знання правильної побудови тваринного організму. Однак пан Валерій народився на етнічній Волині. Закінчив Білоцерківський сільгоспінститут. І навіть став аспірантом кафедри розведення. Але побачивши, що в нашій державі наука ніким не підтримується, кинув цю невдячну справу та перейшов до практики.
Свині й долари: що спільного?
Спершу зооінженер досвіду набирався у найбільшому на Рівненщині підприємстві з вирощування свиней. Однак ферма та її 17 тисяч свиней за п’ять років утратили перспективу. Потім була практика торгівлі насінням – теж не виправдала сподівань. А далі пан Валерій одружився з волинянкою, переїхав на Ківерцівщину й ось уже вісім років бізнесує в тамтешньому селі Журавичі.
– Так, маю три магазини. Втім, інтерес до тваринництва все одно не полишаю. Тому щороку експериментую, – погоджується наш оповідач. 
Як тільки чоловік переїхав до дружини, побачив у селі «безхозні» приміщення. «Нащо дарма стоятимуть?» – подумав. Провів до будівель воду. Поставив клітки та двері.  З’явився дах – мусять бути під дахом жильці! Таким чином там оселилися свині. Щоби знизити собівартість майбутньої продукції, пан Валерій працівників не наймав. Каже, сам чудово справлявся.

– Справа це була прибуткова. Але до тих пір, доки долар вартував вісім гривень (тоді за кілограм живої ваги можна було отримати 17 гривень). Нині ж ціна стрімко впала. І хоча кілограм свині можна продати за 30 гривень, однак це все одно буде чуть’ більше долара.
«Яйценосний потенціал»: у кого він найбільший?
Цікаво було Валерієві Пінчуку експериментувати й у птахівництві. А позаяк хотів не лише гроші заробити, а й для себе щось нове відкрити, то завів… фазанів.
– Ця птиця дуже «котується» у мисливських господарствах. Де вони потужніші – можуть закупляти у фермера й по 300 фазанів. Однак у нас, на Волині, заможних мисливців не настільки багато. Тому я пару років потримав пернату екзотику. Всі друзі-родичі побачили, потішилися, пір’я на сувеніри розібрали. Страви, які тільки знали, сім’єю приготували і скуштували. Тож я вирішив: це вже не цікаво, – пригадує Валерій Анатолійович. – І на прохання дружини взявся за курей.
Аби ці пернаті росли не лише для інтересу, а й для прибутку, зооінженер грошей не пошкодував і придбав курок-іноземок.
– Далеко не їздив – Рівне на базар. Продавцеві повірив «на слово» і вибрав чеську породу «Домінанта», – продовжує господар. – Потенціал цих несучок – 285 яєць на рік. Але це якщо створити їм оптимальні умови харчування та світлового дня.

Однак витрачати гроші та сили на створення таких умов пан Валерій не став. Відтак, узимку «Домінанта»  в нього несеться менше, ніж могла би в теплому курнику з відповідним освітленням. Але в теплу пору року вона «зимову сплячку» компенсовує.
– Кури в мене гуляють подвір’ям, самі собі віднаходять поживу, мінерали й вітаміни (чим роблять своє утримання економнішим). Подрібнену крейду я їм даю лише навесні, щоб заповнити типовий узимку брак кальцію. Але на відміну від традиційного способу годівлі – сипонути зерна посеред двору та кликати «тю-тю-тю» – даю пернатим корм у тих місцях, де курка поїсть і там же буде нестися.
«Перната» арифметика
В інституті дізнавшись і на практиці переконавшись, Валерій Панчук побачив: 
велику роль у продуктивності курки відіграє півень. Він повинен бути породистим, молодим і мати десь 12 «жінок».
– Ви ніколи не спостерігали за поведінкою півня? А от я підмітив: турботливий когут не лише запліднює, а й підшукує «жінці» затишний куточок для того, аби вона знесла (і на перспективу – висиділа) яйце. Знайде – зазивним співом кличе «обраницю» оцінити підібране місце. Завдання ж господаря – не заважати цим природним процесам, а навпаки – створювати оптимальні умови для пернатих родин.
На відміну від багатьох селянських господарств, у Панчукових ви не побачите старих курей. Бо, за всіма правилами зооінженерії, курка розкриває «яйценосний» потенціал лише в перший рік життя, з кожним наступним усе більше його втрачаючи. Відтак, щовесни населення вашого курника повинно омолоджуватися.
– Погоджуюся: для багатьох господарів дорого заплатити за породисте курча 50 гривень. Але ці капіталовкладення, повірте, робити вигідно. Рахуйте: курка знесе мінімум 230 яєць у рік, ціна кожного з яких – у середньому дві гривні. Цю ж курку зрештою можна продати за тих самих 50 гривень. А корму птиця, яка гуляє у дворі, потребує коло п’яти кілограмів на місяць (власне зерно теж зменшить затрати). Виходить: безпрограшний варіант!
До речі, розчарувавшись у прибутковості свинарства, Валерій Панчук усе одно без хрюшок не обходиться. І в ролі піддослідного кролика бігає у вольєрі свинка-угорка. Невибаглива до клімату і до харчів, вона теж обіцяє господареві принести прибуток. А от чи виконає обіцянку – тема вже майбутніх публікацій.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.  

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%