З усіх боків вода, а посередині – біда

З усіх боків вода,  а посередині – біда  Коли «попливуть» луцькі Рованці? А за ними маневицькі Колки і любешівські «Жабокряки»?

Синоптики попередили про підйом рівнів води в річках басейнiв Захiдного Бугу та Прип’ятi. Про це Агенції «УНН» повідомили в прес-службі ДСНС України.
«У зв’язку з вiдлигою 28–31 сiчня на річках басейнiв Захiдного Бугу (Львiвська, Волинська обл.), Прип’ятi (Волинська обл.) очiкується пiдйом рівнів води на 0,1–0,6 м», – наголосили фахівці.
Не хвилюйтеся, шановні читачі. Це новина була оприлюднена рік тому. Але нічого кращого не спостерігалося й раніше. Наприклад, 5 років тому Сергій Крайванович у газеті «Вісник» повідомляв:
«На Волині триває зимовий паводок. За інформацією обласного виробничого управління водних ресурсів та водного господарства, підтопленими залишаються понад 60 тис. га території області. Похолодання, яке прийшло на Волинь, на деякий час «заморозило» ситуацію, проте прогнози синоптиків невтішні. Початок лютого позначиться значним потеплінням, тож повінь продовжиться з новою силою. У верхів’ях Прип’яті та нижніх ділянках її приток Стоході, Стиру та Горині триватиме затоплення заплав, сільськогосподарських угідь. Найбільш напружену ситуацію очікують у Любешівському р-ні».
Далі повертатися в минуле, мабуть, не варто. Бо й так кожній притомній людині зрозуміло, що низинна Волинь періодично зазнає ударів водяної стихії. Не дарма ж поет Микола Шатилов написав рядки: «…З усіх боків вода, а посередині – біда!».
Особливо гострою є небезпека в районах Полісся, де після деякого періоду пожвавлення робіт із відновлення меліоративних систем знову всі впали в летаргічний сон з думками «А, може, пронесе?».
«Канали  заростали, або їх засипали сміттям. Внаслідок цього  погіршилася гідрологічна ситуація. Повеневі води щороку підтоплювали садиби у сотні населених пунктів та понад 190 тис. гектарів земель. Траплялося, що линків і щук селяни збирали просто по своїх городах…», – нагадував про реалії Валерій Мельник в «Урядовому кур’єрі» ще в 2011-ому.

Що б там не казали про «антинародний режим», але якусь дещицю від вкрадених мільярдів він віддавав і на потрібні людям справи. Кабмін Миколи Азарова, коли ситуація із підтопленнями та повенями на Волині досягла критичної межі, на боротьбу зі стихійним лихом виділив 22,5 млн грн. Це дало змогу розпочати будівництво захисних гребель і нових польдерів. Щось добудували, десь чагарники повирубували, в кількох місцях збудували насосні станції… І – крапка. Гідрологічні роботи проведено менш як на 500 км меліоративних систем, а загальна їх протяжність – майже 14 тис.!
Тому цієї весни Волинь від «великої води» не пронесе. Снігу на території області немало, і ніхто не знає, чи його не побільшає. Відтак, як не крупномасштабних повеней на річках Прип’ять і Західний Буг, а також їхніх найбільших притоках –  Стоході, Стиру, Турії і Лузі – слід очікувати, то масових підтоплень – неодмінно. 
І справа тут навіть не в стихійних явищах, як в елементарній бездумності самих людей і їхнього сільського начальства. Особливо гостро руйнівну дію води відчувають чи не щороку жителі смт Любешів, які живуть у мікрорайоні Жабокряки. Під час розливу Стохід підходить фактично під самісінькі будівлі. Питається в елементарній задачці: а хто дозволив споруджувати житло в небезпечній зоні?
Те саме можна запитати і в депутатів, і голів сільради в Люб’язі, де понад 100 садиб регулярно підтоплює Прип’ять.
А прилеглі до р. Стир мікрорайони смт Колки Маневицького р-ну та крайні хати с. Розничі, які через річку, хіба не нагадують щовесни італійську Венецію, де пересуватися можна хіба що човнами?
Та чи не найбільше занепокоєння викликають населені пункти, які розташовані у верхній течії цієї норовливої річки. Особливо – Рованці, які буквально навпроти Луцька і стали вже неформальним його мікрорайоном, хоча й належать до Боратинської сільради Луцького р-ну? Зрозуміло, що вільних ділянок для новобудов у місті немає, тому народ накупував «мох і болото» по-сусідству. 
Але навіть зараз неозброєним оком видно, що споруди вже впритул підступають до русла р. Стир! Коли за часів Польської держави в Луцьку будували міський парк, то не дарма ж дипломовані інженери відгородилися від річки чи не двометровим земляним валом: знали, що «велика вода» може змести на своєму шляху все підряд. Вали залишилися, а от навпроти – чиста заплава з острівцями беззахисних хатинок. І навіть якщо їм удасться вціліти під час звичайної повені, то в разі екстремальної ситуації на дамбі гідроелектростанції в с. Хрінники Демидівського р-ну Рівненської обл. від них не залишиться й сліду… Накриє і мінімум 23 інших населених пункти області… А що може статися з людьми, не хочеться навіть і думати…

Саме тому редакція офіційно звернулася до голови Луцької райдержадміністрації Ігоря Ярмольського з проханням перевірити, чи в безпечній від затоплення зоні місцева влада дозволила розбудовувати с. Рованці в напрямку до р. Стир. Відповіді наразі ще немає, але замість неї може відповісти стихія…
Чи зможе волинська влада (на обласному і місцевому рівнях) спрацювати на випередження надзвичайної ситуації, покажуть найближчі тижні. Але з повінню жартувати не можна.
Світлана КОМА.
На фото автора: с. Рованці будуються впритул до р. Стир; гребля ГЕС у с. Хрінники – допотопна і аварійна; пейзаж у смт Колки, де Стир перетворюється на море.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%