«Часник – робота ювелірна»

«Часник – робота ювелірна»

Їздиш світом, бачиш, як майже поміж скелями господарюють люди, та й думаєш: «А ми чим гірші?» Чим гірші піщані, та все ж родючі поліські землі? Навіть ті, що десятиліттями заростали бур’яном? Просто господаря сюди треба. Дбайливого. Прогресивного. І звісно ж – заможного. Бо з лопатою чи коником тут нічого не вдієш.

Турійському і Любомльському р-нам із цим пощастило. Адже віднедавна тут почали господарювати Андрій та Павло Шуми – корінні волиняни родом із Ковеля.
В аграрному бізнесі брати – не новачки. Бо хоч і молоді, та вже встигли заснувати потужне сільськогосподарське підприємство у Дніпропетровській області, де займаються зерновими й овочами. А віднедавна капітал вирішили вкладати ще й у поліську землю.
– Щоби нарощувати потужності, ще там, на Дніпропетровщині, ми з братом об’їздили багато континентів, училися господарюванню в Азії, Європі, Латинській Америці. І що більше бачили, то більше розуміли, наскільки благодатні умови має український, зокрема волинський аграрій, – зізнається Андрій Шум. А коли є бажання, помножене на можливості, невдовзі і результат з’являється. У нашому випадку – товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь-Агро». 
Зараз, розповідає Андрій Миколайович, товариство в процесі оформлення договорів. Адже два роки тому почавши на Волині з обробітку 600 га, нинішньої весни було засіяно півтори тисячі. А на осінь площі планується розширити до 8 тис. га (по чотири у Турійському і Любомльському р-нах).
– Оскільки розорювати ми взялися поля, які тривалий час стояли забур’янені, то щоби «підживити» ґрунт, першим ділом засівали кукурудзу. Згодом додали ріпак. На орієнтир узяли також сою, жито, ячмінь, – провадить керівник ТзОВ. – А паралельно ще й овочівництвом зацікавилися Адже в степовій зоні ці культури більше ніж просто популярні. Там на наших овочевих плантаціях щодня працюють сотні робітників.
І хоча на Волині геокліматичні умови відрізняються, проте спеціально підібрана технологія вирощування овочів цілком може компенсувати брак сонця й чорнозему.
– До стандартних моркви, картоплі, буряку плануємо додати часник, – продовжує оповідач, зазначаючи: – Культура ця і складна, і цікава водночас. Але якщо врахувати, що полиці більшості наших супермаркетів зайняв китайський часник (яка його якість – самі розумієте), то ми вирішили змінити ситуацію та українському споживачеві запропонувати якісну й недорогу продукцію. Тим паче, що наше підприємство працює лише зі швейцарськими та австрійськими препаратами.
Догляду часник вимагає не абиякого. Особливо щодо норми сонця й води. Бо мінлива волинська погода, самі розумієте, не гарантує ні першого, ні другого. І як уже встигли переконатися брати Шуми, навіть на болотистій місцевості буває засуха.
– Тому перш ніж узятися за вирощування часнику, мусили не лише поле підібрати без горбів і впадин та без бур’янів, не тільки ґрунт підживити і якісне насіння придбати, а й звісно ж – за техніку, зокрема й поливальну, подбати, – перелічує аграрій. І наскільки це все вдалося, покажуть майбутні врожаї. Бо вже цього року 100 гектарів планується засадити зимовим часником. 
Попри нарікання селян, мовляв, картопля чи морква тепер не в ціні, брати Шуми в отриманні прибутків не сумніваються. От тільки на яких саме культурах зупиняться, покаже час. 
– Виростити овоч – це тендітна, навіть сказав би – ювелірна робота. Але все ж вигідна. Просто клаптик городу й дядько з лопатою – це вже пройдений етап. Сьогодні аграрний світ робить ставку на великі площі й потужну техніку. Тільки так можна знизити собівартість продукції та згодом зайняти свою нішу в аграрному бізнесі, – переконався Андрій Шум.
Техніки у товаристві не бракує: в наявності близько тридцяти одиниць. Причому вартість окремих агрегатів може сягати чотирьох мільйонів! Тобто, самі розумієте, наскільки це потужні машини та який коефіцієнт корисної дії мають.
– Та й за висококваліфікованих спеціалістів не слід забувати. Саме вони все прорахують, спрогнозують. А хорошою командою і хороших результатів можна очікувати, – каже співрозмовник.
Що ж до вільних земель, котрі є неодмінним фактором сучасного господарювання, то тут брати Шуми надію покладають на обласну та районну владу і, звісно, – на сільські громади.
– Ми вже маємо з чим порівнювати і тому щиро вдячні керівникам Волині. В області реально сприятливий бізнес-клімат. Нам допомагають і з землею, і з документами, і з вирішенням виробничих питань. Навіть у таких, здавалося б, дрібничках, як придбання пального, і то підкажуть, – наголошує Андрій Миколайович. А чому таке сприяння? Мабуть, тому, що влада і бізнес працюють на спільну мету – підняти сільське господарство краю. 
– Для когось мої слова можуть здатися пафосом, та коли ми з Павлом вирішили заснувати на Волині агрофірму, на меті мали не лише особистий зиск (вільних-бо площ і в інших областях вистачає). Не менш важливим було для нас стимулювати розвиток малої батьківщини, дати роботу людям, які тут живуть. Навіщо буде їхати до Польщі, коли не гірші заробітки вдасться отримувати тут? І при цьому не залишати дітей, не розбивати сім’ї…
Поки що фірма дала роботу 35 мешканцям Любомльського і стільком – Турійського р-нів. Проте із розширенням діяльності зросте й кількість вакансій.
Голова Любомльської райдержадміністрації Олександр Дзядук тільки «за», аби такі підприємці приходили в район:
– Дякуючи цим господарникам, дякуючи тому, що взялися обробляти чималі площі, дев’ять наших сільрад уже мають виконаний бюджет. І тих 700 тисяч гривень, які отримали місцеві громади завдяки земельному податку, можна буде спрямувати чи на ремонт садочка або клуба, чи на придбання оргтехніки, чи на інші потреби.
А ще більше радує керівника виконавчої влади, що серед багатообіцяючих інвесторів району – не лише брати Шуми. На кінець року Любомльщина сподівається на появу підприємства, котре займатиметься м’ясним і молочним скотарством.
– У нас є величезна прибузька територія. Це луги і, самі розумієте, прекрасна кормова база. Тому є попередні домовленості, аби на землях Бірківської сільської ради відвести площі під пасовища, а в селі Мильськ – утримувати корів, – ділиться планами Олександр Дзядук. – Точні цифри ще зарано називати. Однак мова йде про не менш як півтисячі голів великої рогатої худоби.
Тепер головне – не збавляти темпи й таки довести: вкладати гроші у поліську землю також вигідно.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (70) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (228) - 43.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (159) - 30.6%