Чия підошва ступила на надгробок?!

Чия підошва ступила на надгробок?!

За «бідних євреїв» замовте слово… За мертвих!
Напередодні відзначення 75-річчя Голокосту на Волині абсолютно несподівано загострилася проблема, про вирішення якої чиновники вже давно відрапортували в усі столичні відомства. На прикладі Волинської громади прогресивного іудаїзму з’ясувалося, що представники окремих народів із числа громадян України досі не можуть гідно вшанувати пам’ять про своїх співвітчизників, які загинули смертю мучеників під час Другої світової війни. 
У Ковелі понад 5 років єврейська громада не може дістати від місцевих чиновників не стільки дозволу, як сприяння у встановленні біля нинішнього Палацу культури по вул. Володимирській стели в пам’ять розстріляних у 1942 гітлерівськими окупантами понад 2500 євреїв. 
Носії «коричневої чуми» тоді ліквідували бранців на місці старого єврейського кладовища. Згодом «другі совєти» цвинтар зруйнували, частину території віддали під спорудження Палацу культури, а решту – занехаяли. Кам’яні надгробки в основній масі радянські солдати використали для спорудження дороги на території військової частини, а решта й досі дивиться в небо розпукою написів з іменами та прізвищами покійників…
Вперше про цю проблему заговорив у присутності іноземних дипломатів голова Волинської громади прогресивного іудаїзму Ілля Мирецький. А за якийсь час представники «Волинської газети» разом із виконавчим директором цієї організації Сергієм Швардовським побували на цьому страшному місці…
Так народилася стаття «Дорога мертвих», яка була опублікована 14 липня ц. р. Цього ж дня Ковельському міському голові Олегу Кіндеру (за сумісництвом – голова облосередку партії «Батьківщина») було скеровано інформаційний запит з проханням повідомити про причини затягування вирішення цієї проблеми по суті.
Але доки громадськість та редакція чекала реакції Олега Олексійовича, ковельські чинуші неприємно здивували світ черговим аморальним вибриком: вони дозволили пересувному зоопарку з цирком розміститися для проведення гастролей… Де б ви думали? Правильно: на старому кладовищі!
Про цей жах «Волинська газета» повідомила в публікації «Контрольний постріл?», надрукованій 11 серпня ц. р.
Потім ситуацію спробували використати на свою користь певні політичні сили, до резонансу долучилися міжнародні медіа та громадські й політичні діячі…
Відреагували на скандал і в партійному осередку, який очолює Олег Кіндер.
«Волинська обласна партійна організація ВО «Батьківщина» офіційно заявляє, що 12 серпня на своєму засіданні члени бюро підтримали пропозицію Віктора Олійника та Григорія Пустовіта щодо засудження будь-яких проявів антисемітизму та заперечення Голокосту. Таке рішення всі присутні члени бюро обласного партосередку ухвалили одноголосно. Бюро також доручило керівництву міста Ковеля публічно роз’яснити позицію міської влади щодо порушеної проблеми, оприлюднити її в засобах масової інформації», – цитують офіційну заяву в «Волинському інформаційному порталі».
Партія «Батьківщина» на Волині, крім цього, наголосила, що «завжди допомагала і буде допомагати громадським організаціям, релігійним громадам в увіковіченні пам’яті жертв злочинів проти людяності (Голодомору, Голокосту, масових депортацій тощо), жертв війни, борців проти нацизму та тоталітаризму». 
Як позитивний приклад наводиться факт відкриття торік із ініціативи міської влади Ковеля на вулиці Брестській пам’ятного знаку на місці, де в роки Другої світової війни був вхід до концтабору, а тому ця політична сила й «надалі буде сприяти відродженню гуманістичного ставлення до місць масових поховань людей».
І ось – довгоочікувана відповідь із Ковельської міськради, 17 серпня ц. р. підписана особисто Олегом Кіндером. Очільник влади Міста залізничників, де на місці масового розстрілу євреїв уже після звернення «Волинської газети» на ім’я Олега Олексійовича було дозволено гастролі звіринцю, повідомив:
«Міська влада з повагою ставиться до історичної пам’яті та цінностей.
Звернення від Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму від 21 листопада 2011 р. було розглянуте по суті. У виконавчому комітеті відбулася зустріч із представниками цієї організації з питань увічнення пам’яті померлих євреїв. Питання виносилося на розгляд Громадської ради та депутатів. Після його обговорення та консультацій було запропоновано встановити пам’ятний знак поблизу Палацу культури, де зберігається декілька надмогильних плит. Громада мала подати конкретне бачення щодо облаштування пам’ятного місця, ескізні пропозиції з благоустрою для прийняття рішення. Проте протягом кількох останніх років ніяких напрацювань не надходило».
Цілий місяць після клопотання газети Олегові Кіндерові знадобилося, щоб сповістити: у липні 2013 р. представники єврейської громади, мовляв, письмово  визнали, що «не можуть подати ескізну пропозицію у зв’язку відсутністю документів».
Тому історія проблеми повернулася на круги своя.
«У результаті повторного розгляду звернення 7 серпня 2013 р. виконавчим комітетом було рекомендовано відповідно до порядку спорудження (створення) пам’ятників і монументів, затвердженого наказом Держбуду України та Мінкультури України від 30 листопада 2004 р. №231/806, подати висновок управління культури облдержадміністрації про погодження місця спорудження пам’ятного знаку, фінансово-економічне обґрунтування вартості його будівництва та джерела фінансування. Зазначені документи на адресу виконавчого комітету подані не були., тому питання про встановлення пам’ятного знаку на вул. Володимирській не вносилося на розгляд Ковельської міської ради», – говориться в документі за №3.13/1308.
Олег Кіндер переконує, що відсутність меморіалу на місці єврейського кладовища та розстрілу тисяч жертв Голокосту – зовсім не наслідок «відмов і зволікань із боку міської влади», бо цього «жодного разу не було». 
У той же час ковельський градоначальник підсумовує:
«Проблема потребує детального фахового вивчення та дослідження. У виконавчого комітету немає документів стосовно підтвердження чітких меж місця знаходження єврейського кладовища на вул. Володимирській та кількості фрагментів надгробних плит. Ми готові до конструктивного діалогу в черговий раз, зустрічатися і працювати з представниками єврейської громади над чіткими ініціативами щодо облаштування в Ковелі пам’ятного місця в межах чинного українського законодавства».
А ще Олег Олексійович наголошує, що «від ковельчан жодних скарг та звернень із порушених у публікації питань ніколи не надходило»…
Як бачимо, віз і нині там. Але на такій конструкції в Євросоюз ми точно не дошкандибаємо…
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото Ярослава ГАВРИЛЮКА: звалище могильних надгробків, які влада ніяк не порахує.
Від редакції. 
Заступник Луцького міського голови Сергій Григоренко на засіданні міськвиконкому необережно висловився на «єврейську тему». Намагаючись закликати присутніх до наведення порядку в сфері роздрібної торгівлі високоградусними і слабоалкогольними напоями, виголосив таку фразу:
«Жиди у вісімнадцятому та дев’ятнадцятому століттях споювали українців, і підприємці, які торгують алкоголем – «новітні жиди», які, користуючись бідністю і складною ситуацією, споюють українців». 
І хоча на стор. 528 II тому одинадцятитомного «Словника української мови» (Київ, «Наукова думка», 1971 р.) подається кілька визначень («Жиди… 1. Застаріле. Те саме, що євреї… 2. Образлива назва євреїв»), з двох варіантів для критики Сергія Григоренка було обрано образливу назву євреїв.
Зрозумівши свою помилку, чиновник привселюдно вибачився на офіційному порталі Луцької міської ради за невдалу фразу. Але це не зупинило керівні органи партії «Батьківщина» на чолі з Юлією Тимошенко від виключення порушника етичних норм із партії, а поліція та СБУ взялися розслідувати повідомлення про злочин..
А от Олег Кіндер та його найближче оточення вважають себе в усьому правими і, посилаючись на «відсутність скарг і звернень» від місцевого люду, однією рукою дають дозволи на розміщення на місці трагічної загибелі жертв нацизму зоопарків і цирків, а другою відписуються про відсутність документації та «чітких меж», аби по-європейськи раз і назавжди вирішити цю болючу для цивілізованого суспільства тему…
Парадокс.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%