¼ ст. Незалежності

¼ ст. Незалежності

25-річчя самостійної, соборної і незалежної України – вже історія. Але слід пам’ятати: волиняни відзначали цю червону дату по-різному: одні – копаючи картоплю на розпайованих наділах, другі – гуляючи на велелюдних заходах у великих містах. А про таких, як «буревісник Замкової площі» Олександр Гудима, здається, вже всі просто забули…
Ніби зовсім недавно порозходилися учасники організованих компартійними органами «антимайданів», де переконували, що «жовтоблакитники без маски» та «бандерівські вовкулаки» – це попередники «рухівців» на чолі з Олександром Гудимою, Олександром Юрченком, Мелетієм Семенюком, Геннадієм Кожевніковим, Олександром Харченком, Михайлом Тиским та «іже с німі».
Мабуть, щойно вимкнувся телевізор, де у режимі прямої трансляції показували спочатку «Лебедине озеро», потім – тремтячі руки організаторів ГКЧП, повернення Міхаїла Горбачова з кримської резиденції в Форосі, мужнє рішення парламенту УРСР про оголошення Незалежності… 
Тоді, 25 років назад, лучани, обираючи з-поміж багатьох кандидатур народним депутатом УРСР вчителя праці Луцького педучилища Олександра Гудиму, вірили, що такі як він рухівці і борці зможуть там, у Києві, щось змінити. Але виявилося (події Майдану 2013-2014 рр. довели!), що Україна може видозмінюватися не нагорі, а внизу.  Правда, зробити це може не «біомаса» чи «електорат», а лише люди, які відчувають себе громадянами. 

І ось тут виявилася найбільша проблема. Бо навіть українець, забраний у москалі, через 25 літ тяжкої служба в царському війську, повертаючись додому, отримував за втрачені молоді літа земельний наділ, «і садок, і млинок, і вишневенький садок». А що отримали за аналогічний період постійної боротьби з «тимчасовими труднощами» рядові волиняни, крім кількох доморощених олігархів та з десяток владних пристосуванців?
«Жіть стало лучше, жіть стало вєсєлєй» аж до навпаки. З 1 вересня знову на 80% піднімаються тарифи на електроенергію…
У ті буремні роки поет-сатирик Василь Журавський (Василь Простопчук) написав коротку, але влучну фразу:
«Щоб ми щасливими були, Нам синьо-жовтий стяг дали. А решту все собі забрали»… 
На жаль, пророче сказано.ї

Але не все так безнадійно. Сам факт 25-річчя існування Незалежної України є найкращим аргументом на користь того, що хоча б наступних чверть століття громадяни цієї країни зможуть її перетворити на рівну серед рівних у європейському співтоваристві. А вчорашні партноменклатурники нехай ходять на свято державності у вишиванках поряд із тими, хто вважає себе майданівцем із депутатським посвідченням, показуючи при комфортному існуванні за минулий рік нуль гривень нуль копійок доходів.  Це набагато краще, ніж би вони продовжували сидіти під червоними прапорами або продовжували грабувати награбоване…
Тому піна неодмінно зійде. Попереду – ½ ст. Незалежності. І викопана на свято картопля – це не гріх, а фундамент благополуччя для всіх і для кожного.

Володимир ДАНИЛЮК.
На фото автора: картопляне поле біля с. Берестяне Ківерцівського р-ну 24 серпня 2016 р.; «транспортний мішок» у Луцьку цього ж дня; народний депутат України першого демократичного скликання Олександр Гудима на черговому віче. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%