Піночет чи Ердоган?

Піночет чи Ердоган?

Для багатьох волинян липневий відпочинок у Туреччині перетворився на аллегро з вогнем. І кожен обирав самотужки: чи тікати з країни, де стріляють і ллється кров, чи перечакати смутні дні та благополучно повернутися додому у визначений у путівці термін…
Як не лише вціліти в кривавій м’ясорубці і при цьому ще й  отримати максимум задоволення, журналістам вдалося дізнатися в звичайній кав’ярні. Старий добрий знайомий зі свіжими емоціями розповідав, як із родиною в Туречичні відпочивав. Під час спроби військового путчу!
Історія варта уваги. Бо час нині такий нестабільний, що краще вміти зберігати голову холодною навіть у сорокаградусну спеку…
Ось як усе почалося.
«Я не міг заснути до пізньої ночі, і коли включив телевізор, не міг збагнути, що бачу. Очам не повірив: показують танки на мосту через Босфор! Спочатку закралася думка, що це якийсь фантастичний фільм, але потім зрозумів: трансляція ведеться в режимі он-лайн, і стрілянина на вулицях, сотні вбитих, тисячі поранених та заарештованих – це дійсність. І тривожною вона була для нас тому, що буквально 2 дні тому чартерним авіарейсом ми прилетіли в турецьку провінцію Анталію. Відпочинок так гарно розпочинався… А тут – спроба військового перевороту, і ще невідомор, чим це все закінчиться», не приховував пережитого наш співрозмовник.

Далі був холодний розрахунок: що важливіше – врятувтаися, перервавши відпочинок і втративши гроші за путівку, чи, все-таки, ризикнувши, залишитися в сподіванні, що все нарешті «устаканиться»?
Знайомі з Луцька спочатку казали, що взагалі нічого не знають про воєнні дії в Туреччині (бо наші ЗМІ, як завжди, все проспали), а потім запанікували. Тож нашим знайомим організували справжню рятувальну операцію: з яхтами, літаками і гарантованим прибуттям додому.
«Так, після тривалих телефонних розмов ми дізналися, що друзі забронювали в місцевому порту яхту. На ній ми могли дістатися до сусіднього Кіпру. А там наступного дня відлітав авіарейс у Польщу, звідки ми й повинні були повернутися додому. Грошей це все, правда, вартувало немалих… І що відпустка зіпсується, це також не обговорювалося. Як кажуть, випадок, коли і хочеться, і колеться. Але часу на роздуми не було: або в 10 ранку ми на борту яхти відходимо в відкрите море, або судно піде на Кіпр без нас», – ця частина розповіді теж як детектив.
«Слабка половина», як завжди, виступала за максимальну безпеку, тому переконувала: треба їхати. Але вирішувати доводилося чоловікам. Зібралися під ранок у місцевому ресторанчику, взяли по кілька стопок місцевої горілки, почали обмізковувати ситуацію. Що стріляють, вбивають і арештовують, то це був очевидний факт. Але стосувалося все це лише турків. Причому, якщо в перші години «перевороту» влада встигає затримувати тисячі людей, то це означає, що списки в неї були вже давно, групи захоплення – також, і що вся ця історія нагадує спектакль для західних демократій. А раз так, то в Анталії, яка далека від політики і живе курортним бізнесом, ніяких проблем бути не повинно.
Другий аргумент на користь «залишатися» продемонстрував турецький телевізор. Там показували не лише танки, авіацію, поліцію і контрреволюцію. Один із сюжетів наочно демонстрував, як велетенські пасажирські авіалайнери продовжували прихемлятися в найбільших аеропортах. З трапів спускалися безпечні британці, французи, німці, звичайно ж, українці… І хоча біля аеропорту хтось стріляв, це аж ніяк не впливало на роботу прикордонних та митних служб… Значить, нема чого боятися?
Ще один доказ якоїсь нереальності заколоту виник у процесі дискусії. Кажуть, літак скинув на будівлю парламенту бомбу, але ніхто з депутатів, які сховалися в підвалі, не постраждав… А що вони взагалі там робили? Щоб виконати роль мішені, яку попередньо так захистили, що до неї й комар не підлетить, не те що осколок чи куля? І як так сталося, що штурм готелю, де відпочивав Президент Ердоган почався лише після того, як він на спецлітаку вилетів у невідомому напрямку?
Третій і, як виявилося, «залізобетонний» козир озвучив турист, який уже бував у бувальцях:
«Хлопці, пам’ятаєте, як у Парижі терористи штурмували стадіон, розстрілювали журналістів та нажахали метро? Так от: я там якраз гуляв біля Ейфелевої вежі. З дружиною та онуками… Це справді був хаос і паніка! Це було страшно і дуже небезпечно! Я взагалі не знаю, як із тієї Франції вибрався, а в аеропрту, щоб знайти свій рейс, треба було ледь не з кулаками дорогу пробивати… А тут що? Цирк на дроті! Я – залишаюся».

Випивши ще по кілька кілішків оковитої, майже вирішили, що ніхто дочасно нікуди не поїде. Останню краплю в чашу впевненості налив (буквально!) власник готельного комплексу. Пояснив доступно: найбільше прихильників і противників нинішньої турецької влади живе не на південному узбережжі. Там, в Анкарі чи Стамбулі, масові заворушення та насильство – не дивина. А тут, в Анталії, революції не відбуваються. Бо тут люди відпочивають… І – за рахунок закладу вгостив волинян ще кількома порціями горілки.
З тим і розійшлися по номерах. І вранці ніхто нікуди не поспішав. Хіба що на пляж… І новини про придушення заколоту вже не були такими страшними. Бо коли президент заарештовує не лише генералів чи полковників, але одночасно звільняє з посад абсолютно всіх деканів університетів, це не путч. І не революція. Це щось схоже на Піночета. Але і чилійський Августо до іноземців ніякого діла не мав. Хіба що до американців. А Туреччина – член НАТО. Всі її літаки куплені в США, танки – в Німеччині, а кораблі – у Франції. І це означає, що «над усією Туреччиною безхмарне небо»…
Записав Сергій ШРАМЧУК.
На фото автора та з відкритих джерел: турецький курорт; море біля берегів Анталії; спогад про літо Альони Гарбарук у Кирилівці на Запоріжжі . 

До теми. 
Цими днями Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган оголосив про запровадження надзвичайного стану строком на 3 місяці. За підсумками засідань Ради національної безпеки і Кабінету Міністрів Туреччини він заявив:
«Мета оголошення надзвичайного стану полягає в здійсненні активних і швидких заходів, спрямованих на усунення погроз проти демократії, правової держави, прав і свобод наших громадян».
А це означає, що ситуація в Туреччині залишається нестабільною. А от чисте море та теплий пляж для туристів – стабільні…

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%