За крок до Третьої світової...

За крок до Третьої світової...

Серія успішних запусків КНДР міжконтинентальних балістичних ракет, здатних доставити ядерні боєголовки до території США,  не на жарт стурбували Вашингтон. Тим паче, що компетентні джерела припустили: відсталий режим Кім Чен Ира не міг самостійно за такий короткий час сконструювати такі бездоганні та потужні ракетоносії.
Слідчі Організації Об’єднаних Націй зробили висновок, що Північна Корея вже намагалася вкрасти секрети будівництва ракет з українського заводу «Південмаш». Два північнокорейці були спіймані, а в доповіді ООН йдеться, що інформація, яку вони намагалися вкрасти, була зосереджена на передових «ракетних системах, рідинних двигунах, системах космічних апаратів і ракетних паливних системах».
Слідчі переконані, що в умовах хаосу післяреволюційної України Пхеньян зробив другу, успішну спробу крадіжки ракетних технологій.
Існує ще одна версія: українські двигуни для міжконтинентальних балістичних ракет – це та продукція, яку ще до початку російської агресії в Україну постачала на цілком законних підставах наша держава для ракет «Циклон-3» і «Циклон-4»… А Кремль якусь частину з них таємно переправив у КНДР.
В усякому випадку, ця тема ще раз привернула увагу до здатності українців не лише виробляти високоякісні ракети, але й їхньої участі в ядерному протистоянні з Заходом.
Провокації режиму Кім Чен Ира здатні розв’язати Третю світову війну. Але світ був до цього дуже близьким і 55 років тому…
Світлана КОМА.
На фото «ТСН»: північнокорейська ракета летить у напрямку американського острова Гуам із українськими двигунами.



Як Микиті Хрущову закортіло показати світові «Кузькіну мать».

Цьогоріч виповнюється 55 років однієї з найтрагічніших сторінок холодної війни двох найбільших на той час ядерних держав – СССР та США.  Достовірніше відтворити тодішні події ми попросили краєзнавця, дослідника воєнної історії, члена НСЖУ Валентина Люпу, котрий, до речі, у 2012 р.взяв участь у Міжнародній науково-історичній конференції, яка проходила у м. Севастополі і де ця тема висвітлювалася.

– Термін «холодна війна» для молодого покоління нічого не значить і не зрозумілий. Валентине, що з цього приводу можна пояснити?
– Словосполучення холодні відносини між людьми зустрічаємо навіть у класиків. Щодо воєнної історії, то це поняття асоціюється як глобальна геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між країнами. Початок їй поклав жовтневий переворот, вчинений партією більшовиків, якою керував Лєнін. І це протистояння тривало, по суті, до горбачовської Перебудови. Оливи у вогонь, який горів постійно, підливали як керівники «старого світу», так і соціалістичної системи. Найбільший «вклад» у роздмухування полум’я внесли прем’єр-міністр Англії Уїнстон Черчіль та керівник правлячої в Союзі комуністичної партії Микита Хрущов. Гадаю, що зараз також простежується фаза холодної війни. Пригадайте виступ представника ворожої нам країни на Мюнхенській конференції з безпеки, де він заявив, що Росія і країни Заходу уже увійшли в період «нової холодної війни».


– Що ж призвело до такого протистояння?
– Я, гадаю, що тут свою роль зіграла політика, боротьба двох ідеологій та поява ядерної зброї. Не будемо заглиблюватися в історію її появи. Про це досить багато написано і  в художній літературі, і у військовій історіографії. Коли в країні рад тільки почали говорити про стратегічні ракети, США випробували свою систему, що несла боєголовку потужністю 3,5 мегатонни. У 1960 р. на бойове чергування стали 54 пускові установки, кожна з яких мала 3 ракети. І це далеко не все. У Європі формувалися комплекси з ракетами середньої дальності. Комуністичним вождям подібне на той час могло лише наснитися.

– Але ще в кінці 40-х минулого століття радянська імперія заявила, що володіє ядерною зброєю.
– Говорити набагато легше, ніж зробити. Як відомо, ракета 8К -71Сергія Корольова 4 жовтня 1957 р. вивела на орбіту перший супутник, але творіння того конструктора не годилося для військових цілей. Цим зайнявся пізніше Михайло Янгель. Його стратегічна ракета Р-12 (8К-63) першою надійшла на озброєння радянських ракетників. До речі, вона була і в луцькій дивізії. Максимальна дальність її польоту сягала 2200 км, і до території Америки – найбільшого ворога комуністичної імперії – вона аж ніяк не дотягувала. На конвеєр поставили 8К-65 з дальністю польоту 4500 км. Тоді ж Янгель взявся за двоступеневу 8К-64, яка мала долати відстань у 13000 км. Але 24 жовтня 1960 р., під час її підготовки до пуску, сталася трагедія, яка пригальмувала розробку цієї смертоносної зброї. Ракета масою 130 тонн і висотою  12-поверхівки несподівано вибухнула на землі. Наслідки були жахливі…

– Відомо, що ця інформація тривалий час у Союзі була за сімома замками. Але повернемося до протистояння двох наддержав на початку 60-х минулого століття.
– Найвищою точкою «кипіння» холодних відносин СССР і США став рік 1962-ий. Приблизно у цей період, 55 років тому, розпочалася операція «Анадир» із відправлення радянських військових до острівної країни Куба. На той час її назву жартома розшифровували як «коммунизм у берегов Америки». Хто подав ідею Хрущову розмістити на острові Свободи стратегічні ракети, достеменно невідомо. Хоча подібна думка могла зародитися і в голові самого Микити Сергійовича. Він був майстер на різного роду авантюри! Тож і надумав показати клятим капіталістам «Кузькіну мать».


– З чого ж почалася «заворушка»?
– З мітингів. Пропаганда в радянській імперії була на першому місці. У той час я навчався у 9 класі, тож все добре пригадую. Скрізь висіли плакати з промовистими закликами: «Куба – так, янкі – ні!», «Руки геть від Куби!». Скрізь проходили мітинги, аби вони були більш масовими, то залучали і школярів. Агітатори працювали у всіх селах і містах, а також у військових частинах. У свій час мені довелося активно допомагати писати історію Луцької ракетної дивізії. У тогочасних секретних донесеннях я відшукав цікаві факти. Виявляється, що 1570 військовиків виявили бажання виконувати свій почесний та патріотичний обов’язок на Кубі. А в полку, який дислокувався у лісі поблизу смт Торчин Луцького р-ну, підрозділи, якими командували капітани Лєнтушенко, Єрьомін, Федоришин та інші, готові були у повному складі вирушати до берегів Америки. Масовий патріотизм був запрограмований самою комуністичною системою!
Заздалегідь розроблений кремлівськими верховодами план операції «Анадир» передбачав усі деталі розміщення на острові підрозділів радянських збройних сил. Американці, які протидіяли цьому процесові, свою операцію іронічно нарекли «Кочинос». У перекладі це означає «затока свиней». Усе було настільки утаємничено, що солдатів та офіцерів звозили до портів Калінінграда та Миколаєва у зимовому спорядженні та з лижами. Звідси теплоходи, міняючи курс, пливли до Куби.

– Пане Валентине, можете сказати, хто побував там з луцької дивізії?
– Захищати нову комуністичну державу Фіделя Кастро довірили лише окремим нашим військовослужбовцям, які поїхали під прикриттям спеціалістів сільського господарства, оскільки наша дивізія на той час була на стадії формування, і бойове чергування несли лише окремі підрозділи. А шахтний дивізіон, що дислокувався поблизу с. Війниця Локачинського р-ну, започаткував свою історію лише у 1964 р. На Кубу відправили 51-шу дивізію, що розміщувалася на Сумщині. Командував нею генерал Стаценко. Усі три полки мали в своєму арсеналі ракети, дальність польоту яких становила 2200-4500 км. Їм протистояли понад 260 американських ракет, які в 17 разів перевищували потенціал Союзу! Моська і Слон. 


– Поява радянських ракет, напевно, не могла пройти непоміченою?
– Безумовно, що так. Про наявність чужоземців на острові американців проінформувала німецька контррозвідка. Розвідувальні літаки США У-2 зафотографували місцевість, де розгорталися ракети. Вони виявилися вищими за пальми. Тож ніякої можливості заховати їх не було. 27 жовтня 1962 р. радянські зенітники збили У-2, пілот якого майор Рудольф Андерсон  загинув. Американці негайно привели свої війська у повну бойову готовнісь. Ситуація приймала загрозливі форми. На щастя, тодішні керівники двох держав – США і СССР – Кеннеді та Хрущов під час телефонної розмови зуміли найти розумний компроміс і відвели загрозу третьої світової війни, що могла перерости в ядерну і спопелити вщент усю планету.

Відтоді людство сподівалося, що привід війни зникне назавжди. На жаль, спадкоємниця комуністичної імперії – путінська Росія – взяла на озброєння всі агресивні замашки своєї войовничої попередниці. Це нині чітко проявляється на східних теренах України, де гинуть найкращі її сини. І навіть із найвищих трибун у Москві заявляють, що здатні перетворити США на радіоактивну пилюку…

Побесідував Володимир ПРИХОДЬКО.

На фото прес-служби Музею РВСН та Романа УСТИМЧУКА: радянська міджконтинентальна ракета СС20 («Сатана»), здатна долетіти до США; залишки військового містечка ракетників у с. Уляники Рожищенського р-ну; колишня шахтна пускова установка в лісі біля с. Війниця Локачинського р-ну.

І я – не я...

Президент України Петро Порошенко доручив невідкладно перевірити оприлюднену виданням «The New York Times» інформацію про нібито постачання з України ракетних двигунів чи відповідних технологій до Північної Кореї та доповісти про результати протягом трьох днів.

«Україна сумлінно дотримується міжнародного режиму нерозповсюдження. Добровільно позбувшись третього за потужністю ядерного потенціалу в світі, ми зробили унікальний внесок у міжнародну безпеку і ніколи б не дозволили собі поставити під сумнів нашу відданість міжнародним зобов’язанням», - підкреслив Петро Порошенко.
Глава держави наголосив: «Якими б абсурдними не виглядали обвинувачення України, як відповідальні партнери, ми маємо уважно перевірити оприлюднену виданням «The New York Times» інформацію про нібито постачання ракетних двигунів чи відповідних технологій до Північної Кореї».
Президент доручив невідкладно, під головуванням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова та із залученням Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, а також державного підприємства «Південмаш» та конструкторського бюро «Південне», провести ретельне та всебічне розслідування ситуації та доповісти про результати протягом трьох днів.
«Переконаний, що це дозволить достеменно підтвердити надуманість припущень про «український слід» у північнокорейській балістичній історії та, ймовірно, локалізувати справжнє джерело і задум цього безпідставного фейку. Україна дорожить своєю діловою репутацією надійного партнера у сфері захисту і нерозповсюдження ракетно-космічних технологій», – наголосив Петро Порошенко.
Як уже повідомляла «Волинська газета», низка експертів із США звинувачують Україну в незаконному постачанні двигунів для міжконтинентальних балістичних ракет КНДР, здатних нести ядерну зброю.
І ось минув відведений главою держави час, а офіційного спростування з Києва так і не пролунало. Щоправда, Міністр оборони України Степан Полторак по «гарячих слідах» заявив, що подібні звинувачення – «черговий фейк», «чергове притуляння до того, чого немає і бути не могло».
А от німецький фахівець Норберт Брюгге вже визначив тип двигуна ракет КНДР: «Глушко РД-250». І він зроблений в українському Дніпрі…

Роман УСТИМЧУК.





  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%