Кубик Рубик виборів мера Луцька, яких ще нема

Кубик Рубик виборів мера Луцька, яких ще нема

У разі оголошення дострокових виборів Луцького міського голови замість Миколи Романюка, який передчасно пішов із життя, чинний голова облдержадміністрації Володимир Гунчик цілком може повторити шлях Миколи Ярославовича і з посади на рівні області зробити ставку на обласний центр. Крім цього, на виборах цілком прогнозовано будуть балотуватися і як мінімум 2 екс-перших заступники голови облдержадміністрації – Сергій Кудрявцев і Богдан Шиба.


Першою припинила гратися в недомовки «Свобода». Лідер цієї правої партії Олег Тягнибок на ток-шоу «Протилежний погляд» 28 квітня прямо заявив:

«Ми будемо висувати Сергія Кудрявцева, який вже має певний досвід як кандидат на посаду міського голови. У нас досить потужна Луцька міська організація. І я вважаю, що ми не будемо статистами під час боротьби за крісло міського голови».

Отже, Сергій Кудрявцев. Після перемоги Революції гідності він був призначений першим заступником голови облдержадміністрації Григорія Пустовіта, а потім якийсь час трудився поруч із Володимиром Гунчиком. Але коли «Свобода» на загальноукраїнському рівні не потрапила в парламент, її представників почали «вичавлювати» і з місцевої влади. Тому Сергій Кудрявцев подав у відставку. Наразі він зосередився на роботі в одній із лікарняних кас та виконує повноваження члена кадрової комісії в ГУ Нацполіції по Волинській області, куди його делегували депутати облради.

«Нехай запитають про це в Господа Бога!», – так відповів екс-міський голова Богдан Шиба на запитання, що ж сказати політикам,я кі цікавляться, чи збирається Богдан Павлович повернутися в крісло міського голови. Оскільки цілком зрозуміло, що до Всевишнього звернутися може кожен, але не всім дано удостоїтися почути відповідь, то, вочевидь, Богдан Шиба ще не визначився. В усякому випадку, колишній перший заступник голови облдержадміністрації Володимира Бондаря хоча після Майдану і перестав бути депутатом ради будь-якого рівня, доволі комфортно почувається на посаді. В усякому випадку, він перевірити й покарати може кожного, а його – фактично ніхто. А це зараз багато важить.

Не сказав останнього слова в політиці і екс-голова облдержадміністрації, регіонал Олександр Башкаленко, який лише 2 останніх тижні правління президента-втікача Віктора Януковича в лютому 2014 р. був попередником Володимира Гунчика. Коли Партія регіонів саморозпустилася, а її члени розбіглися по інших структурах, Олександр Костянтинович зробив ставку на «Опозиційний блок», яким керує на Волині. В облраду ця структура на виборах восени 2015-го з тріском провалилася, але шанс стати Луцьким міським головою – надто спокуслива пропозиція, щоб від неї добровільно відмовитися. Тим паче, що зараз Олександр Башкаленко вже повністю відійшов від шоку після кайданок на Театральному майдані, вільно пересувається Луцьком і будує далекосяжні політичні плани. Тим паче, що в Луцьку завжди існує потужне представництво шанувальників серпасто-молоткастого минулого, так що ставку робити є ще на кого...

Та найбільша вона – в  керівника УКРОПу, чинного голови облради Ігоря Палиці. Ілюзія, що фізично Ігор Петрович в області перебуває дуже рідко, розвіюється під натиском непоодиноких фактів результатів його впливу. Всупереч усім прогнозам, він блискуче виграв не лише вибори в облраду і сформував там стійку більшість, але й фактично контролює більшість депутатського корпусу в Луцькій міській раді.  Когось переконали співпрацювати цілими фракціями, хтось погодився на аргументи індивідуальної коаліції... Відтак, саме УКРОПівці Ігор Поліщук та його перший заступник Григорій Недопад і фактично керують Луцьком після смерті Миколи Романюка та поразки Юлії Вусенко, яку підтримували чинний губернатор та представники групи «Континіум».

Всі попередні вибори в Луцьку – починаючи від успішного походу за депутатськими повноваженнями Ігоря Поліщука від Соцпартії та Ірини Констанкевич як представниці «УРП-Собор» і закінчуючи повним тріумфом у створенні найбільшої фракції в міськраді нинішнього скликання – цілком підтверджують силу і впливовість Ігоря Петровича. На кого він зробить ставку цього разу, наразі невідомо нікому, крім нього самого. Але що не на Олександра Товстенюка, який мав усі шанси виграти в Миколи Романюка, але ними не скористався, то це найімовірніше.

Після розколу «Самопомочі» в облраді стало очевидним: частина партії Андрія Садового на Волині примкнула до губернатора Гунчика та його «Блоку Петра Порошенка «Солідарність», інша – до УКРОПу на чолі з Ігорем Палицею. Відтак, ще вилами по воді писано, що отримає недавній секретар Луцької міськради Юлія Вусенко «зелене світло» на участь у виборах міського голови. Цілком імовірно, що «Самопоміч» вирішить пожертвувати амбіціями Юлії Василівни (спровадивши її на роботу в парламент) і допомогти отримати контроль над обласним центром Волині комусь із представників партії влади, котра нині асоціюється виключно з прихильниками Петра Порошенка.

Першим із претендентів від «БПП «Солідарність» – екс-перший заступник Луцького міського голови і новоспечений радник голови облдержадміністрації Тарас Яковлєв, амбіції якого ніколи не дозволять змиритися з втратою посади. Тарас Володимирович ще під час прес-конференції з приводу добровільної відставки заявив, що готовий іти на вибори мера Луцька. А якщо довірять комусь іншому, то допомагатиме іншій «людині команди».

Найвиразніше в цьому сенсі проступає постать Романа Романюка – близького родича Володимира Гунчика, керівника облорганізації «БПП «Солідарність», якому недавно подарували державну посаду на чолі обласного Центру зайнятості. Тут, як кажуть, усі карти в руки! По-перше, треба показати «зрадникам» на кшталт екс-голови Луцької міської організації президентської партії, кумові Євгенію Ткачуку, що чинна влада ще на щось здатна. По-друге, саме Роман Романюк був штатним помічником-консультантом народного депутата з Волновахи Дмитра Лубінця, який у Києві призначений негласним куратором Волині. По-третє, якщо не голова облосередку «БПП «Солідарність» (свого часу був і депутатом луцької міськради) у доленосний час повинен взяти на себе відповідальність за долю найбільшого міста Волині, то хто ж тоді інший від правлячої партії повинен це робити?

І тут неминуче випливає особа чинного керівника виконавчої влади області Володимира Гунчика. Його діяльність ознаменувалася скандалами, провалами і падінням рейтингу до 9%. Останні місця в різних опитуваннях та аналізах для нього стали нормою. Якби не особиста позиція Президента Петра Порошенка, Володимира Петровича уже б давно спровадили «в архів»... Але вічно дискредитувати себе саму, тримаючи на посаді таку одіозну постать, чинна влада собі дозволити не може, бо Петро Олексійович усерйоз сподівається благополучно добути нинішній термін президентських повноважень і виграти наступні вибори. Тому рано чи пізно Володимира Гунчика замінять, і перед ним залишається невеликий вибір: або піти на пенсію і пасти качок біля розкішного обійстя в рожищенському селі, або показати, що є ще порох у порошенкових порохівницях. Тобто – поборотися за крісло Луцького міського голови. У разі перемоги Володимир Петрович покаже всім свій потенціал. Програє – більше не буде звинувачувати у своїй неспроможності когось іншого...

Цілком імовірно, що серед кандидатів може виникнути ще не одна «темна конячка». Наприклад, від «Радикальної партії Олега Ляшка», адже хоч його представник і отримав посаду заступника міського голови, Сергій Була на виборах у парламент показав доволі потужний результат. Чи від «Народного фронту» в особі активіста Олександра Ніколайчука. Або – від «Нашого краю», який в облраді очолює Святослав Кравчук, багаторічний екс-перший заступник і Антона Кривицького, і Миколи Романюка... Мало того, в штабі Юлії Тимошенко теж можуть змінити позицію, і тоді недавній голова облдержадміністрації, нинішній заступник Луцького міського голови Григорій Пустовіт також отримує немалі шанси на перемогу!

І це означає, що вибори будуть короткими. але запеклими. Як зустрічний бій танкових колон на марші, які стикнулися лоб-в-лоб, і питання життя та смерті вимірюється секундами. Про які, як співали в фільмі «Сімнадцять миттєвостей весни», не треба думати з погордою...

Але для реалізації всіх цих версій потрібне головне: щоб в. о. Луцького міського голови Ігор Поліщук надіслав у Верховну Раду України рішення міськради про визнання смерті Миколи Романюка, щоб у парламенті його розглянули та звернулися до Центральної виборчої комісії, яка й повинна призначити дату дочасних виборів.

Роман УСТИМЧУК.

Фото з порталуFishki.net.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (167) - 44.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.9%