Сім мільйонів євро – для економії лучан

Сім мільйонів євро –  для економії лучан

Луцьк успішно зарекомендував себе перед міжнародними експертами, а відтак – отримав потужну валютну підтримку.

Країни ЄС ще десятки років тому почали міркувати над тим, як менше витрачати газу, нафти, енергії атомних станцій, натомість переходячи на енергію сонця, води, вітру, природних відходів. Думали, експериментували, втілювали. А минулого тижня подарували цей безцінний багаж знань лучанам – під час проведення в обласному центрі Волині тижня сталої енергетики.
Цілих сім днів фахівці з України та з-за кордону ділилися своїм досвідом, запозичували чужий. Проводили тренінги, семінари, експонували обладнання, яке дозволяє теорію втілювати на практиці. 
У переліку заходів – і дводенна міжнародна конференція Асоціації «Енергоефективні міста Україна».
Якщо коротко, то сама Асоціація існує вже не перший рік та налічує десятки міст-партнерів у всіх регіонах України. Хтось, як-от місто Долина, має величезний досвід економного використання енергії. А хтось, як-от Луцьк, хоч і не такий досвідчений, але готовий семимильними кроками надолужувати те, що випробувала Європа.
Оскільки членство в Асоціації – це як технологічне сприяння, так і фінансова підтримка, то готовність допомогти Луцьку стати енергетично незалежним висловили найуспішніші в Україні мери і представники польських міст-партнерів, міжнародні експерти в сфері енергозбереження, представники українського уряду та Європейської Комісії.

В чому буде ця допомога?
Президент Асоціації «Енергоефективні міста України» Володимир Гаразд пояснив: першим кроком у співпраці є підписання Луцькою міською радою угоди мерів.
– Як офіційний документ Угода мерів з’явилася сім років тому у Брюсселі. Тоді свої підписи на ньому поставили десять міст України. Сьогодні вона налічує більше ста підписантів. Бо співпраця, яку проводимо, дійсно вигідна! – наголосив Володимир Гаразд.
Якщо говорити про Луцьк, то першим етапом такої роботи стане допомога нашому місту в написанні так званого енергетичного плану. Типовий для всіх шаблон є. А от особливі для Луцька моменти допоможе визначити спільна робота міської влади й міжнародних експертів.
Коли детальний план буде підготовлено, можна буде розставити пріоритети: що для економії в Луцьку варто змінювати насамперед, які альтернативні джерела енергії для того підійдуть, яких інвесторів варто залучати й так далі. 

– Для прикладу візьмімо декілька регіонів України, – змоделювали ситуацію експерти з енергоощадності. – Якщо це Схід, то там ставку можна робити на енергії сонця, вітру та переробці соломи, соняшнику. У північних областях, зокрема й Волинській, багато відходів деревини. Тому актуальними стають твердопаливні котли.
Аби швидко та якісно підготувати енергетичний план, у міській раді має бути створений відповідний департамент, де працюватимуть вузькопрофільні спеціалісти. Крім того, має бути налагоджена просвітницька робота серед населення. І починати доведеться з банального: вчити лучан не вмикати без потреби світло в кабінеті, економно використовувати воду, зачиняти кватирки у під’їздах тощо.

– Луцьк уже має ряд передових напрацювань. І оглядаючи роботу ОСББ «Лучани», ми були приємно вражені, як жильці гуртожитку змогли перетворити колись неприглядне приміщення у «будинок своєї мрії». Взяли кредит для втілення енергоощадних технологій, зекономлені завдяки цьому кошти використовувалися для погашення кредиту, а відсотки допомагала сплачувати місцева влада, – зауважили після екскурсії містом представники міжнародних організацій. – Тож упевнені, за підтримки ЄС та Асоціації «Енергоощадних міст України» таку ж роботу проведуть усі інші жителі багатоповерхівок. 
– Особливо коли врахувати, що міська влада готова співфінансувати такі роботи, – додав Луцький міський голова Микола Романюк. – Тисячі лучан переконалися: вирішили вони встановити для своєї багатоповерхівки лічильник теплової енергії – левову частку грошей ми погашаємо з міського бюджету. Хочуть ОСББ встановити індивідуальний тепловий пункт – їм теж допоможемо.
Під час тижня сталої енергетики фахівці ділилися і шляхами вирішення багатьох проблемних моментів.
Торкалися законодавчих нюансів. Приміром, таких, як відсутність мотивації у медичних та освітніх закладів вкладати гроші в енергоощадні технології. Бо навіщо, коли замість стимулювати до прогресивних ідей, Київ навпаки – врізав фінансування.
– Так, ця проблема не зникла, – погодився Микола Романюк. – Але зараз, у ході децентралізації, дошкільні навчальні заклади утримуються коштом міського бюджету. Отож, маємо потребу економити на комунпослугах у дитсадках. Узяти школи чи медичні установи – їм державної субвенції вистачає здебільшого на зарплату, а гроші за воду, світло, тепло теж лягають тягарем на міський бюджет. Відтак – місто зацікавлене втілювати й там  енергоощадні заходи.  

Під час проведення тижня сталої енергетики були підписані двостороння угода про співпрацю між Луцьком та Любліном і тристороння між Луцьком, Любліном і Брестом. А ще для втілення прогресивних ідей вдалося домовитися про фінансові вливання для Луцька.
Як розповів міський голова,обговорено питання про сім мільйонів євро підтримки
для втілення цілого комплексу енергоощадних заходів у бюджетних установах Луцька: школах, дитсадках, музичній та художній школах, басейні, Палаці учнівської молоді.

– Поки що це тільки попередні домовленості, тому можуть бути розбіжності в цифрах. Але можна сказати: близько п’яти мільйонів євро кредиту і два мільйони євро грантових коштів Європа готова надати місту, аби ми змогли провести термомодернізацію у закладах для дітей: замінити дахи, вікна, утеплити фасади, оновити (за можливістю) тепломережі й електропроводку, – пояснив Микола Романюк. – І якщо все зробити в комплексі, то цілком можна розраховувати на економію 30-40 процентів енергії. Із врахування нинішніх цін на енергоносії, це мають бути досить солідні суми. Відтак, гроші, витрачені на енергоощадні заходи, нам повернуться через років п’ять і далі – працюватимуть на «чистий» прибуток. 
Об’єктивність такого прогнозу підтримали представники тих міст, де енергоефективні заходи були впроваджені значно раніше і де справді щороку вдається економити мільйони гривень.

– Є пропозиція взяти кредит для поліпшення вуличного освітлення. Але вже маємо позику на оновлення декількох комунальних закладів, тролейбусного парку та електроліній. Тож, думаю, спершу завершимо одне, а тоді вже приступимо до наступного, – зауважив Микола Романюк. 
Підсумовуючи зроблене під час тижня сталої енергії, Микола Ярославович зауважив: до роботи з реалізації домовленостей треба приступати вже завтра. Бо якщо на осінь підготувати енергетичний план, у грудні можна буде потрапити в перелік тих, хто у 2017-му отримає міжнародне фінансування. А це, відповідно, дасть старт для реалізації конкретної роботи вже з наступного року.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора та Олени ЛІВІЦЬКОЇ.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%