Українське село на німецькій основі

Українське село  на німецькій основі

Завітне на Ківерцівщині – невелике село, де радо вітають кожну добру людину, яка сюди завітає. І, це, мабуть, через унікальну долю цього невеликого населеного пункту поліського краю: більшість місцевого населення – з родин переселенців, бо після 17 вересня 1939 р., на основі німецько-радянської угоди про мир і дружбу, звідси вивезли всіх селян німецької національності вглиб Німеччини, натомість заселивши хати українцями… З тих пір Вікентіївка перетворилася на Завітне, яке навіть свою сільраду має. Правда, тут ховається ще одна несподіванка: сільрада хоч і Завітненська, проте знаходиться в… сусідній Човниці.

Все це, однак, мало впливає на дружну та організовану роботу колективу школи, яку ось скоро вже як 13 років очолює директор, учитель математики за фахом Ніна Устимчук. І хоч зараз надворі зима, в навчальному закладі світло, тепло і особливо затишно.
Тим паче, що візит до школи, де 15 педагогів навчають 52 учнів (20 дітей – у початковій ланці освіті, решта – старші), відбувся теж в особливий день. Якраз відзначався Всесвітній день захисту прав людини, тож дружна освітянська родина зібралася, щоб обговорити цю важливу тему. Оскільки авторові цих рядків дозволили привітати учасників відкритого уроку, то насамперед поцікавився, чи знають школярі свої основні права? Виявляється, що так. І право на життя. І право на освіту. І право на медичне обслуговування… Та разом ми всі зійшлися на думці, що, крім прав, усім треба не забувати й про обов’язки. Причому, не лише неповнолітнім, але й дорослим. Бо для них у цьому селі чи не найголовніше право, яким мали б скористатися всі люди працездатного віку – право на роботу, з якою, враховуючи географічне розташування Завітного, ситуація залишає бажати кращого.

Тут же ж, в урочистій атмосфері, директор школи Ніна Устимчук отримала передплатний приз – електрочайник. Як зізналася Ніна Анатоліївна, це в неї вже не перший подарунок від «Волинської газети», та вперше вона завдячує посмішці Долі особливій людині та земляку – народному артисту України, уродженцю того ж Ківерцівського р-ну Василеві Чепелюку, який допоміг редакції провести розіграш цінних подарунків серед шанувальників газети.
Завершивши урочисту офіційну частину, у кабінеті Ніна Анатоліївни разом із кількома іншими колегами розговорилися про життя-буття невеликої сільської школи. Як зазначалося вище, функціонує вона в нормальному режимі. Мало того: за останні роки навчальний заклад почав отримувати відчутну допомогу і від місцевої влади! Так, за сприяння Завітненського сільського голови Михайла Лук’янчука та місцевих депутатів купили та встановили в частині приміщення сучасні енергоощадні вікна. А за сприяння керівників сільгосппідприємства «Прилуцьк-агро», яке в тутешніх селян орендує землю, змогли торік восени нарешті пробити свердловину, тож тепер за водою до криниці ходити не треба. Постійну увагу сільські педагоги відчувають і з боку районного відділу освіти на чолі з Миколою Грибуком. Тож і з паливом на зиму дефіциту нема, і грубки вдалося відремонтувати…
Розмовляємо про село, де постійно мешкає майже 500 людей. Як таких новин особливих немає. Все як скрізь. Грибів у цьому році не було, зате картопля вродила… Рідшають лісові масиви… Зате виросла гарна цегляна православна Вознесенська церква, яка стала справжньою архітектурною окрасою Завітного…
Говоримо і про те, що не дає спокою кожному свідомому українцеві – про неоголошену війну на Сході, про захист рідної держави від російських зайд… Виявляється, завіт – ненці в лиху годину не ховалися в хлівах і не втікали від повісток, а свідомо пішли виконувати важку і криваву солдатську роботу на передовій. Олександр Ляшук, Дмитро Руденко, Денис Глушейко, Василь Прокопчук, Олекснадр Прокопчук, Ігор Матвіюк, Олександр Стружук, Сергій Покотилець і Віктор Лозовицький пройшли випробовування вогнем і ворожими кулями без жодної подряпинки. Поранення зазнали Сергій Прокопчук і Олександр Юскевич, причому, останній тривалий час лікувався в госпіталі…

А це означає, що село житиме та розвиватиметься. Бо є чоловіки, будуть і родини, наповнені радісним дитячим сміхом. І будуть школярі!
Проводжаючи, Ніна Анатоліївна зізнається, що любов до педагогічної роботи та математики їй прищепили ще під час навчання в школі с. Тростянець. З теплом згадує колишніх учителів… Із гордістю говорить про те найкраще, що вдалося в них запозичити та прищепити колективові, який  очолює…  І, незважаючи на поривчастий вітер та зимовий холод, серце зігріває впевненість, що все тут буде добре. І в директора, і в кожного вчителя, і в кожного школярика, і в кожній завітненській родині.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото автора: Ніна Устимчук із подарунком від «Волинської газети»; краєвиди українсько-німецького села; завітненські вчителі та учні під час відкритого уроку.  
Замість післямови. Сільській школі важко реалізувати всі свої ідеї хоча б тому, що вона, як правило, віддалена від районних та обласних центрів. Крім цього, в глибинці живуть люди. Які особливими статками похвалитися не можуть. Та навчальний заклад с. Завітне має шанс стати іншим! Пам’ятаєте про історію цього села, яке до 1940 р. було німецьким, а потім перетворилося на українське? Так от, не так давно сюди приїжджав громадянин ФРН, пращури якого жили на цій землі. Був із перекладачем, цікавився, де стояла прадідівська хата, заходив до школи… От і вникла ідея: а чому б процес євроінтеграції волинської школи в с. Завітне не розпочати з пошуку в Німеччині родин німецьких переселенців? Чому б не налагодити партнерські стосунки між органами місцевого самоврядування? Чому б не започаткувати обмін досвідом між педагогічними колективами та дітьми? І, врешті -решт, чому б суцільні знаки запитання не перетворити на один великий знак оклику?!

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%