На Волині – пустеля?!

На Волині – пустеля?!

За ініціативи громадської організації «Екологічний рух «Твоя земля» у Володимирі-Волинському відбувся круглий стіл «Проблеми використання та охорони земель Володимир-Волинського району в контексті прояву деградаційних процесів» за участю усіх служб, дотичних до теми боротьби з деградацією земель та опустелюванням.
Захід приурочено Всесвітньому дню боротьби з опустелюванням та посухами. Цього року він має гасло: «Збережемо Землю! Відновимо землі! Разом!». 
У Володимир-Волинському районі не найгірша ситуація в області, проте тут першими відгукнулися на ініціативу «Екоруху «Твоя земля» обговорити за круглим столом місцеві проблеми та визначитися з пріоритетами, які потребують негайного вирішення. Активно сприяла в організації заходу райдержадміністрація, зокрема управління агропромислового розвитку, а також депутати-аграрники районної ради Петро Козлюк, Ярослав Тимчишин, Юрій Кравчук (він же начальник управління АПК), Сергій Квашук.
Голова громадської організації «Екологічний рух «Твоя земля», біолог за фахом Олександра Тимошенко загострила увагу на тому, що деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства, спричиняючи серйозні проблеми екологічного і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення. За даними міжнародних організацій та експертів, щорічно людство втрачає 12 млн га земель та 75 млрд т родючих ґрунтів. На цих землях можна було б отримувати 20 млн т зерна. Щохвилини в світі від голоду вмирає 16 людей, із яких 12 – діти. Близько 40% населення земної кулі потерпає від нестачі води.
Для України 2015 р. став роком кліматичного хаосу з винятково сильною посухою. 
На Волині, яку відносять до територій із традиційно достатнім зволоженням, торішнє спекотне літо спричинило аномальну засуху: рівень річок та озер понизився до рекордних показників, у багатьох селах у колодязях та свердловинах взагалі зникла вода, люди скаржилися на велику кількість шкідників сільгоспкультур, в т. ч. раніше не характерних для регіону. Почастішали пожежі. Зокрема, площа вигорілих торфовищ біля с. Видерта, Камінь-Каширського р-ну становила близько 100 га, що визнано надзвичайною подією місцевого рівня.  
Ще 30 березня 2016 р. Кабінет Міністрів України затвердив Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, виконання якого передбачається протягом найближчих п’яти років. 
– Із огляду на важливість вирішення проблеми  наша громадська організація стурбована тим, аби реалізація цього акта не лишилася на папері, а дала поштовх до конкретних практичних дій, – наголосила Олександра Тимошенко. 
Таку думку підтримали всі учасники круглого столу, а це науковці, депутати, аграрії, представники виконавчої влади, відповідних державних служб, в тому числі - районного лісомисливського господарства, міськрайонного відділу управління служби надзвичайних ситуацій.
Головний інженер Волинської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Сергій Штань детально зупинився на причинах розвитку та видах деградаційних процесів у ґрунтах, заходи боротьби з ними. 
Загострив увагу на показниках від’ємного балансу основних елементів живлення та гумусу, необхідності внесення у ґрунт органічних добрив, на недотримання землекористувачами співвідношення поживних речовин при їх внесенні у мінеральній формі.
На Волині функціонує 191 меліоративна система, за допомогою яких осушено 417 тис. га перезволожених земель, з яких більшість використовується для с/г цілей, на території району – 20 тис. га осушених земель, 38 % з них – торфові ґрунти, з глибиною залягання вод понад 1 м. Про стан меліоративних систем в області та районі розповів заступник начальника Волинського обласного управління водних ресурсів Віталій Мушка. 
– Основне призначення меліоративних систем – створення сприятливого водно-повітряного режиму в прикореневому шарі ґрунту, – наголосив Віталій Мушка. – Одна з проблем – відсутність належного догляду за внутрішньогосподарськими меліоративними каналами, що призводить до їх розкрадання, руйнації та заростання. Вирішення таке: передати внутрішньогосподарські меліоративні канали в оперативне управління землекористувачам.
Заступник директора з наукової роботи Волинської державної  сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Західного Полісся Оксана Пузняк акцентувала:  
– Погіршуються показники родючості ґрунтів, катастрофічно низькою є кількість органічних добрив, які вносяться на поля. А посухозахисний комплекс для агровиробників повинен включати систему агротехнічних, лісомеліоративних, гідромеліоративних та організаційно-технічних заходів. 
У зв’язку з потеплінням, що призвело до активізації шкідливих організмів, їх чисельності і шкодочинності, суттєво зросла кількість внесених засобів захисту рослин, що у свою чергу збільшує загрозу забруднення залишками пестицидів сільськогосподарської продукції. На цьому наголосив Василь Боярин – кандидат с/г наук, начальник відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області. За останні 15 років обсяги застосування хімічного методу проти бур’янів зросли більш як у вісім разів, проти шкідників – майже у 20 разів, проти хвороб – більш як у 30 разів. 
Катерина Філюта – головний спеціаліст відділу регулювання природокористування, погоджувальної діяльності та моніторингу довкілля управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації –  рекомендувала такого роду інформаційно-просвітницькі заходи проводити серед населення. Людям, які займаються рослинництвом «для власних потреб» на присадибних ділянках та городах, дуже часто бракує знань щодо грамотного застосування добрив та отрутохімікатів. Окрім того у Володимир-Волинському районі дуже низький показник (близько 3%) площ природно-заповідного фонду. Наразі тільки планується створити регіональний ландшафтний парк «Західне Побужжя».
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Володимир-Волинського району, депутат районної ради, керівник фермерського господарства Петро Козлюк зупинився на кількох кричущих екологічних показниках в окремих селах, вирішення яких зволікають. На власному прикладі він наголосив, що вже тривалий час підвищує родючість земель, на яких працює його господарство, застосовуючи комплексне органічне добриво місцевого виробника. Відтак наголосив на необхідності відповідної програми підтримки аграріїв. 
Заступник голови науково-дослідного СФГ «Колача Є. Й.» Микола Міщук наголосив на тому, що закупівельні ціни (соя – 11 грн/кг, ВРХ – 20 грн/кг і молоко – 2,60 грн/л) штовхають аграріїв на виробництво найбільш рентабельної продукції, попри те, що це наносить шкоду агроекологічному балансу земель.
Позаяк розв’язання проблем деградації земель та опустелювання можливе лише за умови поєднання зусиль наукових установ та експертів, громадських організацій, тих, хто безпосередньо господарює на землі, депутатів, державних управлінців учасники круглого столу прийняли резолюцію з конкретними пропозиціями, яку адресують в органи виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Галина ЛІТКОВЕЦЬ. 
Фото автора. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%