Таємниця любові – у любові

Таємниця любові – у любові

«Я дуже сильно пов’язаний зі своїм рідним містом, тому що я – його продовження...» 
Бахрам Багірзаде
Як можна не любити Луцьк? Його повільний розмірений темп і своєрідну атмосферу. Його мініатюрність. Його затишок і чисте повітря. А дихається тут справді легше, ніж у мегаполісі. І затори бувають вкрай рідко. І люди нікуди не поспішають. І час ніби зупиняється, даючи  шанс ним владарювати…
 У нашого міста щира душа. Вона надихає нас, його жителів. Тож свій час, здебільшого, ми  витрачаємо на творчість. На Театральному майдані роздається звук саксофона Владислава Старинкова. До його музики лучани звикли найбільше і, проходячи мимо, частенько наспівують під ніс відомі мелодії. Вистачає у нас і представників урбан культури. Вони частенько збираються на Театральному майдані, щоб продемонструвати свої вміння. На цьому наші таланти не обмежуються, приклади можна наводити ще досить довго, але чи варто? Краще завітати у гості до славетного Луцька і побачити все на власні очі. Тож візьму на себе роль екскурсовода і розкажу, куди обов’язково потрібно завітати.
 Першим ділом, йдемо на гостину до князя Любарта. Обов’язково робимо фото на фоні В’їзної вежі, лякаємося дядька у в’язниці, б’ємо у дзвони та розглядаємо краєвиди. Варто відвідати і музей книги, де є не тільки старі книги, а й реконструйовані старовинні друкарські верстати. У замку регулярно проводяться фестивалі:  «Благовіст Волині», «Меч Луцького замку», «Ніч у Луцькому замку» та «Art Jazz Cooperation». 
Потім варто завітати до Будинку Архітектора. Розташований він у  Старому місті на березі річки Стир. Будинок – діюча майстерня відомого скульптора і почесного громадянина Луцька Миколи Голованя. До неї можна вільно зайти, пофотографуватися. Загалом тут понад 500 скульптур. 
Зупинка номер три – підземелля. Окрім наземного міста, у Луцьку є розбудована мережа підземних переходів. В цих підземеллях були поховання багатьох знатних лучан, у тому числі й луцьких римо-католицьких єпископів.
Від Старого міста рухаємося у центр. Тут розташовані театр імені Т. Г. Шевченка, Свято-Троїцький собор та місцевий «Біг-Бен». У кав’ярнях біля Юнацької  бібліотеки можна скуштувати запашної кави і продовжити прогулянку. На Проспекті Волі вирує життя. Суворо споглядає на цю метушню Шевченко, позаду якого знаходиться СНУ ім. Лесі Українки. Тут є безліч бутиків, ресторанів, банків. Навпроти університету – фонтани «Ромашки» і дорога до парку Лесі Українки. 
Повернувши на Шопена, минаємо дитячу залізницю, Палац учнівської молоді, який поза очі називають «храм КВНу», та Волинський краєзнавчий музей. Попереду знаходиться серце міста – стадіон Авангард. Тут тренується наш футбольний клуб «Волинь». Справа – Меморіал Слави, напевне, найспокійніше місце у Луцьку. Тут часто можна застати когось за читанням книги чи написанням конспектів. 
Ось такий наш Луцьк. Таємничий, як німе кіно. Спокійний, як повільний танець. Світлий, як дитяча казка. 
Яна Камінська.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%