Made in Ukraine. Ми маємо чим пишатися

Made in Ukraine. Ми маємо чим пишатися

За роки незалежності український кінематограф зробив колосальний ривок вперед. Доказ тому — п'ять гідних фільмів, які завоювали визнання глядачів і підкорили журі престижних кінофестивалів.

Обрати лише кілька національних картин, повірте, завдання не з легких. Тому я вирішила зупинитися на тих історичних стрічках, які вийшли на екрани в останні роки. Ці фільми зняті відомими режисерами, на тлі добре знайомих пейзажів, за участю улюблених акторів, із зрозумілими проблемами. Вони дозволяють ближче познайомитися з трагічними сторінками історії нашої країни, пробуджують у серцях глядача гордість і патріотизм. Якщо ви їх ще не бачили, рекомендую це терміново виправити.

«Хайтарма», 2012

В основу військової кінокартини «Хайтарма» лягла одна з найдраматичніших подій в історії кримсько-татарського народу.

Дія фільму відбувається в 1944 році. Знаменитий льотчик Герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан, разом зі своїми приятелями, вирушає у Крим. Він отримує звільнення на три дні і вирішує запросити друзів до себе додому, щоб ближче познайомити їх з культурою і традиціями свого народу. Велике застілля проходить в затишній домашній атмосфері, з танцями і музикою. Ніхто з присутніх не підозрює, що на наступний ранок станеться страшна трагедія – в цей час радянська влада закінчувала останні приготування до проведення спецоперації з виселення кримських татар за межі півострова, як «зрадників Батьківщини».

За створення картини взявся Ахтем Сейтаблаєв, який зіграв у фільмі головну роль. Назва «Хайтарма» в перекладі з кримськотатарської означає «Повернення», а самі зйомки проходили в Бахчисараї.

У 2014 році стрічка отримала премію НСКУ як кращий ігровий фільм, а також кінопремію «Ніка» в номінації «Кращий фільм СНД і Балтії».

«Поводир», 2013

Дія драми «Поводир» режисера і сценариста Олеся Саніна розгортається в минулому столітті, на початку 30-х. Американський інженер Майкл, разом з сином Пітером, живе і працює в Харкові. Він закоханий у співачку Ольгу — яку грає відома співачка Джамала, — і збирається зробити її своєю дружиною. Але конкурент Майкла, радянський офіцер Володимир, має намір перешкодити своєму супернику. Рідкісна вдача: Майкла помічають за отриманням секретних документів, які компрометують радянську владу. Володимир намагається відібрати важливі матеріали, але під час бійки його колеги вбивають американця.

Сину Майкла, на щастя, вдається втекти, прихопивши з собою документи. Волею випадку він стає поводирем кобзаря, який у минулому служив в армії УНР. На них починається полювання.

Історична драма про трагічну долю українських кобзарів, які стали жертвами сталінських репресій, стала приводом для скандалу. Знайшлися незгодні з рішенням висунути фільм від України на оскарівську номінацію. Рішення було опротестовано. Трохи пізніше розформували і український оскарівський комітет. Тим не менш, масштабна картина більш ніж заслуговує уваги.

До речі, вперше в Україні на сеанс у кінотеатрі могли прийти незрячі люди. Фільм надійшов у прокат з тифлокоментарями, які через навушники описували все те, що відбувається на екрані.

«Незламна» («Битва за Севастополь»), 2015

В український прокат цей фільм Сергія Мокрицького увійшов під назвою «Незламна», що якомога найкраще підходить для цієї героїчної історії. У фільмі описується історія реального персонажа – видатної жінки-снайпера Людмили Павличенко.

Першим викликом для Людмили стала війна, яка позбавила її нормальної юності. Ні секунди не роздумуючи, 25-річна дівчина вирішила захищати свою країну. Навчившись снайперській справі, вона стала однією з кращих в цьому ремеслі, залишивши далеко позаду багатьох чоловіків.

Літературною основою картини стали мемуари Людмили Павличенко. Однак, на відміну від екранного персонажа, реальна жінка на момент війни була вже заміжня і мала дитину.

Фільм починали знімати на території Криму, однак відомі події на півострові змусили знімальну групу шукати нову локацію. Прийшла на порятунок кіногенічна Одеса та її мальовничі околиці. Картина була показана на кінофестивалі в Пекіні і отримала кілька премій відомих кінофестивалів СНД.

«Жива», 2016

Дія історичної драми розгортається в повоєнний час. На тлі неймовірно мальовничих Карпат, схожих на рай земний, розгортається трагічна історія Ганни Попович. Історія героїзму, любові і зради.

Дівчина народилася з надзвичайним даром – вона чує голоси і бачить віщі сни. Ховаючись від переслідувань чекістів, Ганна потрапляє в табір бійців Української повстанської армії (УПА). Так вона виявляється втягнутою в протистояння українських повстанців і радянських органів. Її дар передбачення змінить долі багатьох.

Фільм знятий на основі реальних подій. Більше того, переказаних особисто Ганною Попович. Дивовижна жінка не тільки не була проти екранізації, але навіть допомагала в процесі зйомок. Які, між іншим, проходили на популярному гірському масиві Горгани.

Драма «Жива» стала повнометражним дебютом режисера Тараса Химича. До неї на його рахунку режисера були документальні фільми та відеокліпи. Що цікаво, для виконавиці головної ролі, Ольги Комановської, фільм також став першим досвідом в кіно.

«Століття Якова» (серіал), 2016

Важко уявити, що довелося пережити нашим прадідам і прабабусям, на чий вік випали найбільш трагічні події української історії XX століття. Головний герой серіалу, житель Західного Полісся, Яків Мех, за сто років життя пережив падіння Російської імперії та УНР; жив під окупацією Польщі, гітлерівської Німеччини і Радянського союзу, поки, нарешті, не став свідком проголошення незалежності України. Відзначаючи столітній ювілей, Яків пригадує своє довге життя: нещасну першу любов, службу в польській армії, війну, злочини сталінсько-більшовицького режиму, друзів, дружину і дітей, всіх тих, кого давним-давно втратив.

Серіал по-справжньому бере за душу і точно не залишить байдужим. Він знятий за мотивами роману волинського письменника Володимира Лиса. Сам автор твору в своїх інтерв'ю акцентував увагу на деяких розбіжностях з книгою. Так що при нагоді прочитайте першоджерело, яке називають одним із кращих творів в сучасній українській літературі.

Звичайно ж, список гідних українських фільмів можна продовжувати. Бажаючим ближче познайомитися з історією країни і особистостями, які вплинули на її хід, також раджу подивитися більш ранні фільми визнаних українських режисерів. Багато гідних історичних картин можна знайти у фільмографії нашого земляка Олеся Янчука. Насамперед, це фільми про життя митрополита УГКЦ Андрея Шептицького («Владика Андрій») та відомого діяча Романа Шухевича («Нескорений»). Також подивіться його фільм «Голод-33», де народна трагедія показана очима дитини. Зверніть увагу на роботи народного артиста України та лауреата престижних кінопремій Юрія Іллєнка, зокрема, на його фільми «Молитва про гетьмана Мазепу», «Білий птах з чорною ознакою» та інші.

Марія ДАЦЮК.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%