Країна «кривих дзеркал»

Країна «кривих дзеркал»

Я люблю дорогу і часто подорожую, а проте виїхати за кордон мені вдалося лише недавно. Відправилася туди, куди ще пускають за українським паспортом, а саме – в Білорусь.
Перше, що мене вразило – це білоруський пункт пропуску. На його території знаходиться споруда, зовні схожа на автобусну зупинку старих радянських часів, а на ній великими блискучими літерами цитата Лукашенка. Не пам’ятаю дослівно, але звучало приблизно так: «Державний кордон – це візитна карточка країни». Як на мене, дуже нагадує старі радянські часи, де вождь понад усе.
Ще одна цікава особливість, що практично всі прикордонники, яких ми зустрічали – дівчата, які напружено допитувалися у нас, звідки ми і чому їдемо у їхню країну. А ще нас попросили покинути салон машини, і запускали по одному, забираючи документи. Скажу чесно – досить неприємне відчуття.
Покинувши пункт пропуску і в’їхавши на територію сусідньої держави, у нас з’явилася нова проблема. Справа в тому, що автомобільна траса «Брест-Мінськ» – платна, а от купівля необхідного пропуску перетворюється на квест. Ти кружляєш між заправками у пошуках «святого греалю», розпитуєш усіх, кого вдається відловити на вулиці, і таки за третім разом знаходиш необхідне. Віконечко для оплати та оформлення документації, знаходиться трохи вище землі, тому водіям доводиться або дуже низько нахилятися, або сидіти навшпиньки. Як кажуть, все для вашого комфорту.

Столиця Білорусі – Мінськ, дуже гарне місто. Велике, охайне та зелене. Єдине, що нагадує про радянські часи – це назви вулиць та районів. 
По місту багато плакатів з пропагандою вивчення рідної мови, а також нагадування та запрошення на вибори. До речі, передвиборчих обіцянок, фото кандидатів, я не помітила. Можливо, вони їм і не потрібні. Адже у плані політичного вибору відомі депутати ще задовго до «волевиявлення».
Ще одна особливість держави-сусідки – це відсутність надто дорогих машин. Жодних «Porsche» чи «Range Rover». А на вулицях чомусь дуже мало людей, хоча це і був робочий день.

Загалом, Білорусь справляє гарне враження. Всюди чисто та прибрано, хороші дороги, оброблені поля, працюючі заводи, а проте не покидає якесь відчуття, що це фікція. Всю дорогу, дивлячись у вікно, у мене постійно спливала фраза «країна кривих дзеркал». Не знаю, де і коли я її почула, а проте вона як найкраще описує мої враження про сусідню державу.
Перетнувши кордон з Україною, я відчула значне полегшення, що нарешті вдома, і нехай дороги у нас не такі хороші, але люди значно щасливіші – це точно.
Ольга КОНОНЧУК.
Фото автора.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.7%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (171) - 45.5%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.6%