Район стратегічної ваги

Район стратегічної ваги

У Шацькому районі – знову кадрова ротація: головою райдержадміністрації обрано Василя Голядинця. Буде зміцнюватися і, можливо, укрупнюватися Шацька територіальна громада, цьогоріч можуть з’явитися Світязька і Пульмівська. То ж Шацький район в очікуванні нововведень, змін і місцевих реформ. 
Про ці та інші питання життєдіяльності місцевої громади та її інституцій говоримо з Олександром Наумичом – депутатом районної ради, головою її постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів, лісового господарства, державності, законності та правопорядку, дотримання прав людини, місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики. 
– Олександре Петровичу, чому ви пішли в органи місцевого самоврядування і чим привабила вас політична сила, яку представляєте?
– Вважаю себе людиною, яка склалась у житті: маю гарну сім’я, улюблену роботу державного службовця. Ніколи не стояв осторонь процесів, які відбуваються в державі. Піти на вибори до районної ради від партії «Громадянська позиція» попросили мене волонтери. Поважаю очільника цієї політсили Анатолія Гриценка, він дотримується принципової позиції, толерантний, високоосвічений політик. Зважився, хоч і досі залишаюся позапартійним.  
– У своїй передвиборчій програмі ви виступали за будівництво нових об’єктів на території Шацького р-ну, облаштування попередньої території  лікарні та спортивно-оздоровчих закладів, розбудову українсько-польського автопереходу «Адамчуки-Збережже»… 
– Для мене пріоритетним залишається питання будівництва автопереходу «Адамчуки-Збережже». Це додаткові робочі місця, потік туристів, відповідно – заробіток для району, податки в місцеву громаду. Тому прикладатиму максимум зусиль, аби об’єднати ресурси обласної, районної та селищної рад для втілення в життя саме цього проекту. 
– Цього року на реконструкцію українсько-польського кордону держава виділяє 25 млн євро, ще 365 млн євро передбачено програмами «Прикордонного співробітництва на 2014-2020 рр. в рамках європейського інструменту сусідства». Чи потрапить із них бодай якась дещиця на розвиток «Шацького» прикордоння?
– Нам потрібно переконати і українську державу, і Євросоюз, що ці кошти дуже вигідно вкладати саме у цей унікальний, екологічно неповторний і перспективний район. Вірю, що у майбутньому саме він може зіграти ключову роль для порозуміння політичних еліт, бізнеспровайдерів, ділових та наукових кіл, діалогу культур України, Євросоюзу і Білорусії та їх взаємоінтеграції. Тому й територію колишньої лікарні, що хочуть роздати в оренду, наполягатиму використати для потреб оздоровлення людей, модернізації медичної галузі, у тому числі і для створення найсучасніших у світі центрів діагностики, комплексної терапії та реабілітації. Будівництво сучасного спортивно-оздоровчого комплексу сприятиме також розвиткові зимового туризму. Маємо поборотися за цілорічну присутність туристів, а відтак і розбудову відповідної інфраструктури для відпочинку, оздоровлення, наукових та ділових форумів. Водночас дбати за комфортне та самодостатнє життя аборигенів, їх здоров’я та відпочинок. У Шацьку, на жаль, ніде оздоровитися, зайнятися спортом, навіть звичайної міської бані та сауни нема. Не мають де проводити вільний час, особливо в літній період, і діти. Для них спортивної школи і будинку дитячої та юнацької творчості вже недостатньо. Маємо великий наплив людей із захворюваннями опорно-рухового апарату, для яких найперше лікування – плавання. Влітку їх лікує сама природа, а взимку – ступор. Давно розпочато будівництво басейну в санаторії «Лісова пісня», але для завершення будівництва не вистачає коштів. Для цього потрібно, в першу чергу, використовувати фінансування з бюджету місцевої громади, а також залучати кошти спонсорів.  
– Що вдалося зробити комісії, яку очолюєте?
– Тут головне планування роботи та виконання окреслених напрямків. Наша комісія співпрацює з райвідділом поліції, правоохоронними органами, прикордонниками, лісівниками, екологами. Серед пріоритетних – виконання державної програми «Екологія – 2016-2020». Торік у березні ми прийняли рішення про зариблення озер Шацького р-ну та розвиток любительського рибальства. Залучили для цього 50 тис. грн з обласного бюджету, місцеві кошти і навіть внески рибалок-любителів і вперше за багато літ випустили в озера Чорне і Люцимер 400 кг малька. У подальшому до фінансування даної програми хочемо долучити Шацьку районну раду, Шацькі ОТГ та НПП, іноземних інвесторів та кошти різноманітних фондів. Скажу так: ця справа на постійному контролі, має багатьох прихильників.

Також, як голова екологічної комісії, брав участь в обстеженні лісових масивів Шацького держлісгоспу на предмет їх всихання та ураження вершинним короїдом. Це велика біда! Аби зупинити цю пошесть, ми рекомендували лісгоспам провести санітарні рубки з метою вилучення пошкоджених дерев і подальшої профілактики захворювання. Також 15 грудня на черговій сесії Шацької районної ради я скерував депутатський запит в Шацьку селищну раду та в прокуратуру Волинської області та СБУ на предмет законності вирубки лісопосадки по вул. Очеретній поблизу урочища Гряда. 60-70-літній ліс, що належить до державного лісового фонду, «різали, мов коровай на весіллі». Сьогодні ці місця вже  активно готують під забудову. Цікаво знати, хто за цим стоїть?
– У вашій передвиборчій програмі  є пункт про взаємодію влади з правоохоронними органами.  Про що мова і як це працює?
– Ми співпрацюємо з поліцією, прикордонною службою, громадськими формуваннями. Зокрема, ветерани АТО з метою профілактики та упередження правопорушень попросили узаконити діяльність ГО «Варта порядку». Тепер вони можуть контролювати дотримання людьми громадського правопорядку, зокрема вивезення побутових відходів на звалища, боротися з тими, хто завдає шкоди довкіллю. Це діє. Завдяки взаємодії органів місцевого самоврядування з відділеннями прикордонної служби «Грабово» та «Піща» вдається попереджати контрабанду та незаконну міграцію. Дане питання також включено до програми роботи комісії на 2017 р. На наступне засідання комісії запросили начальників прикордонних відділів, сподіваємось на співпрацю. 
– Останнім часом на слуху ситуація з дерево-випалювальним заводом у селі Вілиця. Це компетенція вашої комісії. Що скажете про ситуацію, яка склалася?
– Вперше питання про будівництво нового підприємства розглядали влітку торік на комісії, яку я очолюю. Інвестор обіцяв нові робочі місця, досить великий податок в бюджет Прип’ятської сільської ради. Ми не заперечували, так як Шацька селищна рада виділила ділянку для ведення особистого селянського господарства, тому було рекомендовано підприємцю Віктору Дударчуку зустрітися з мешканцями сіл Вілиця, Кропивники, Плоске і отримати згоду жителів на будівництво. І лише за умови згоди громади виготовляти дозвільні документи відповідних служб з дотриманням санітарно-екологічних норм. Ще необхідно змінити цільове призначення ділянки, про що ми також наголошували. Підприємець не взяв до уваги рекомендації комісії, внаслідок чого виник такий конфлікт. На мою думку, зараз потрібно запропонувати нову ділянку, яка буде відповідати усім нормам і не шкодити здоров’ю людей. Як варіант – урочище Венське. Там зараз відсутнє будь-яке виробництво, а колись функціонувало потужне деревопереробне підприємство. Думаю, і мешканці погодяться, за умови надання робочих місць. Влада лише за те, щоб люди відкривали власні справи, працювали. Це краще, ніж сподіватися на іноземних інвесторів. Але лише в межах чинного законодавства і не на шкоду здоров’ю громадян.
– На останній сесії ви розкритикували реєстр здавачів нерухомого майна для відпочинку. Чому, на Вашу думку, він неперспективний?  
– На одній з комісій, перед початком курортного сезону 2016 р., я виносив пропозицію створити інформаційний сервісний центр з надання курортно-туристичних послуг для відпочинку громадян. Щоб залучити туриста, потрібно себе прорекламувати. У нас гарна природа: ліси, озера. Найперша функція – реклама, тоді електронний реєстр потенційних власників, відповідно кошти в бюджет, люди будуть узаконювати надання послуг, а це туристичний збір, оподаткування, додаткові надходження в місцеві бюджети. Мене почули, але не прислухалися, районна рада подала цей проект як єдиний електронний реєстр на сайті районної ради. На мою думку, потрібно, щоб такою справою займалися професіонали. Ті, хто надає рекламні послуги і знає, як пропіарити. Буває і так, що мої пропозиції буцім-то не чують, а через деякий час вносять їх від себе, звісно, зі своїм баченням. 
– Як оцінюєте роботу голови?
– Разом з іншими я підтримав кандидатуру Сергія Карпука на голову районної ради і бачу, що ми не помилилися. Він ініціативний, відповідальний та  принциповий. Систематично проводить виїзні прийоми громадян, переймається їх проблемами, вносить пропозиції, ставить на розгляд, реалізовує прийняті рішення. Відкритий, готовий до діалогу, належно сприймає критику. 
– Що у планах, які проблеми, на вашу думку, слід вирішувати першочергово?
– Зараз всі сили потрібно зосередити на будівництві нового полігону ТПВ. Підтримую пропозицію Сергія Сидорука про будівництво сміттєпереробного заводу із залученням та обслуговуванням кількох р-нів. Це новітні технології, дороговартнісне устаткування. Для здійснення цього амбітного плану потрібні інвестори. 
Турбує й питання меліоративних систем. Вони замулені, знищені, нікому не потрібні, заростають очеретом, чагарниками. Також потрібно розчистити берег Західного Бугу. В дні добросусідства з депутатами Влодавської гміни проїхали вздовж річки. Польська сторона окультурена, а наша захаращена, дерева лежать прямо у водоймі. Звернувся з цього приводу до управління осушувальних систем і почув, що фінансування цього напрямку робіт найближчим часом не передбачається. Але Західний Буг – це кордон, обличчя нашої держави! На мій погляд, чисті береги – одне з наших першочергових завдань! 
Досі не вирішена проблема каналізування, водовідведення, питної води (обеззалізнення). Недостатньо майданчиків для паркування автотранспорту та наметових містечок. На часі – впорядкування пляжів і запровадження сервісного обслуговування. Болюче питання – наявність та обслуговування вбиралень у зонах відпочинку. Це мають бути не біотуалети, які проблемно та дороговартісно обслуговувати, а стаціонарні вбиральні, душові із дотриманням всіх необхідних санітарних та екологічних норм. А ще потрібні різноманітні атракціони, дискотеки, молодіжні клуби, спеціалізовані дитячі заклади. У нас є що показати. Треба підтримувати ентузіастів, які на байдарках катають, різноманітні екскурсії пропонують, розвивають екологічний туризм. Штрафами і заборонами ми нічого не доб’ємося. Але на все потрібні кошти і ми мусимо їх знайти. Ми повинні навчитися поважати себе і тоді нас поважатиме світ.
Інтерв’ю вела
Ірина ХВИСЮЧИК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%