Старі фотографії з Максимом

Старі фотографії з Максимом

Зараз, коли Максима Гринчишина не стало, багато говорять, що Героїв треба пам’ятати. І це – святі слова! Бо такі, як він, не помирають… Але вони вже не можуть завершити те, що нам судилося: закінчити перемогою цю кляту війну!
Познайомилася з Максимом ще у 1999 р. у весняному поході по Карпатах. Він був сильним, мужнім та витривалим – ніс рюкзак за себе, і за тих, кому було тяжко. Потім ми разом створювали турклуб «Ми». Їздили в першу новорічну поїздку до Карпат, зустрівши там 2000-ий, напередодні вийшовши на Говерлу, як зараз пам’ятаю – в сонячну та безвітряну зимову погоду. Зупинившись у прихистку «Казмєнщику», де потрібно було палити дровами, які рубав Макс. 
Потім було багато туристичних акцій, посиденьок, вечорниць. Як співав Кузьма...
Потім Макс поїхав за кордон на декілька років. Повернувшись, він із нами їздив в Рокині на свято Купала, де ми зустрічали Сонце. А згодом на День молоді у Карпатах, піднімаючись на гору Піп Іван та до озера Марічейка, ніс не тільки рюкзак, а ще й… дівчину на спині!
Потім він пішов на фронт: його мобілізували. Відбулося декілька телефонних розмов під час відпусток – про життя-буття, потреби на війні на той час в тепловізорах, військовому одязі і т. д.
Думаю він, як і більшість українців, хотів припинення війни, мирного життя. В пам’ять про нього ми маємо її завершити, іншого – не дано!!!
Ми любили тебе, Макс, і будемо пам’ятати завжди усміхненим…
«І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими як тоді..».
Руслана МЕЛЬНИК і всі турклубівці, які знали Максима Гринчишина.
Фото Руслани МЕЛЬНИК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (58) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (162) - 44.5%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (99) - 27.2%