Гордість і біль

Гордість і біль

З такою дитячою безпосередністю, з такими дорослими поглядами на життя, з такою щирою усмішкою, добрим і відкритим серцем ти назавжди запам’ятався нам зі школи… «Наш Мокрий», як називали тебе в нашому класі…
Не маючи великої тяги до навчання, ти завжди сидів на перших партах і створював свої чудесні малюнки. Вони були неперевершені! Ти вмів підняти настрій тоді, коли його не було, ти підтримував усіх і в усьому, ти завжди був із класом. Ми разом втікали з уроків, разом проводили шкільні вечори… В останні дні навчального року обливались водою і, мокрі до нитки, але щасливі, бігали по школі.
Так, були моменти, коли виникали в нас і дитячі непорозуміння. Сварились, але й мирились завжди. 
Перед очима випускний вечір, в очах радість, а в голові – тисяча думок, розмови про майбутнє. І як зараз пам’ятаємо твої слова: «Ви про мене ще почуєте...».
Ох, якби ж ми тільки знали…
Якби знали, що пройдуть роки, і розлетиться звістка «Мокрий» – в АТО, «Сєрий» на Сході, пішов добровільно».
Згадуємо нашу останню зустріч. Перед очима стояв вже зовсім не той «Сєрий», а тепер це був змужнілий, загартований війною чоловік – «Крук». Скільки було радості в очах, коли ми зустрілись! Потім була довга розмова, твої спогади, сльози… Ти розповідав, а ми слухали і розуміли, що перед нами Герой, справжній друг, найкращий син і найкращий однокласник, а для солдатів – найкращий побратим.
Твої слова й досі прокручуємо в пам’яті: «Я пішов туди захищати Батьківщину, я там, бо хочу, щоб моя сім’я жила під мирним небом. Я пішов туди доказати вам, що я також на щось здатний, я хотів, щоб ви мною пишалися. Дівчата, давайте зберемо однокласників, я так хочу всіх побачити…».
І ми тобі пообіцяли обов’язково всіх зібрати, зібрати всіх для тебе…
Пробач, наш рідний, що не дотримали слова, не встигли… Пробач, що за 8 років після випуску так і не побачилися всі разом. Ми завинили перед тобою…
Тепер сидимо, прокручуємо кадри з життя і розуміємо, якими пророчими були твої слова тоді, на випускному вечорі. Ми почули про тебе, вся Україна почула. І дуже шкода, що наша з тобою зустріч відбулася за таких трагічних обставин…
Ти наша гордість, наш Герой і наш біль… Ми завжди будемо тебе пам’ятати, спочивай з миром і ще раз прости…
Твій «Б» клас.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (57) - 16.6%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (148) - 43%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (96) - 27.9%