Уроки війни: сенсаційні висновки експертів

Уроки війни: сенсаційні висновки експертів

Східноєвропейський національний університет ім.  Лесі Українки, Український інститут національної пам’яті, Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, Представництво Польської Академії наук у Києві, Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» за підтримки облдержадміністрації провели у Луцьку та в Шацькому р-ні широкомасштабний захід, який силами істориків із різних держав повинен дати відповідь на причини виникнення, перебіг та наслідки етнічних конфліктів у роки Другої світової війни. Досвід  вільних держав Центрально-Східної Європу у цьому сенсі є визначальним чинником.
Після урочистого відкриття конференції її учасники відвідали музей-садибу Лесі Українки в с. Колодяжному Ковельського р-ну, а затим зосередилися на роботі в спортивно-оздоровчому комплексі «Гарт».
Привернули увагу всі без виключення пленарні засідання, адже там пролунає безліч цікавої та контраверсійної інформації.
Зокрема,  виступили Іван Патриляк на тему «Польський фактор у протистоянні УПА з німецькими окупантами на Волині та в Галичині (1943–1944 рр.)», Ґжеґож Мотика («Стосунки мешканців Волині з огляду на «антипольські акції» УПА»), Віталія Стравінскене («Міграція з Литви в Полльщу: спроба розв’язати литовсько-польський конфлікт 1944-1947 рр.»), Микола Литвин  («Передумови та чинники українсько-польського конфлікту у роки Другої світової війни»), Анатолій Шваб «Міграційна політика міжвоєнної Польщі як чинник зміни етнічного складу населення у східних воєводств», Богдан Гудь («Ґенеза і перебіг «Волинської трагедії» в інтерпретації українських і польських істориків»), Микола Кучерепа («Досвід історичної дискусії на прикладі наукових семінарів «Україна – Польща: важкі питання»), Андрій Козицький  («Волинські події у світлі «Genocide study»), Геннадій Бондаренко («Витоки загострення стосунків між українцями, поляками і росіянами у ХХ і ХХІ ст.»), Ігор Галагіда («Українські жертви українсько-польського протистояння на Холмщині та Підляшші (Люблінський дистрикт) у 1940­-1944 рр.: статистичний аспект»), Збіґнев Буяк  («Жертви українсько-польського протистояння і їх значення для нащадків»), Володимир Трофимович («Радянський чинник у українсько-польському міжнаціональному конфлікті. 1939-­1945 рр.»), Ігор Щупак («Волинська трагедія» і Голокост: компаративістський аналіз»). 
Крім цього значний інтерес викликали такі доповіді: 
Оксана Каліщук  («Спроба компаративістики етнічних конфліктів Другої світової війни у Центрально-Східній Європі: приклад сербо-хорватський та польсько-український»), Руслана Марценюк («Примусові депортації населення з країн Балтії після радянської анексії (1940-1941 рр.)»), Юрій Митрофаненко («Етнічні конфлікти на Кіровоградщині у добу Другої світової війни»), Лукаш Ясіна («Відлуння польсько-українських історичних суперечок періоду II Світової війни і повоєнного часу в польській спільноті після Революції Гідності»), Людмила Стрільчук («Вплив історичної пам’яті на сучасні українсько-польські взаємини»), Генріх Стронські («Польсько-українські місця історичної пам’яті та їх значення для поєднання між народами»), Олександр Добржанський («Еволюція суспільно-історичних стереотипів у свідомості українців та поляків на прикладі опіки над місцями національної пам’яті»), Андрій Руккас («Погроми єврейського населення в Україні у 1917–1921 рр.»), Валентин Рибалка («Етнічні  стереотипи як підґрунтя політичних конфліктів та геноциді XX ст.: на прикладі  функціонування  образу «цигана» в українському суспільстві (від XVIII ст. до сьогодення)»), Максим Гон, Наталія Івчик («Голокост у генеральній окрузі «Волинь-Поділля»), Олексій Гончаренко («Українська поліція райхскомісаріату «Україна» та порятунок євреїв»), Тамара Бака, Тетяна Мелещенко («Засоби радянської та німецької пропаганди часів Другої світової війни та їх вплив на розвиток міжетнічних конфліктів в Україні»), Фаїна Винокурова («План Антонеску або «вирішення єврейського питання» по-румунськи»).
Можна не сумніватися, що сенсаційні повідомлення та матеріали конференції стануть вагомим фундаментом для кращого розуміння проблем минулого і можуть бути інструментом для запобігання виникненню новітніх конфліктів.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото з архіву: жертви терору передових підрозділів РККА з числа мирного населення на території Східної Прусії (Німеччина), 1944 р.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%