Раритетний човен чи купа дров?

Раритетний човен  чи купа дров?

Більше року тому між селами Старосілля та Копилля Маневицького р-ну місцеві рибалки знайшли  унікальну пам’ятку історії – човен-довбанку. Але й досі доля цієї унікальної археологічної та історичної знахідки під великим знаком запитання…
Першою про цю сенсацію повідомила «Волинська газета» (публікації Світлани Думської «1000 літ під водою!?», «Човен-довбанка потребує негайного порятунку!», «Знайшли через тисячу літ, щоб втратити?» та інші). Газета ж зробила все можливе, аби врятувати човен-довбанку та знайти йому гідне місце у музейних експозиціях краю. Для цього довелося стукати чи не в усі інстанції, і навіть голова облради Ігор Палиця зацікавився цим проектом…
Цей 12-метровий човен знаходився на глибині майже 4 метри, тому, аби його дістати, було задіяно багато техніки та власних сил.
«Ми, мабуть, десь цілий день його піднімали, – кажуть організатори експедиції, – а потім перевезли в Маневичі». 
Свій вагомий внесок в обговоренні дій щодо човна-довбанки внесли не тільки українські вчені, а й науковці Швеції, Литви та Польщі. Для того, щоб артефакт краще зберігся, було вирішено занурити його у воду, пізніше науковці з Хортиці на засіданні другої наукової ради привезли консервант, яким аж до Нового року зрошували човен, щоб він не розсохся. 
Багато науковців, зокрема професіонали саме в підводній археології, тлумачать історію човна кожен по-своєму. Наприклад, Київський геохімічний інститут проводив радіовуглецевий аналіз човна, за яким його відносять до ХІ-ХІV ст.  Науковці Швейцарії робили дендрологічний аналіз, який встановив, що човен зроблений із верби, а цей матеріал був не притаманним майстрам вище згаданого періоду...

«Вислуховуючи різних людей, різні бачення, я схиляюсь до думки литовського професора, бо він та його колеги є винятково вузькопрофільними спеціалістами в підводній археології. В нас є села Четвертня і Чорторийськ – літописні  містечка, де колись жили князі. Литовський професор, не знавши історії цих країв, сказав, що цей човен був зроблений для знаті. Цей човен не потрібно повертати, він може рухатись і туди, і назад, набираючи швидкості завдяки веслам, – повідомляє директор Маневицького краєзновчого музею Петро Микитович. – На цей момент знахідка зберігається у приватного підприємця в ангарі: через те, що має довжину більше 12 метрів, а в нас у районі ніде такої будівлі нема. Для нього нема належних умов, лишень те, що ми проводимо своїми силами – процес зрошування човна. А так умови дуже погані».
Щодо подальшого місцезнаходження човна Петро Хомич розповідає: 
«Цими днями приїздила народний депутат Ірина Констанкевич і наполегливо просила перевезти човен до Луцька, бо там буде більше туристів. А я кажу: «Чекайте, люди! Якщо до Луцька, то ми і до Києва можемо перевезти його, в Хортицю передати – там ще більше буде туристів». Якщо стоїть питання розвивати регіональний туризм, то ми ж також маємо презентувати Полісся певними артефактами. Ми уже розробили таку концепцію, як музей одного експоната (його вартість буде близько 5 мільйонів), а експозиція буде вже різна. Через 3-4 роки буде добудований музей, де і знаходитиметься човен, у нас якраз буде час для зрошення, реставрації, музеєфікації, і лишень тоді –експонування».

Петро Микитович зазначає, що маневичанам не слід перейматися подальшою долею цієї історичної пам’ятки, адже човен  записаний в Книгу тимчасового вступу до Маневицького краєзнавчого музею на правах експоната.
Утім, чи зможуть на районному рівні врятувати для нащадків човен, яким, можливо, ще давньоруські князі користувалися, покаже час. Головне, щоб за дискусіями, де його краще показувати туристам, артефакт не перетворився на купу дров.
Іванна СОЛОМАНЧУК,
студентка журфаку СНУ ім. Лесі Українки.
На фото: човен-довбанка.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%