Взаєморозуміння

Взаєморозуміння

Бувати у районах області й спілкуватися з новими людьми – завжди цікаво. Не розумію тих колег-журналістів, для яких відрядження вважається мало не «ссилкою» на каторгу. Поїздка завжди збагачує духовно, піднімає настрій, дає новий імпульс для праці. У цьому ще раз переконався, побувавши нещодавно в одному з північних районів прикордоння. 
Так, Ратнівський р-н вважається в’їзними воротами області з боку Білорусі. І радує той факт, що райцентр останніми роками значно помолодшав і набрав привабливого та ошатного вигляду. Свіже око помічає це відразу. Такі приємні зміни, напевно, накладають свій відбиток і на характер та поведінку місцевої громади, яка скрашує своє селище душевною теплотою та щирістю. Саме ці риси добропорядності ми відчули з боку працівників центрального відділення поштового зв’язку Ратне-1.
Його начальник Анатолій Дмитрук та інструктор з передплати періодичних видань Катерина Шевченко без будь-яких заперечень погодилися організувати день передплатника «Волинської газети» і охоче спілкувалися з її кореспондентом. Саме завдяки їм у нас побільшало шанувальників серед ратнівчан. До них долучилися люди різного віку та статусу. Наприклад, інвалід ІІ групи Адам Чесак, котрий майже 40 років пропрацював у місцевому сільському споживчому товаристві. Колишній викладач музичної школи з класу скрипки Маркіян Кучабський. У недалекому минулому працівник дитячого садочка Іван Мартинюк та інші. 
Окрім квитанцій про передплату, вони принесли додому і призи від нашого видання. До речі, дехто з наших нових шанувальників наполегливо допевнявся, скільки ще треба доплатити за подарунок, але почувши, що за сувеніри платити не треба, тільки й пораділи. Бо все-таки ринкові відносини накладають свій відбиток на психологію людей. Задурно, мовляв, буває лише сир у мишоловці.
З розмови дізнаємося, що керівником дружного колективу ратнівських поштовиків Анатолій Іванович став на початку цьогорічного серпня. До того працював заступником начальника центру поштового зв’язку №3 Каменя-Каширського. До речі, це його рідне місто. У свій час на пошті працювала і його мама, Віра Яківна. Тож батьки не заперечували, коли після середньої школи Анатолій вирішив поступати в Одеську академію поштового зв’язку на спеціальність «Інженер поштового зв’язку».  
– Від роботи отримую не меншу радість, ніж від спілкування з донечкою Софійкою, яка цьогоріч стала першокласницею, та сином-семикласником Дмитром, котрих разом з дружиною, Ольгою Володимирівною, хочемо бачити не тільки щасливими й здоровими, а й корисними українському суспільству, – зізнається у потаємних думках Анатолій Іванович. – Вважаю, що ми є своєрідним містком між державою та споживачем. Ще школярем часто прибігав на роботу до мами, котра згодом поміняла фах і на пенсію уже йшла з посади диспетчера пожежної частини. Пошта тоді була могутньою структурою. Не раз спостерігав: посилок було стільки, що іноді в одну машину не вміщалися. То тепер часто перевозимо лише повітря.
За штатним розписом у місцевому відділенні поштового зв’язку трудиться 12 чоловік, які обслуговують понад 52 тис. жителів району, у тому числі майже 10 тисяч ратнівчан. За реєстром вони надають 48 видів послуг.
Серед них – чи не найголовнішою для газетярів! – опікується інструктор із передплати періодичних видань Катерина Шевченко, котра понад два десятка літ віддала улюбленій справі. Вона тривалий час обіймала посаду інженера з нормування праці. Листоноші Галина Яковук, яка через любов до спілкування з людьми полишила бухгалтерію ветлікарні, Надія Дідицька, Світлана Кіпень та Світлана Шевчик, яка добирається з Видраниці.  Щомісячний дохід колективу сягає 700 тис. грн, і за такий період зростає на 5-6 відсотків. 
Посильний вклад у загальну копилку вносить оператор із сорокарічним стажем Ніна Чуйкевич. Кожного місяця їм доводиться, окрім приймання платежів, виплати пенсій, допомог, надання інших послуг, рознести своїм передплатникам понад 25 тис. примірників періодичних видань. Не дивно, що сумки листонош передчасно «старіють», а них самих від щоденних  15-кілометрових і більше «марафонів» вечорами часто гудуть ноги.
Хоча на труднощі тут нарікають щонайменше. Роботу кожен обирав за власним бажанням. Через це колектив із повним  правом можна назвати колективом однодумців, однією дружною родиною, де нема мого і твого, а є спільне вболівання за спільні інтереси. 
Усе ж, про деякі прикрі речі ми почули. Не так давно один місцевий високопосадовець наказав поштовикам повернути гроші тим, хто уподобав наше видання. Мовляв, не можна тринькати державні кошти на «приватну газету», яку побажали читати близько півсотні людей, але яку намагається знищити влада. Хоча цей факт якнайкрасномовніше засвідчує ницість душі цього чиновника та показує убогість його душі, ми пораділи, оскільки сам того не видаючи, державний муж зробив нам найкращу рекламу. Можна аплодувати йому під завісу розповіді! Бо він навіть не привладний цербер, а всього лиш кабінетне щеня, якого низькорослий хазяїн припнув біля буди…
Взагалі-то, розповідь про ратнівських поштовиків була б дещо неповною, якби не сказати хоча кілька слів про комфорт та затишок, що присутні не тільки в операційній залі, а й у службових кабінетах. Та про ту увагу, з якою працівники відділення зустрічають кожного відвідувача. До послуг останніх прекрасно оформлені стенди. Серед них виділяється, скажімо, інформаційний центр для передплатників, у якому виписано видання для ділових людей, для чоловіків, жінок, дітей. Це, безумовно, допомагає людині краще зорієнтуватися у морі періодики і обрати для себе найбажаніше видання.
Закінчуючи цей матеріал, хочемо вірити, що поштовики Ратнівщини, як і інших районів Волині, стануть не тільки нашими добрими партнерами, а й від недавнього часу – щирими друзями. Маємо, зрештою, наповнювати наше життя щирістю та добротою. 
Володимир ПРИХОДЬКО.
На фото: Анатолій Дмитрук.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%