У любешівців варто повчитися

У любешівців варто повчитися

Зізнатися, що ми були просто подивовані, то все одно, що не сказати нічого. Були вражені високою організацією та чіткістю й оперативністю, котра панувала у центрі поштового зв’язку найвіддаленішого райцентру Волині – Любешова.
За робочим столом в операційній залі чинно засідала численна «президія», що нагадувало не такий далекий історичний період радянизму, коли будь-які збори в обов’язковому порядку мусили мати якщо не почесну президію, то хоча б робочу. Це придавало зібранню більшої ваги, незважаючи на те, що питання могли, а часто так і було, носити другорядний та дріб’язковий характер. Ну, любили ми, чого там гріха таїти, напустити туману в очі показною помпезністю. І чим більше було такої пелени, тим грандіознішим виглядав захід. Такий уже був час і відповідно такі вимоги. Побільше шуму та галасу наробити, а справа колись зробиться чи, можливо, зрушиться з місця та вирішиться сама собою.
Добре, що у даному випадку чогось тотожного цій недалекій минувшині не було. І «президія» виявилася несправжньою, хоча не скажеш, що бутафорною, – її підмінили місцеві листоноші Наталія Кух, яка цього дня святкувала свій день народження, Надія Оласюк, Галина Медведюк, Віра Хомич, Іван Корець (допоки ми не зустрічали ще жодного листоношу чоловічого роду), Ольга Савчук, Валентина Русило та Світлана Гриневич. Вони настільки заглибилися у процес передплати, що нічого іншого просто не помічали. Справу свою робили вправно, кваліфіковано і, головне, з душевною теплотою. Найменшого невдоволення на жодному обличчі не проявилося. Добра нагода зробити висновок: ці люди люблять свою роботу і дорожать нею. Хоча вона не з легких. На їх обслуговуванні близько сім тис жителів, понад 2400 дворів, котрі розташовані на чималій відстані один від одного. Бо, крім Любешова, працівники місцевого центру поштового зв’язку обслуговують навколишні села – Зарудче, Заріка, Рудка та Воля Любешівська.
Біля столів, за якими розмістилися усі листоноші центру, товпився чималий гурт відвідувачів. Кожен клієнт відшуковував свого листоношу і з ним вирішував питання індивідуально. З приємністю дізнаємося, що більшість краян Любешівщини прийшли сюди з одною-єдиною метою: передплатити улюблене видання на рік наступний. Поштовики заздалегідь анонсували про День передплатника, під час якого  трапляється гарна нагода поспілкуватися з представниками друкованих медіа.
Цікавий ще один феномен: пенсіонери, що називається, не відходячи від каси, отримували свою мізерію, і тут же повертали гроші листоноші за обране видання. Це, безумовно, тішило газетярів, що їх нелегку, іноді навіть небезпечну працю, і шанують, і поважають, але водночас породжувало відчуття невдоволення діями сьогоднішньої влади, котра довела народ до межі крайнього зубожіння. Розуміючи нинішню непросту економічну ситуацію, «Волинська газета» вирішила не підвищувати передплатну ціну на наступний рік, аби зайвий раз не засовувати руку у кишені і так обездолених людей. Досить і того, що їх оббирає чи обдирає наш «рідний уряд» комунальними платежами, які сягають космічних висот. Добре кусаються й ціни на продовольчу та промислову продукцію.

 Така, на жаль, нинішня реальність, від якої не втекти і не сховатися, з якою люди миряться і стараються у міру своїх сил та можливостей робити звичну справу. За приклад може слугувати той самий центр зв’язку Любешова, де усе зроблено для зручності клієнтів. Зі смаком оформлені інформаційні стенди повідомляють про ті послуги, які надають поштовики. Це, зокрема, прийом і видача листів, карток, посилок, бандеролей, а також їх відправлення з оголошеною цінністю.
– І це далеко не повний перелік послуг, що їх тепер накинули на плечі поштовиків,– каже любешівський начальник Наталія Краснодемська, стаж якої на даній посаді – 2 роки, а в цілому пошті Наталія Володимирівна віддала півтора десятка літ. Третину з них пропрацювала листоношею у рідному селі Люб’язь, у якому і проживає з родиною. Разом з чоловіком тішаться двома дорослими синами – Юрієм, який нині проходить строкову, та Валерієм – студентом Шацького лісного коледжу ім. Василя Сулька. – Тепер листоношам доводиться розносити чи розвозити не тільки листи та періодику, а й продовольчі товари, ліки, виплачувати пенсії, приймати комунальні платежі. З роботою справляються успішно і на труднощі не нарікають. Це стосується і моєї заступниці Ірини Антончик, операторів Валентини Солошик, Надії Лук’янович, Світлани Гаць та Наталії Сінчук, котрі працюють у колективі поштовиків від 17 до 28 років. 
Спільними зусиллями, як зауважила Наталія Краснодемська, любешівці стараються справлятися з доведеними показниками, щомісячно надаючи різноманітних послуг своїм землякам на суму понад 50 тис. грн. Думається, що добре організований День передплатника допоможе цю суму значно збільшити.
Володимир ПРИХОДЬКО.
На знімках Сергія Цюриця: листоноші оперативно виписують документи на передплату; колектив любешівських поштовиків.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%