Гроші не винні

Гроші не винні

Багатотижневі дискусії з приводу того, чи варто витрачати з бюджету м. Луцька 50 тис. грн на фінансування ініціативи керівництва облорганізації НСЖУ в вигляді проведення в вересні ц. р. «Фестивалю волинської журналістики», закінчилися 13 липня. 
На адресу Луцького міського голови Миколи Романюка звернувся голова обласного осередку НСЖУ Михайло Савчак і письмово відмовився від бюджетних коштів.
Вже сьогодні має відбутися засідання робочої групи, на якому гроші виділять на реалізацію іншої громадської ініціативи…
Узагалі, чому виникла ця тема, котра дуже швидко перетворилася спочатку на проблему, а потім і на предмет для аналізу?
Різноманітні течії, пов’язані з цим фестивалем, розпочалися чи не одразу після появи цієї ініціативи на порталі Луцької міськради. З’ясувалося, що з невідомих і досі причин її підтримало чимало або взагалі неіснуючих людей, або ті, хто насправді за неї не голосував. 
Другою проблемою був «сирий» варіант поданої заявки, який готувався кількома особами без погодження з секретаріатом НСЖУ. Коли ж засідання колективного спілчанського органу нарешті відбулося, то на ньому одноголосно було викреслено з програми заходів (і бюджетного фінансування) такі одіозні пункти як фуршет чи концерт.
Третім вагомим чинником став спротив громадських активістів із приватних та інтернет-ресурсів, які почали вимагати і від Миколи Романюка, і від Михайла Савчака, і від першого секретаря НСЖУ Сергія Томіленка відмовитися від коштів луцьких платників податків. Що, врешті-решт, і відбулося.
Але чи найголовніший аспект залишився поза кадром. Те, що волинська журналістика прагнула показати своє обличчя перед читачем, глядачем і слухачем, це, звичайно, добре. Але чому подібні ініціативи знаходять розуміння лише на рівні м. Луцька, тоді як обласні органи влади самоусунулися від процесу розвитку медіа-простору Волині? Маємо, наприклад, фінансування з облбюджету форуму книговидавців, то журналісти чим гірші?
Хоча нині актуальніше не фестивалі чи «круглі столи» проводити, а зібрати серйозну нараду фахівців, щоб визначити, куди рухається наша журналістика і на що найближчим часом перетворяться її залишки?
Бо право на свободу слова є невід’ємною складовою нашої Конституції. Тільки от з його реалізацією нині ой як сутужно. Таке враження, що вона взагалі нікому не потрібна… Ні тому, хто говорить, ні тому, хто слухає. 
Володимир ДАНИЛЮК. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%