В угіддя – через нетрі і болота

В угіддя – через  нетрі і болота

Питання доступу до лісових масивів – одне з визначальних для господарки. На випадок якогось природного лиха – можуть дістатися пожежна та рятувальна служби, оперативно і з найменшими втратами вивезти «лісовий врожай». Тут і витрати пального мінімальні, і поломки транспорту не загрожують, більш безпечні умови праці транспортників. А ще дороги слугують місцевій громаді. 
– Поки що ми не можемо собі дозволити будівництво щебеневих доріг, але у планах вони є, – каже в. о. директора ДП «СЛАП «Ратнеагроліс» Ростислав Зарубич. – Хоч наше лісогосподарство – одне з наймолодших і переживає певні труднощі, розуміння того, що доїзд до усіх лісових масивів має бути, змушує нас впорядковувати стару мережу лісових путівців, проектувати і будувати нові дороги.
Особливість агролісівської сітки доріг полягає у тому, що масиви розкидані від Любешівського до Шацького р-нів. До того ж, це нижня, найбільш заболочена частина Західного Полісся, куди збігається уся вода області. 
– Раніше тут такі болота і непрохідні нетрі були, що добратися у той чи інший лісок можна було тільки взимку або у дуже посушливе літо, – кажуть старші лісівники. – Тепер вода і з цих країв іде. Це пов’язано з глобальним потеплінням, а також господарюванням «сябрів», що по інший бік кордону добувають крейду і викопали вже й не озеро, а штучне море. 
На Ратнівщині, кажуть, вода зникає не тільки у людських колодязях, а навіть з неглибоких – у 6-7 м – свердловин. Ратнеагролісівці втім цю обставину намагаються використати для користі лісу і упорядкувати мережу лісових доріг.
Один з останніх путівців протяжністю понад 2 км побудували цього літа. 
– Раніше тут було провалля, – каже лісничий Ратнівського лісництва Сергій Мазурок. – Підводою було проблематично проїхати, не кажучи про лісовозну техніку. Грузли трактори і машини, щоб витягти з полону багнюки доводилося підпрягати гусеничну техніку.
– Як її будували, хто у цьому допомагав, скільки коштів затратили? – цікавлюся.
– За допомогою звернулися до місцевих жителів, які мають тут колгоспні паї і зацікавлені у цілорічному доїзді до них, – каже Сергій Сергійович. – То ж вони вийшли на громадську толоку навіть зі своєю технікою, допомігши нам очистити узбіччя від дерев і кущів та упорядкувати насипи. Звісно, дорога пішла далеко за межі населеного пункту, а отже і їх сільгоспугідь, але місцеві жителі люблять ліс, їздять до нього по ягоди та гриби, то ж до будівництва дороги поставилися дуже дружелюбно.
Їдемо лісовим трактом. Легковик ніде й не гуцикне. Обабіч стоять вже пристигаючі деревостани, отож дорога тут дуже доречна. Попри її господарське призначення, лісівники думають і про інтерес громади. Неподалік села у мальовничому урочищі вже викопали ставок, зарибнили його, поряд серед березового гаю намітили місце для рекреаційного пункту. Вже готові бесідки, лишилося тільки їх встановити, щоб рекреаційними можливостями могла скористатися і громада.
Цього дня ми проїхали й іншими лісовими путівцями. Усі центральні дороги обладнані відповідними знаками та вказівниками, інформаційними аншлагами і біл-бордами. Відчувається, що у них є господар і він постійно про них дбає.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото автора: лісова дорога.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%