Безкінечна АТО

Безкінечна АТО

Або за югославським сценарієм, або за грузинським, і майже неймовірно, що для переможним для України, колись таки та й завершиться велика державна руїна, котра офіційно називається анексією Криму та проведенням Антитерористичної операції на Донбасі.
Ті, хто розв’язує будь-який збройний конфлікт, як і ті, хто змушений брати в ньому участь на правах об’єкту нападу, ставлять перед собою основну мету. У випадку з паранормальним режимом Владіміра Путіна все зрозуміло: кремлівський карлик марить відродження «єдіной і нєдєлімой» імперії, а тому для нього кожна суверенна країна екс-СССР, як і колишніх сателітів у Східній Європі з «соцтабору», є якимось історичним непорозумінням. 
Саме тому частина незалежної Молдови під назвою «Придністров’я» досі знаходиться під владою самозванців, які тримаються на багнетах російських окупаційних військ. Аналогічна ситуація і в Грузії, де Москва силою зброї та прагненнями місцевих сепаратистів взяла під свій контроль Абхазію і Північну Осетію. 
Те, що коїться з Кримом і Донбасом – логічне продовження зовнішньої політики нашого неадекватного сусіда. І він піде на все, щоб виконати свою мету.
А що робити Україні? Які завдання перед собою ставити в цій війні і якими методами їх досягати?
Переконаний: ні США, ні ЄС не будуть радикально протидіяти Росії, бо не хочуть наражатися на планетарний конфлікт із режимом, на озброєнні в якого є другий за потужністю потенціал ядерної зброї. 
Вони так само не можуть щось вказувати Москві, бо й самі в ставленні до слабших країн далеко не безгрішні. Пригадайте війну за Фолклендські (за британською версією) чи Мальвінські (за аргентинською) острови. Хіба не ясно, що цей клаптик землі в океаніє латиноамериканським хоча б тому, що там із давніх давен проживало корінне неєвропейське населення? Але Лондон часів Маргарет Тетчер без роздумів спрямував туди свою армію, і територію було захоплено штурмом. Протести Аргентини на міжнародній арені завершилися повним пшиком.
Ще один характерний приклад – Югославія. Автономний край Косово, як і наш Крим, чомусь вважав, що може претендувати на якусь незалежність. І оскільки влада тодішньої Югославії вперто не бажала втратити частину своєї країни, її зробили «ворогами народу», скерували для знищення противника авіацію окремих членів НАТО, і таки домоглися свого: немає вже такої країни. А мусульманське Косово отримало статус суверенної держави.
Тому проблему Криму та Донбасу сподіваннями на рішучу допомогу Заходу ніколи не вирішити. Київ, а потім в се суспільство, повинні визнати: обіцянка нинішнього глави держави швидко і переможно закінчити війну виявилася ілюзією, яку ніхто не може виконати. Раз так, то пора озвучити головну мету цієї війни: ми збираємося повертати під свій контроль Крим і Донбас чи ні? І якщо ні, то навіщо щодня проливати кров наших хлопців? А коли так, то потрібно вже вдаватися до рішучіших дій. 
Володимир ДАНИЛЮК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%