У пошуках цілющого джерела

У пошуках цілющого джерела

Старосілля – як Старосілля. Невеличке село в Іваничівському р-ні, де залишилося трохи більше 300 людей, з яких мало хто пам’ятає, що древнє поселення на березі річки Луги колись називалося Ляховим…
Та сьогодні Старосілля, яке примостилося попід боком у більшої та успішнішої Павлівки, може похвалитися не стільки розвитком місцевої інфраструктури чи виробництва (фактично всі працездатні заробляють на хліб або в домашньому господарстві, або в полі, або в селищі), скільки тим, що отримало просто в спадок.
Ще б пак! Буквально на трасі з Локач до Іванич, одразу за зупинкою громадського транспорту, невеличкий вказівник із інформацією, що неподалік – цілюще джерело!
Чому б не скористатися нагодою і не відвідати це святе місце?
Машина долає колись насипану щебенем дорогу, що покрита великими баюрами, і впирається в шлях, який розлізся від води й багна. Там, далі, озеро, біля якого – чудотворне джерело Ракова Криничка…
Не добратися туди просто так ні ранньої весни, коли дорогу розвезло, ні взимку, як снігу – кучугури. Тому тільки й залишається загадати, як колега Світлана Думська в кращі часи побувала в цій місцині та розкрила таємницю іваничівського Старосілля…
«Дзвінок у бібліотеку смт Павлівка дещо прояснив ситуацію. Як виявилося, а точніше – розповіла бібліотекар Світлана Савчук – не таке просте те Старосілля, як здалося після одного візиту.
– Перша згадка про село Ляхів була у 1945 році, – каже Світлана Володимирівна. – Існує легенда: 
«Колись, до того, як на українські землі напали татари, ішов через волинські ліси князь зі своїм військом. Були там і полонені. Зупинилися вони біля річки на перепочинок. І лишив тут Ярослав Мудрий бідаків на поселення, які в майбутньому стали охоронцями Київської Русі».
Але є ще більша інтрига. Біля місцевого сільського озера є криниця, і не проста, а чарівна. Правда, може, не настільки велика сила тої води, як розповідає іще одна легенда, але втамувати спрагу з неї й справді приємно. Місцеві називають її Ракова Криничка. Бо у часи, про які згадка, звісно, згубилася, полонений, закутий у кайдани і геть знесилений, прийшов до цілющого джерела, а звідти виповз Рак. Він зняв із нього ті кайдани, обмив водою, дав напитися – і сталося диво зцілення», – розізнала колега, написавши статтю в «Волинській газеті».
Відтоді кожної 10-ї неділі після Великодня там проводять богослужіння. А недавно навіть поставили капличку.
«А що ж озеро? Воно у своїх глибинах береже страшну таємницю – поглинуло храм. Колись.
Може, то й просто легенди, але на цьому мудрі європейці давно навчилися заробляти гроші, приманюючи туристів?», – спробувала розгадати загадку Світлана Думська.
Та не розгадав її й автор цих рядків. Бо так і не пробився до Ракової Кринички суцільним бездоріжжям.
І тільки старша жінка чвалала в гумових чоботях десь далеко попереду, додаючи нелегкий шлях до поодинокої хутірської хати…
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: вказівник до Ракової Кринички.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%