Усi грiхи коханки вiдмолили

Усi грiхи коханки вiдмолили

«Ох уже той Степан. Мале, худе, на вроду такево. А кохано-о-ок – по всій окрузі!»... Баби шепотіли, гарбузки плювали. А Куций собі йшов, до дівчат моргав і чхати хотів, хто там що балакає.
Та  баби знали, що казали. Бо коли вони ще дівували, не одна за тим Степанком мліла, після танців провестися просила. І тільки найхоріща на селі – Орися – була уваги удостоєна.
Спершу дівочка гоноровилася. Мовляв, із тим Куцим додому йти – невелика честь. Та до пори до часу вона хвостом крутила. Бо за півроку все село гуло: «А ви чули? Ориську Маслюкову зі Степаном під стіжком застукали!». Жінки новиною смакували. Хлопці вусом крутили. А батько ой бив тоді доню. Хотів, було, з хати вигнати. Так мати пошкодувала. В ноги чоловікові впала: «Як дитину проженеш, то й мене більш не побачиш!». За свої погрози теж по спиняці отримала. Але якось переколотилося.
Тільки ж Степан – волоцюга така(!) – замість сватів засилати, став до інших клинки підбивати. Старий Маслюк такої ганьби не стерпів. Степана вночі підстеріг і сказав: «Сватів зашлеш – озолотю. А ні – побачиш, як із бичка роблять вола. Пойняв мене?!»
…Весілля відгуляли гучно. Для єдиної доньки Маслюк нічого не пошкодував. Та – як і обіцяв – зробив із Куцого хазяїна крепкого.
Добре жилося молодятам. Орисю Степан шанував. А вона його діточками обдаровувала. Тільки якось знову селом поголос пішов. Куця під стіжком застукали. І з ким – із кумою! Плакала тоді Орися. Кричала, що до батька жити переїде. Але… ще більше свого Степана любила. Тож і на третій раз, і на четвертий ридала, грозилася «патли тим курвам повиривати». Потім цілу ніч Степан у неї «пробачення просив». На ранок жінка аж цвіла від щастя та любові. І так тягнулося роками, десятиліттями.
…– Ну що, скажіть, у того Куцого, що баби за ним мліють? – завели мужики мову після  сьомої чарки. – От візьміть Гальку Чумакову. Молода, хороша. Я до неї і так, і сяк. А вона до старого Куцого! Медом їй там, чи чим, помазане?
– Чи «чим», – реготали мужики. – Бо коли ми зі Степаном після косовиці скупнутися пішли, то самі роти пороззявляли. Куций побачив та й сміється: «Ви думали, то я малий. Е, ні… Просто весь ріст мій у корінь пішов».
Багато ще з тих пір пліток по селу ходило. І по Степановому, й по сусідніх. Баби якось лялякали, то в Куця вісім коханок нарахували (це якщо тільки з надьожних). А тих, які на одну ніч, то гонь’ їх відає! Тож коли у 88 літ віддав Степан Богу душу, Орися вельми сердилася, як із тих восьми «курвиськ» шестеро на похорони прийшли. Але свято було велике: другий день Пасхи. Тож помолилася жінка, поплакала і, як завжди було, простила. 
Через сорок днів, як на поминальний обід зібралися, знову мужики підвипили. Добрим словом небіжчика пом’янули. Та й знову давай розсуждати: от мовляв, жив Куций, увесь вік із бабами грішив, а на тобі – на перший день Пасхи Боженько його забрав. Це ж получається – прямісінько в рай!?
– А знаєш, чого так? – мовив найстарший із гурту. – Бо й баби його любили. От усі гріхи відмолили. А найдужче – Орися…
Розмову підслухала
Оксана БУБЕНЩИКОВА.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%