Чи можна суддям виганяти журналістів?

Чи можна суддям виганяти журналістів?

Про плюси та мінуси в роботі луцьких служителів Феміди.

Попри негативну інформацію, котра ледь не щодня надходить про українських суддів, у Луцькому міськрайонному запевняють: працюють чесно та відкрито. А щоб, як-то кажуть, не сто разів розказати, а раз показати – запросили журналістів до прес-туру коридорами та кабінетами будинку правосуддя.
Хоча Луцький міськрайонний є найбільшим на Волині серед судів першої інстанції, втім досі не отримав належного приміщення. Відтак – займає аж три будівлі на трьох різних вулицях. Тож голова суду Михайло Квятковський запрошує до розмови лише в найпросторішу з будівель.  
Попри стереотипи, що в суддів усе «з шиком», насправді приміщення давно вже потребує оновлення. Працівникам апарату катастрофічно не вистачає місця. Матеріали справ, коробки паперів та інший необхідний інвентар доводиться тримати прямо в робочих кабінетах. А переселення до Будинку правосуддя, «коробка» котрого багато літ стоїть на вул. Конякіна, відкладається з року в рік через брак фінансування.
Тим не менше, в.о. керівника апарату Василь Сметана демонструє, що відсутність комфорту жодним чином не впливає на якість роботи. У канцелярії ще з 2011-го працює система електронного розподілу справ між суддями, всі результати передаються на всеукраїнський сервер і втрутитися в цей розподіл не в праві навіть голова суду. Отож, резюмує керівник апарату, все чесно та неупереджено.
Серед технічних новинок – лайф-бокс у кімнаті очікування, який дозволяє через Інтернет побачити перелік справ та час їх розгляду, дізнатися, на якій стадії матеріали, що вас цікавлять. А ще через лайф-бокси зручно здійснювати спеціальні платежі. Словом, такий собі електронний суд.

Задля економії часу та коштів учасників судового процесу використовується в Луцькому міськрайонному система конференц-зв’язку. Тож навіть якщо адвокат перебуває в іншій області, це не заважає йому відстоювати інтереси клієнта, використовуючи Інтернет-можливості суду.
Показали нам і «секретну кімнату». Невеличка за розміром, вона оснащена  сучасною апаратурою і дозволяє перетворити звичайного свідка в залегендованого.
– Нерідко доводиться розглядати справи, під час яких інформатор (скажімо – підставна особа під час контрольної закупки наркотиків) боїться бути впізнаним особою, проти якої він даватиме покази. В таких випадках свідок заводиться не в зал, де слухається справа, а в «секретну» кімнату. Йому вдягають балаклаву. Техніка змінює голос. Монітор дозволяє налагодити візуальний зв’язок із суддею. А всі інші, хто присутній на судовому слуханні, чують лише покази залагендованої особи, – розкриває секрети роботи Василь Сметана.
Подбали в Луцькому міськрайонному і про «європейський» сервіс для підозрюваних. Тепер особи, проти яких порушено кримінальне провадження, слухають вирок не з так званої клітки, а через спеціальне скло. Бо грати, мовляв, принижують гідність людини (хай навіть вона злочинець) і в Європі давно вже не використовуються.
А от щодо європейського рівня співпраці суддів та ЗМІ, то все поки що «по старинці».  Журналіст має завчасно попередити про свою присутність на відкритому судовому слуханні. Фото- та відеозйомку може проводити тільки в тому разі, коли жодна зі сторін судового процесу не заперечить. Єдине, що дозволяється: записувати на диктофон. І то, як зауважив суддя-спікер Луцького міськрайонного суду Анатолій Пахолюк, частина показів може містити елементи приватного життя і тому теж заборонятиметься для оприлюднення у ЗМІ.
Тим не менше, навіть елементарне право медійників бути присутнім під час розгляду резонансної справи було неодноразово порушене суддями Луцького міськрайонного. 

Тому журналісти відверто запитали в Михайла Квятковського: де ж знайти управу на суддів, які цинічно порушують закон і або виганяють представників ЗМІ із судової зали, або зумисно переносять розгляд справи?
– Це «чепе». Якщо в нашому суді ви зіштовхнетеся з такою надзвичайною(!) ситуацією – звертайтеся особисто до мене! Ми відразу ж вирішимо проблему, – пообіцяв голова суду.

Однак, попри всі суддівські мінуси, були озвучені й плюси в роботі луцьких служителів Феміди. Зокрема, всі вони пройшли процедуру «очищення влади». Жоден суддя не підпав під закон про люстрацію. Натомість кожен демонструє велику працездатність: 19 суддів за рік розглянули майже 20 тисяч справ та матеріалів, тобто третину від усіх, що надходили в суди Волинської області. 
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
На фото автора: Василь Сметана, Михайло Квятковський, Анатолій Пахомюк.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%