Мордували... радника?

Мордували... радника?

Площу коло пам’ятника «Воїну-прикордоннику» у Нововолинську успішно реконструювали. На таку справу віднайшли 570 тис. грн у обласному (420 тис.) та міському (150 тис.) бюджетах. Одначе без колізій не обійшлося…

Нагадаю, що при виділенні коштів із казни Міста шахтарів кілька обранців тамтешньої громади виступили категорично проти такої ідеї. Усі вони – члени депутатської групи «Спільна думка» у Нововолинській міській раді, мовляв, об’єднали зусилля, аби не бути… кнопкодавами. Що ж не влаштовувало обранців? Вони воліли спрямувати кошти не на реконструкцію площі, а на ремонт однієї з доріг у місті. Одначе решта представницького корпусу вирішила інакше. До справи навіть намагалися долучити голову облдержадміністрації. Та Борис Клімчук акцентував на наявності чіткого цільового призначення виділених із обласного бюджету коштів. Мовляв, якщо знайшли гроші на площу, то, будьте добрі, виконуйте роботи з її реконструкції.
Коли ж до пам’ятника «Воїнам-прикордонникам» прибули будівельники й підігнали техніку, представники «Спільної думки» завадили початку робіт. Ще за два тижні, 19 липня 2013 р., «на захист» площі стала Наталія Камишнікова, кореспондент комунальної газети «Наше місто», дописувач одного з тамтешніх інтернет-видань та громадський діяч. У результаті зчинився скандал, котрий вийшов за масштаби Нововолинська. Пані Камишнікова спершу прохала надати їй документи на проведення робіт, а згодом, аби не дозволити працівникам підприємства-підрядника здійснювати демонтаж плит, стала на одну із них. Відтак між нею та керівником ПП «МП Сантехмонтаж» Анатолієм Коптюком відбулася сутичка. Згодом журналістка описала події так: «О 8.55 техніка й робоча сила наблизилася до скверу. О 9.02 я зателефонувала Нововолинському міському голові Вікторові Сапожнікову. Поінформувала його, що ситуація стала критичною, демонтаж починається і що вся відповідальність за подальший перебіг подій перекладається на мера. Трохи згодом з’явився власник і керівник ПП «МП Сантехмонтаж» Анатолій Коптюк… Він став неподалік від мене, тихо переговорив із кимось по мобільнику. Задоволено кинув: «Ви чули? Мені все дозволили!». Нагадала йому, що я – журналіст і виконую тут свої професійні обов’язки. Після 9.05 я, як громадська активістка, зробила спробу завадити демонтажу – стала на плиту… До мене підскочив Анатолій Коптюк. На очах у підлеглих ударив мене, грубо відштовхнув убік. Я закричала. Коптюк щосили затуляв мені рота рукою… Далі ще двічі із силою вдарив мене в обличчя. Я упала на асфальт…» Наголошувала журналістка й громадська діячка, що працівники фірми навіть клали їй на ноги одну з демонтованих плит. Зрозуміло, що вранішню сутичку побачили перехожі – невдовзі на місце події прибули правоохоронці, зокрема начальник Нововолинського міськвідділу внутрішніх справ Олег Степанюк. Згодом за цим фактом розпочали кримінальне провадження за ознаками ст. 126 ч. 1 ККУ (побої та мордування) та ст. 171 ч. 1 (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста), відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань України. Одначе потерпіла була категорично не згодна із тлумаченням ситуації правоохоронцями. Вона запевняла, що звернеться до судмедекспертів і добиватиметься, аби досудове розслідування проводили ще й на підставі норми ст. 365 ч. 2 ККУ (перевищення влади або службових повноважень посадовою особою). Як повідомив у відповіді на журналістський запит начальник Нововолинського міського відділу УМВСУ у Волинській області, за результатами розслідування кримінальне провадження закрили за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Відтак і виходить, що пані Камишніковій керівник ПП «МП Сантехмонтаж» не наносив побоїв та не здійснював мордування. Одначе…
«На даний час рішення оскаржується Камишніковою Н. С. у Нововолинському міському суді Волинської області. У кримінальному провадженні (мова йде саме про перешкоджання діяльності журналіста, – авт.) продовжується досудове розслідування, кінцеве процесуальне рішення не приймалося. СВ Нововолинського МВ УМВС вказані кримінальні провадження за наслідками розслідування до суду не скеровувалися», – повідомив Олег Степанюк.
Тож хто доведе свою правоту: підприємець чи журналістка – поки не зрозуміло. Не втямки також, чому в тому, що чоловік серед білого дня розпустив руки й на очах у перехожих та власних працівників бив жінку, правоохоронці не вбачають складу злочину? Не зрозуміло також, чи дійсно вказівка діяти навіть кардинальними методами злетіла з уст представників влади? І що насправді робила на площі пані Камишнікова, котра працює у виданні, заснованому міською радою, та дописує на один із сайтів матеріали, де нещадно критикує ту ж нововолинську владу: збирала інформацію для чергової публікації чи все ж виконувала роль громадського діяча і відстоювала позицію частини громади міста? Хоча варто зауважити, що в січні 2009-го Наталію Камишнікову за рішенням сесії Нововолинської міської ради було призначено… штатним радником тамтешнього мера Віктора Сапожнікова. Щоправда, нині пані Камишнікова в ешелонах виконавчої влади уже не працює. Се ля ві? Зрештою, запитань у цій справі, що дуже пахне скандалом, значно більше, аніж відповідей.
Світлана ГОЛОВАЧУК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%