Хто був нічим...

Хто був нічим...

Через рік – 100 роковини більшовицького перевороту в Російській імперії, який здійснив зі своїми найближчими соратниками Владімір Лєнін. Але менше року до ще однієї круглої дати – лютневої революції 1917 р., коли втомлені від війни, розрухи, безвладдя та голоду люди повстали проти тоталітарного режиму... І – програли.
7 листопада (за старим стилем – 25 жовтня) в Луцьку не буде параду на честь революції. Вожді не стоятимуть на трибуні навпроти головного корпусу СНУ, а повз них не крокуватимуть безмежно радісні «робітники, селяни і представники трудової інтелігенції». Чому? Бо зараз це нікому не потрібно…
Але що передувало «Жовтневому перевороту» (за первинною оцінкою «вождя пролетаріату»), перейменованого потім на «Велику жовтневу соціалістичну революцію»? Правильно: народне повстання у лютому 1917-го. Спочатку солдати трьох гвардійських полків (у першу чергу – Волинського!) вийшли на масові акції протесту в Петрограді. Потім до них долучилися робітники. А далі – як завжди. І як тепер? ситуацією скористалися політики. Врешті-решт, і було сформовано Тимчасовий уряд на чолі з Алєксандром Кєрєнським. Буржуазія в його особі отримала надійного союзника і захисника, але владу згубила нездатність припинити остогидлу війну... За 3 роки вона так вичерпала людський та економічний потенціал імперії, що маси хотіли зовсім небагато: спокійно спати, ситно їсти і жити в мирі...
Тому екстремісти, щедро фінансовані з-за кордрну, і зуміли здійснити в листопаді 1917-го військовий переворот. І, найцікавіше, Тимчасовий уряд не пішли захищати навіть ті, хто його привів до влади. Буржуа відсиділися вдома або емігрували. Алєксандр Кєренській утік із Зимового палацу. А резиденцію влади вирішили захистити (безуспішно) лише жінки-добровольці.
Добре, що крах влади в Росії дозволив українцям в особі Михайла Грушевського та його сподвижників оголосити про незалежність і соборність. Але листопад 1917-го поставив крапку у всьому. Більшовицька Москва таки окупувала нашу країну. Той же ж Михайло Грушевський спочатку емігрував в Австрію, потім, повіривши обіцянкам Кремля, повернувся. І – несподівано помер під час лікування в Кисловодську. А що він, як і його мрія про державність, були приреченими, свідчить наступний факт: його донька Катерина Грушевська була заарештована органами НКВД як «ворог народу», засуджена і знищена в Мордовському відділенні ГУЛАГу в 1943 р.
Сумні паралелі...
Володимир ДАНИЛЮК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (53) - 16.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (135) - 41.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (92) - 28.5%