Нідерландські мотиви біглого банкіра

Нідерландські мотиви біглого банкіра  Дива «Західінкомбанку» і як Гаврилишин став… Пшонкою.

Колишній голова наглядової ради «Західінкомбанку», екс-депутат Луцької міськради Василь Гаврилишин, який знаходився тривалий час під вартою, в липні 2011 р. несподівано нагрянув у свій банк і нібито влаштував прочуханку працівникам. Але невдовзі Василь Богданович зник у невідомому напрямку… Лопнув, як мильна бульбашка, і його банк, зоставивши з носом багатьох порядних людей із числа вкладників. 
Чому так сталося і де зараз, власне кажучи, Василь Гаврилишин?
3 роки тому активи цієї банківської установи становили 840 млн грн (за курсом гривні до долара США це сьогоднішніх понад 2,5 млрд грн!). Його основними активами володів ще один одіозний махінатор – Юрій Іванющенко. Але влітку наступного, 2014-го, «Західінкомбанк» припинив своє існування…
«Подив викликає той факт, що ні в прокуратурі області, ні в УМВС України в області ніякої інформації про зміни в долі Василя Гаврилишина не вдалося отримати», – повідомляла газета «Волинь-нова».
Отже, за повідомленнями з Генпрокуратури, 3 березня 2009 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах), Головним слідчим управлінням МВС України було порушено кримінальну справу. У ході розслідування встановлено обставини, які дали підстави Генеральній прокуратурі 13 квітня 2009 р. порушити кримінальну справу стосовно цієї особи за ч. 5 ст. 191 КК (привласнення майна в особливо великих розмірах). У квітні того ж року Печерським районним судом м. Києва підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
«З тих повідомлень, які надавалися правоохоронцями, Василя Гаврилишина підозрювали у привласненні чужих коштів, а саме: близько трьох мільйонів доларів США, які оформлялися як кредити на підставних осіб. Звинувачення були дуже серйозні – зловживання службовим становищем, вчинення службових підроблень, шахрайство. Також прокуратура області у 2010 році порушила кримінальні справи стосовно службових осіб «Західінкомбанку» за такими ж статтями, а ще – заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах», – писав портал «Волинські новини». 

Проблема «Західінкомбанку» полягала  ще й у тому, що саме ця установа свого часу за потурання НБУ отримала в розпорядження кошти від уряду Німеччини для виплати потужних компенсацій колишнім остарбайтерам. І навіть ці гроші не всі колишні примусові робітники третього рейху змогли отримати…
Одна з ошуканих клієнток рівненської філії «Західінкомбанку», Софія Войтюк, 3 роки тому розповідала журналістам «Радіо «Свобода»:
«Батько отримав ті гроші за роботу в Німеччині. У 2009 році зверталася три рази – жодної реакції. Підійшла, вони сказали: «Грошей немає – ви їх не отримаєте. Все». 
Вирішила подати до суду. Судовий виконавець наклав арешт на рахунки, описав майно, будинки, офіс. Банк подає зустрічний позов на дії судового виконавця... І це тягнеться вже чотири роки».
Керівник ініціативної групи організації «Захист» Володимир Ольшанський, який виграв судову справу щодо повернення вкладу ще в 2010 р., їх так і не отримав:
«Виконавча служба бездіяльна, або не може чи не хоче зробити те, що треба. Є рішення судів. Вони ідуть туди. Ті їм пред’являють документи, що в них немає коштів на балансі в філії, що вони орендують приміщення, машини, оргтехніку… Тільки тому, що вони свого часу подавали кредити позичальникам, і ті не повертають кредити?!». 
Дійшло до того, що з  метою повернення втрачених заощаджень нещасні жертви клану Гаврилишиних роздобули списки позичальників «Західінкомбанку»  і взялися… самі «вибивати» з них гроші. Логіка була простою: хто нажився на кредитах, має їх повернути, а з цих коштів вкладники отримають назад свої депозити!
«Є люди в Рівному – позачинялись, побудували будинки, і на банк плюють, – казав представникам «Радіо «Свобода» пенсіонер Іван Ковалько. – І ця організація ходить від хати до хати, просить їх… От сьогодні знахабніли там, собак на них спустили… А там треба міліцію. Адже до них уже два роки ніхто не вживає жодних заходів».

Навіть 3 роки тому банкіри намагалися не згадувати про те, що насправді їхні проблеми розпочалися з сумнівної діяльності колишнього воїна-афганця Василя Гаврилишина, який успішно перекваліфікувався в банкіри і депутати. І навіть коли власником контрольного пакету акцій став Інвестиційний фонд «Інноваційні стратегії», який належить синові народного депутата-мільйонера Юрія Іванющенка (один із найближчих соратників Віктора Януковича більше відомий як Юра Єнакієвський) Арсенові Юванющенку, а левова частка дісталася його бізнес-партнерові Іванові Аврамову, світла в кінці тунелю більше не стало…
Спроба нових власників повернути вкрадені в «Західінкомбанку» гроші завершилася фіаско!
«Мені особисто, через відверто замовну інформаційну війну довкола мого імені, зовсім не цікаво більше брати участь у цьому абсурді. На мій погляд, це неправильно, коли інвестор намагається вирішити чужу проблему, свідомо створено іншими управлінцями, а натомість отримує гидкі інформаційні удари за мовчазної згоди відповідних адміністративних органів. Через це я вирішив найближчим часом продати акції банку, а також вийти зі стратегічного та операційного управління банком», – підсумував Арсен Іванющенко виданню «РБК-Україна» в листопаді 2013 р.
Що вже казати про гроші, які зникли разом із Василем Богдановичем, навіть якщо, здавалося б, всесильні тоді «донецькі регіонали» не змогли звести кінці з кінцями? Значить, «у долі» з Василем Гаврилишиним були ще могутніші і впливовіші сили?
 «Все почалося з афер засновника і колишнього голови спостережної ради «Західінкомбанку» – лучанина Василя Гаврилишина, котрого ще в квітні 2009-го прокуратура звинуватила у заволодінні 3 млн доларів США через кредити на підставних осіб. Василь Гаврилишин більше року пробув у СІЗО, згодом його випустили. Цими днями у пресі з’явилися повідомлення про те, що банкір перебуває у Нідерландах. За цей час члени його сім’ї зуміли приватизувати банківську нерухомість, тож майна банку, на яке можна було б накласти стягнення, начебто й нема», – наголошує «Радіо «Свобода».
І що вже згадувати про старі гріхи «Західінкомбанку», якщо є теперішній час, коли десятки інших мильних банківських бульбашок теж луснули, а гроші з них – украдені?
Та не забувати слід хоча б тому, що фактично ніяк не був покараний не лише сам Василь Богданович, але і його дружина Наталія Гаврилишина, яка також мала безпосередній стосунок до політики «Західінкомбанку». 
А що вони вміють замітати сліди, то це також очевидний факт. Якщо Гарилишин-старший і справді осів у Нідерландах, то там, вочевидь, і його Наталія Анатоліївна. А щодо найближчих родичів, то, виявляється, син Василя Богдановича – Роман Гаврилишин – ще в 2012 р…. змінив прізвище!
«За його словами, «щоб уникнути кримінальних переслідувань». З того часу львівський бізнесмен Роман Гаврилишин став Романом Пшонкою», – наводить цікавий факт «Радіо «Свобода».
А що цікаво, то цікаво, адже прізвище Пшонка відоме в Україні хоча б тому, що ще один його законний власник – Віктор Павлович – із листопада 2010 р. до 22 лютого 2014 р. був Генеральним прокурором України!
…Ось так і живемо. Досі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб намагається через аукціони продати якесь майно банку-банкрута, а виручені кошти спрямувати на повернення грошей вкладникам. Черговий аукціон, до речі, запланували провести 19 січня 2017 р. у Києві (продають якесь нерухоме приміщення). Та за дивним збігом обставин більшість подібних аукціонів… не відбулися через відсутність інтересу в потенційних покупців майна…
Тому крапку в історії «імперії Гаврилишиних» і долі «Західінкомбанку» ставити ще рано.
Сергій ШРАМЧУК.
На фото Богдана ГОНЧАРУКА, Володимира ДАНИЛЮКА та автора: Василь Гаврилишин у період керівництва «Західінкомбанком»; будинок, де колись був головний офіс фінансової імперії Гаврилишиних; тихі і спокійні Нідерланди, де, подейкують, осів Василь Богданович.

Дослівно
«Я не заполітизований і вважаю, що на мою діяльність політика не впливає. В нинішній кризовій ситуації політичну кризу, звісно, потрібно врегульовувати, бо Верховній Раді потрібно діяти і приймати закони. Хочеться, щоб політика мала вплив на економіку, але лише шляхом врегулювання законодавства в інтересах і банкірів, і будівельників, й інших галузей господарського комплексу...
Я завжди займав активну позицію як громадянин у цьому місті. Був депутатом міськради кількох скликань. До списків «Блоку Юлії Тимошенко»  мене запросили. Я не був у перших рядах, але висока довіра людей до БЮТ та велика кількість голосів, відданих цій політичній силі, дозволила мені бути депутатом знову. В той час я не був членом ВО «Батьківщина», але мене запросили, бо цінували як економіста та фахівця з питань банківської діяльності і, мабуть, знадобився мій досвід попередньої депутатської діяльності. 
Василь ГАВРИЛИШИН, 2003 р. ».



  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (58) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (162) - 44.5%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (99) - 27.2%