У школі досі «їде дах»…

У школі досі «їде дах»…

Чому бюджет повинен двічі заплатити за халтуру, а діти та педагоги приречені вчитися в антисанітарних умовах?!
Ми уже неодноразово писали про багатостраждальну лищенську школу в Луцькому р-ні, що стала жертвою серпневого потопу. День знань тут відзначали фактично під відкритим небом, потім узялися ліквідовувати наслідки безгосподарності заїжджих «зодчих»… До 1 листопада ц. р. все обіцяли виправити за кошти обласного бюджету. Та наближається зима, і аж дрижаки беруть від того, що довелося побачити в цій сільській жертві негоди і безгосподарності…
Що ж, почнемо з хорошого. Дах таки появився, але він все ще не завершений. Його не підшили зсередини, вітрові вікна затягнуті плівкою, немає громовідводу та люка, через який можна піднятися на горище. 
Решта – все недобре. Робітнича бригада уже місяць не приступає до роботи... Ні дахарів, ні їхнього начальства на об’єкті нема.
Дирекція школи та вчителі бідкаються, що через щілини покрівлі всередину може намести снігу, який, розтаючи, знову все заллє водою. 
Всередині – так само незатишно. Так одинадцятикласники змушені навчатися у незручному кабінеті, тому що їх власний не придатний до роботи: через високу вологість по стінах пішов грибок. У деяких приміщеннях взагалі важко дихати, а персонал жаліється, що наприкінці робочого дня починає «першіти» у горлі. Як кажуть у подібних випадках, куди дивиться санстанція?!
Із проблемами люди воюють самотужки. Стіни сушать обігрівачами, які у народі називають «дуйчиками», жартуючи, що треба запастися ще й лопатами.
«Три тижні вже сушиться… За день трохи підсихає, а на ранок знову виступає волога і береться цвіль», – розповідає завідуюча історичного кабінету Людмила Каркацька.
І хоча дах хронічно протікав і раніше (саме через це дирекція і подала клопотання щодо його ремонту!), вчителі запевняють, що така катастрофічна ситуація виникла вперше за існування школи. Адже хоч і були невеликі проблеми, вони не переривали навчальний процес.
Вчителі жаліються, що не бачили договору на виконання робіт і що не можуть впливати на безвідповідального підприємця: на всі їхні запитання чи пропозиції лунає у відповідь, що кожен повинен займатися власною справою. Також вони не відчувають контролю влади за діяльністю (бездіяльність?!) горе-реконструктора. Люди говорять, що хоча і не спеціалісти у будівельній справі, але бачать явні погрішності в проведенні робіт: та до них ніхто не прислухається. Пересуди викликає і ціна ремонту об’єкта, яка, враховуючи величезні додаткові кошти, перетворює той дах на золотий. 

Так, Юлія Юкимчук, учитель початкових класів, розповіла, що при заміні даху у неї вдома, ремонт вийшов удвічі дешевшим, хоча і використовувалися найкращі матеріали.
Дивує всіх і те, що фірма, яка займається ремонтом, зареєстрована… у м. Кропивницький (стара назва – Кіровоград). 
«Чому бригаду привезли десь звідкись, а не взяли наших, волинських майстрів? Чому не спитали нас, коли бригада приступає до роботи? Не зробили розсіювачів? А якщо сніг згори шурне на дітей?! Та й вода без них летітиме поза ринви… А якби був проект у руках дирекції, вона могла б це все контролювати», – обурюється вчитель трудового навчання Олександр Тигонюк. – Ми без вини винуваті, бо батьки ідуть до нас, а не до влади чи підприємця, а ми не бачили навіть строків завершення робіт».
Також педагогів дивує, що ніхто не хоче відповісти на їхні питання. На зауваження вчителя історії: «Скільки це все ще триватиме?», Володимир Боярчук, заступник голови Луцької райдержадміністрації Ігоря Ярмольського запропонував змінити місце роботи, якщо педагога не влаштовує школа чи заробітна плата.
Також колектив школи дивує, що на такій великій площі даху було залучено до виконання робіт лише 5 майстрів. Як розповіла директор, їм пояснили вибір цієї фірми високою кваліфікацією персоналу, адже вони займаються дахами (і тільки ними!) вже 18 років поспіль.

«Сільський голова Віталій Шкорупський попросив надати приміщення для проживання робітників, ми для цього виділили їдальню, бо в усіх інших кабінетах йшли ремонти. Часто підганяли їх до роботи, бо вони просто сиділи в тіньку, посилаючись на спеку. Під час перших двох потопів ми змовчали, а от на третій батьки прийшли з відеокамерами та виклали все у ютуб, так і вийшов резонанс», – розповідає директор школи Тетяна Науменко. 
Сам підрядник Сергій Обертас прокоментував ситуацію в телефонному режимі: «Місяць назад ми зняли людей, тому що об’єкт неоплачений. Чому вийшла така ситуація? Ми приступили за місяць до першого вересня, а роботи розраховані на 4 місяці. Збудувати новий дах за місяць нереально, адже є відповідні норми. Тоді виникла форс-мажорна обставина – за день випала місячна норма опадів. І ще скажу: мені жодного разу, протягом 16 років, не було соромно за свою роботу».
Наразі підрядник, який є жителем сусіднього села, вже закупив 330 плит для ремонту стель. Але коли та пісня буде?..
Начальник районного відділу освіти Олександр Хомич (екс-очільник педагогів області періоду правління регіоналів!) підтвердив, що робітникам не оплатили виконані роботи, тому що були подані документи, у яких не був зазначений реальний обсяг виконаних робіт. Уже проведено відповідні перевірки та перезаміри площі, і документи відправили на оплату через установи Держказначейства. Він розповів, що у договорі не зазначено терміну здачі об’єкта, тому що будівельник сам вирішує, якими темпами і яким обсягом виконувати роботи. Також юридично не передбачені у ньому відновлювальні роботи у разі форс-мажорів.

Дива та й годі: а чия рука поставили печатку й підпис від імені сільських вчителів та їхніх учнів на такому недолугому договорі? І хто відповість за змарновані державні гроші?
«На мою особисту думку, підприємець переоцінив власні можливості. Коли є відповідні кадри і матеріали, то тоді, напевно, можна йти на такий крок, щоб повністю розкрити дах на школі. Певно, він думав, що все зробить, хотів як краще, а вийшло, що вийшло. Я не можу судити, правильно чи неправильно він зробив, тому що я не будівельник. Відновлюватимемо спільними зусиллями: трохи підприємець, трохи влада. Для цього на сесії вже виділено 300 тис. грн із бюджету», – зазначив Олександр Хомич.
То через чию халатність постраждала школа і хто повинен за це відповісти? Одне зрозуміло, поки дорослі граються у ігри – страждають діти!
…До речі, ця багатостраждальна школа пережила ще один потоп – 4 жовтня. Не такий глобальний, як той, про який писалося раніше, а проте і осіннє лихо завдало значних збитків... 
Ольга КОНОНЧУК.
На фото автора: двічі відремонтований дах досі не доробили; вчителі школи в с. Лище не знають, як узимку навчатимуть дітей; чиновник Володимир Боярчук; у такий спосіб педагоги борються з вологою на стінах класів.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%