Федя знає все

Федя знає все

Крах «страшного лейтенанта» біля «Зеленого гаю»…
Ця історія тривалий час викликала кпини у Рожищенському районі над вартовим правопорядку Федором Лукашуком. Якщо відверто, то служив він чесно й сумлінно, був непоганим слідаком, якому вдалося розплутати не одну складну справу кримінального характеру. Усе в нього було в ажурі.
Його повсякденна приказка «Федя усе знає» скидалася на чистісінької води правду. Колеги увірували, що так є насправді. Але усе це неждано-негадано обірвалося одного дня, який зранку не віщував нічого поганого.
Того злощасного дня старший лейтенант отримав завдання почергувати на трасі міжнародного значення Луцьк -Брест біля знаменитого ресторану «Зелений гай». Близько обіду біля закладу громадського харчування пригальмували «Жигулі» сьомої, на той час найпрестижнішої, моделі. З авто вийшов ставний чоловік у спортивному костюмі і три жінки, дві з них були явно молодші. 
«Їдуть відпочивати», – безпомилково визначив міліціонер, окинувши попутників досвідченим оком.
Група, трохи розім’явшись, попрямувала до ресторану. Через якийсь час туди заглянув і страж правопорядку. Він зі здивуванням зауважив, що мужчина, котрий щойно кермував, потягає з бокала коньяк. Що це саме той напій, Федір міг побитися об заклад із будь-ким. Тут він був знавцем неабияким!
Після обіду подорожні прогулялися лісом і вернулися до легковика. Чоловік не повірив своїм очам. Усі колеса були спущені. Угледівши людину у форменному одязі, підійшов ближче.
– Товаріщ старший лєйтєнант, ви нє відєлі, кто ето сдєлал? – кивнув у бік автомобіля.
–  Я.
– А зачєм?
– Ви випили і далі вам їхати не можна.
– А я і нє собірался єхать, у мєня прекрасно водіт машину жена і обє дочєрі. Вот кто-то с ніх и сєл би за руль. Визивайтє сюда нємєдленно начальніка райотдєла.
– Стану я кожному пиякові викликати начальника...
Далі  відбулася німа сцена за «Ревізором», коли чоловік приніс із машини посвідчення та розгорнув його перед носом ошелешеного старшого лейтенанта. Якби у даний момент побіля його ніг розірвалася граната, то ефект від вибуху був би нульовий. Офіцер стояв блідий і сяпав ротом, мов викинута на берег щойно спіймана риба. Він ніяк не міг второпати і, водночас, простити собі таку промашку. 
«Зразу було видно, що це птиця високого польоту, – роїлося у голові. – Не впізнати полковника з союзного міністерства. Це ж яка ганьба! За це можна лишитися і без погонів. А як тоді жити далі?».
Ще через якусь мить міліцейська рація гучним голосом звала полковника Василя Сацюка, котрий на той час очолював Рожищенський райвідділ внутрішніх справ. Той не забарився приїхати. Отримавши доброго прочухана від cтоличного гостя, став ще краще розпікати свого підлеглого, обізвавши останнім ідіотом.
Подальші епітети припинив власник авто. Він приніс помпу і наказав «страшному лейтенанту» накачати колеса. Той, було, хотів зупинити «ЗиЛа», аби зробити це автоматично. Та столичний гість був невблаганний:
«Дурнів треба вчити, якщо не думає голова, хай працюють руки».
Після цієї придибенції ніхто жодного разу не почув з вуст Федора, який свою службу так і закінчив з трьома маленькими зірками на погонах, його знаменитої фрази, що він усе знає.
Олег ЛОКАЧУК.
На фото з архіву: радянський плакат тих часів.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%