Об’єднав і відійшов…

Об’єднав і відійшов…

Минуло дев’ять днів, як не стало Луцького міського голови Миколи Романюка. Але й досі в пам’яті хвилюючі миті прощання з Миколою Ярославовичем…
– Він умів об’єднати людей, вболівав за Україну, рідний край і наше місто, – мовить про Миколу Романюка начальник департаменту агропромислового розвитку обласної держадміністрації Юрій Горбенко. – Жив, як навчала його мати, дбаючи за кожну людину.
Юрій Мефодійович того сумного дня прийшов провести Миколу Ярославовича з найвідомішими аграріями краю, які нещодавно об’єдналися в агроспілку «СПАС», серед яких виділявся вагомою постаттю Михайло Шумський. 
Поряд із ними журбував екс-народний депутат Олександр Свирида, а серед велелюддя – колишні і теперішні народні обранці та високопосадовці. Було багато журналістів, творчої інтелігенції, митців, працівників культури, освітян, яких Микола Романюк за життя дуже шанував. 
Директор Палацу культури м. Луцьк Юрій Войнаровський того дня не ховав сльози: 
«Такого батьківського піклування про культуру тепер, вочевидь, буде не вистачати…».
Сумували зі всіма народні артисти України Василь Чепелюк і Олександр Огороднік… Ветерани Другої світової, афганці, воїни АТО, курсанти військового ліцею… Батьки загиблого на Сході лучанина Рустама Хамраєва – Шонійозч і Антоніна. Професори, викладачі, студенти… Духовенство… Багато щирих і давніх друзів… У великому сумі прощався з давнім приятелем директор Луцького педагогічного коледжу Петро Бойчук... Ветеран-афганець Кость Ващук важко зітхає: 
«Знав давно Миколу і його родину… Не стало гарної людини…». 
– Такого голови Луцьк, мабуть, вже не матиме! – чутно повсюдно.
І по дев’ятинах сумно зітхають храми, школи, дитячі садочки, університети, коледжі, лікарні, крамниці, кафе, тролейбуси, маршрутки, домівки містян… 
А тої сумної неділі величезний майдан перед театром був заповнений людом – від малого до старого місто вийшло попрощатися зі своїм головою. 
Приїхали делегації з інших міст і навіть країн… 
Всі вони різних поглядів, партійної приналежності, конфесій, вікових груп, навіть формацій… Якби зібралися у котрійсь із сесійних зал, могли би зчинити неабиякий рейвах. Та Луцький міський голова Микола Романюк востаннє зібрав їх разом, щоб примирити навіть непримиренних заради життя і майбутнього України! 
І в силі Шевченкове «Обніміться ж, брати мої, Молю вас, благаю!», що викарбовано на стіні обласного театру. Микола Ярославович так і за життя чинив. Збирав усіх до громади, щоб разом будувати державу, дбати про майбутнє України, будучину дітей і онуків…
Усе велелюддя того дня було у жалобі, тамувало власні амбіції і образи, претензії і докори. Українське місто Луцьк – єдине у пошануванні до великого українського будівничого. 
Так вибирає місто небесного заступника. Проводить у Вічність… Виїхав назавжди міський голова до свого рідного села…
…Пройшло дев’ять днів. Пам’ять не вгасає… Кличе містян до об’єднання, миру, дружної праці задля майбутніх поколінь.
 Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото Сергія ШРАМЧУКА: прощання з Миколою Романюком.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%