У полоні «полярного» експреса

У полоні  «полярного» експреса

Сім годин на межі виживання перебували пасажири регіонального поїзда №802/801 сполученням Ківерці-Львів, який заправили… літньою соляркою!
Передріздвяний день… Усі, уже в передчутті свята, розсідаються у теплому та швидкісному рейковому автобусі, що прямує з Луцька до Львова. Через три години подорожніх зустрічатиме вокзал сусіднього міста. За графіком. А проте, чи то життя любить дивувати несподіванками, чи то чиновники надто люблять економити на людях гроші, та «святкова» поїздка перетворюється на тортури.
Виїхавши з Луцька, пасажири поволі поринули у мрійливу дрімоту (цей залізничний транспорт відходить з вокзалу о 6 год. ранку). Інколи, правда, чулося чиєсь невиразне та сердите бормотіння із кабіни машиніста. 
І тут – бам, потяг, який зазвичай зупиняється на своєму шляху лише на чотирьох зупинках: Ківерці, Луцьк, Підзамче, Львів, дубом стає у непримітній Сенкевичівці, що на Горохівщині!
Усі стурбовано переглядаються та перешіптуються, намагаючись зрозуміти, що сталося. До людей виходить машиніст, який пояснює, що далі самостійно рухатися не зможемо, адже при такому морозі замерзає пальне, а тому будемо чекати локомотив із обласного центру Волині, який візьме нас на буксир та потягне аж до місця призначення. На наші питання чому, пролунала відповідь, що у Тернополі в депо їм залили літню солярку, яка не витримує високих морозів, і щоб абсолютно не заклякнути у якомусь лісі, рейковий автобус якось  дотягнув до Сенкевичівки… 
Втішало, що коли на вулиці майже мінус 20 градусів за Цельсієм, залізничники пообіцяли: певний час у нас ще працюватиме обігрів салону… 
Вибір був мізерним. Або клигати в пошуках якось автобуса (найближча траса знаходиться за 7 км від залізничної станції Сенкевичівка), або – запастися терпінням і чекати. Більшість вирішила, що другий варіант таки кращий…
Локомотив-рятівник приїхав лише через дві години, приблизно у той час, коли за графіком рейкобус мав доїжджати до Львова. За період нашого вимушеного простою система обігріву всередині перестала працювати, декілька щасливчиків покинули місце заключення (за ними приїхали на машині), а пасажири та працівники злощасного рейсу встигли обдзвонити всі можливі інстанції. Для більшості подорожніх Львів був не кінцевою зупинкою, у декого навіть були квитки на інші потяги, на які вони просто не встигали… Працівники «Укрзалізниці» бадьоро пообіцяли таким пасажирам, що їм повернуть кошти або обміняють квитки безоплатно.
До Львова це чудо залізничної техніки з літнім дизельним паливом у баках локомотив досунув приблизно о 13 год. Потративши на дорогу майже 7 годин і добряче замерзнувши (5 годин із нашої подорожі, батареї не працювали, тому двері та деякі вікна транспорту іній покрив навіть зсередини!), люди чимскоріше намагалися залишити «полярний експрес». Особливо всі переживали за дітей, яких у салоні було чимало...

І ось тут виникає питання, хто винен у цій екстремальній ситуації і чому вона взагалі виникла? 
Про високі морози говорилося давно: попереджували метеостанції, писала преса… То чому в баки пасажирського залізничного транспорту залили літнє пальне? Бо після однієї безвідповідальності почалася ж ціла серія інших фактів бездіяльності! Зважаючи на те, що відправною станцією дороги до Львова були Ківерці, невже працівники одразу не помітили, що щось не так? Чому до рейкового автобуса або одразу не причепили локомотив, або взагалі не скасували цього арктичного рейсу? 
Офіційно ці питання немає кому поставити, бо начальство зі «Львівської залізниці» продовжує святкувати. Про надзвичайну подію з рейковим автобусом сполученням Ківерці-Львів тут узагалі нічого не повідомили. 
Зате в. о. начальника цієї залізниці Іван Груник напередодні вихідних бадьоро відрапортував:
«Цього року Львівська залізниця зробила ще більше задля комфорту і безпеки своїх пасажирів, адже левову частку перевезень здійснює саме залізниця. В складний для України час відчуваємо нашу велику відповідальність і надалі залишаємось міцним, сталевим хребтом країни, прикладом потужного державного підприємства». 
Погодьтеся, що зараз ці слова сприймаються як відверте знущання…
Єдине, що втішає – так це живі люди, які ледь не замерзли в салоні того рейкобуса. За тривалий час очікувань і випробувань пасажирам того злощасного рейсу вдалося згуртуватися і навіть подружитися. Тому на правах однієї з жертв залізничної безвідповідальності хочу подякувати за хорошу компанію та почуття гумору. Надіюся, ви усі здорові, і нехай ця неприємність буде останньою у вашому житті.
Ольга КОНОНЧУК.
На фото з газети «Відомості» та прес-служби Львівської залізниці: рейкобус Ківерці-Львів на залізничному вокзалі в Луцьку; Іван Груник, який не знає, хто залив у пасажирський потяг літню солярку?

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (58) - 16.2%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (157) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (99) - 27.6%