Ліс потребує захисту!

Ліс потребує захисту!


Ці слова тривожним набатом звучали під час виїзної наради 3 серпня ц. р., яку зорганізувало Держлісагентство і на якій обговорено причини та наслідки всихання соснових насаджень на Поліссі та необхідності здійснення у них санітарно-оздоровчих заходів.

За перше півріччя нинішнього року площа всихання насаджень у лісах, підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів, перевищила 330 тис. га. Найбільше цьому природному лиху піддаються сосна (142 тис. га), ялина (майже 26 тис.) та  дуб (близько 100 тис. га). Значне збільшення площ всихання ялини спостерігається в Українських Карпатах (Львівщина – 16,2 тис. га, Івано-франківщина – майже 5 тис., Закарпаття – 1,5 тис., Чернівецька обл. – 1,4 тис. га; соснових та дубових насаджень у Кіровоградській (дуб –40,3 та сосна –3,4 тис. га), Волинській (сосна – 36,8, дуб – 2,6), Черкаській (сосна 10,4, дуб – 9,4), Житомирській (сосна – майже 13, дуб – близько 2), Чернігівській (сосна –14,3 та дуб – 1,6 тис. га та інших областях.
До суттєвого ослаблення насаджень на значній території України призвели зміни кліматичних умов та аномально високі температури вегетаційного періоду останніх років, антропогенне навантаження, різке коливання ґрунтових вод та інші біотичні та абіотичні чинники.
В окремих регіонах країни, у тому числі у Рівненській обл., де в м. Сарни й відбулася нарда, склався комплекс негативних природно-кліматичних факторів, які призвели до виникнення та різкого зростання деградації соснових насаджень. Значна їх частина практично втратили біологічну стійкість або перебуває на різних стадіях ослаблення і розладу, що різко підвищує потенційний ризик ураження комплексом шкідників та хвороб.

Аби локалізувати всихання лісів та поліпшити стан насаджень, Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації рекомендує робити суцільні та вибіркові санітарні рубки, спрямовані на оперативне видалення осередків ураження та подальше відновлення зрубів більш стійкими деревостанами. Своєчасність заходів з поліпшення санітарного стану ослаблених і пошкоджених хворобами та стихіями лісів дасть змогу запобігти втратам десятків мільйонів кубічних метрів деревини та не допустити безповоротних екологічних й економічних втрат.
На відміну від інших європейських країн, нині низка норм законодавчих та правових актів України не дає можливості працівникам лісової галузі оперативно здійснювати заходи контролю та локалізації осередків масового розмноження шкідників та хвороб. 
Це завдає значних екологічних та економічних збитків лісогосподарським підприємствам та зменшує надходження до місцевих бюджетів. Відсутність своєчасного реагування може призвести до повної втрати лісових масивів та непоправної екологічної катастрофи.
Ці досить гострі та актуальні питання, що їх на порядок денний винесло саме життя, й стали у центрі уваги виїзної наради з приводу масового захворювання соснових насаджень на Поліссі. Участь у цьому заході взяли також лісівники Волині разом з представниками мас-медіа та громадськими активістами. 
Його відкриття відбулося на базі Костянтинівського лісництва, яке є одним з кращих у ДП  «Сарненський лісгосп». 
Стартували з екскурсійно-пізнавальної поїздки в урочище «Тріщава», де знаходиться цілюще джерело, вода якого, за переказами, зцілює навіть немічних. У 1933 р. уряд Польщі оголосив джерело святим. 
Біля нього знаходиться капличка, яку в часи радянського войовничого атеїзму зруйнували, а відновили лише з настанням Незалежності. Свого часу тут разом з побратимами під крислатими дубами-велетнями відпочивав Богдан Хмельницький, щоб набратися нових сил для поборювання ворогів України.

Згодом учасники наради у Костянтинівському та Страшівському лісництвах ДП «Сарненського лісгоспу» подивилися жахливі картини передчасно вмираючих соснових лісів. Про причини такого явища та його розповсюдження говорив старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агромеліорації Василь Бородавка. Науковці моніторять хід всихання голчастих у київських та черкаських лісах з червня 2015 р. Ознайомилися також із ситуацією в Білорусії. Минулий рік працювали в Сарненському лісгоспі. Добуто доволі солідну базу даних. 
Науковець демонструє весняне дерево, що його, по суті, знищили короїди. Воно виглядає так, ніби зазнало хімічної атаки. Мова йде про всихання сосни, але роль у цьому процесі відіграють не фізіологічні причини, а біологічні. Білоруси цю пошесть назвали дуже точно: біологічне всихання. Можна ще це явище назвати біологічною пожежою. Такої швидкої атаки стовбурових шкідників ніхто не очікував і не надіявся, що вони завдадуть такої шкоди!  Процес цей розвивається і в Білорусії. Сьогодні цей короїд виявлений уже на півночі Фінляндії. Маса уражених лісів в Україні уже перейшла критичну межу. У народі кажуть, що одна біда не ходить. Це якраз той випадок – значної шкоди деревостанам завдають і грибкові захворювання.
Журналісти поцікавилися думкою заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря з приводу ситуації, що склалася із всиханням лісів.
– Така ж ситуація сьогодні в Словаччині, Польщі, Білорусії. І якщо вони, маючи підтримку на державному рівні, не можуть справитися з проблемою захисту лісу, то що говорити нам? Є тільки один надійний метод – вчасно вирубати і заліснити.
– Які ж методи боротьби застосовують білоруси?
– Білоруси, вони, до речі, присутні на сьогоднішній нараді, кинули всі сили, аби позбутися такого лиха. Вони припинили всі планові вирубки і вирубують тільки ділянки, які піддалися ураженню шкідниками. Якщо якийсь момент упущений, карають того, хто це допустив. Можуть навіть звільнити з посади. Тому маємо довіритися лісівникам приймати рішення, які убезпечать ліс від екологічного лиха. Громадськість, будь ласка, хай контролює, чи є зловживання, але аж ніяк не втручається в роботу спеціалістів.

Думка, звичайно, слушна. На жаль, на практиці далеко до ідеалу. Знаходиться багато «контролерів», які на кожному кроці бачать порушення з боку працівників лісової галузі. На урядовому рівні також не поспішають давати добро на авральне вирізування хворих лісів, від чого не тільки лісогосподарські організації, а й держава втрачає чималі кошти. Подібне висловлювання ми почули і від начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Кватирка. Нині в нашому краї, за його словами, порятунку потребують  пошкоджені деревостани, які займають площу близько 7 тис. га.
Під час підбиття підсумків відзначалося, що санітарний стан у лісах у першому півріччі ц. р. (період, коли лісгоспи працювали за новими Санітарними правилами) суттєво погіршився. Оформлення дозвільної документації на проведення санітарно-оздоровчих заходів з дотриманням усіх вимог нормативних актів щодо ведення лісового господарства забирає багато часу. Це гальмує роботи з оздоровлення насаджень.
Настав час напрацювати та затвердити обґрунтовані пропозиції з приводу внесення змін до нормативних актів, що стосуються господарської діяльності лісівників. Зелені легені України мають служити здоров’ю нації та приносити економічні дивіденди державній казні, а не всихати.

Володимир ПРИХОДЬКО.
На фото Світлани ДУМСЬКОЇ: ліси потребують захисту; Володимир Бондар із іншими лісівниками під час виїзної наради на Рівненщині; Олександр Кватирко спілкується з журналістами.   

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (58) - 16.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (153) - 43.3%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (97) - 27.5%