Мораль аморальності

Мораль аморальності

Світ недосконалий, і 26 років безуспішних спроб вибудувати в Україні справді самостійну, соборну та демократичну державу ще раз підтверджують елементарну аксіому: дорогу осилить не лише той, хто йде, а той, який розуміє, в якому напрямку він рухається і який кінцевий пункт призначення.

Світ справді сходить з розуму, і таке враження, що людство з усіх завдань хоче вирішити єдине: довести планету до самознищення. Те, що зараз відбувається в багатьох країнах Європи, де ісламські фундаменталісти вчиняють масові терористичні акти, яскраве свідчення цього шляху в один кінець. Здавалося б, треба тільки засуджувати бойовиків ІДІЛ, які задля знищення інших людей готові навіть пожертвувати власним існуванням на цьому світі. Але так можна зробити, якщо керуватися нашими цінностями. З точки зору терористів-смертників, вбиваючи чим побільше «гяурів» (тобто, невірних), вони роблять ледь не благочестиві вчинки, бо тим самим намагаються очистити світ від «скверни». А що таке скверна взагалі?
Візьмемо для прикладу сімейні цінності. В ісламському світі дозволено мати 4 законні дружини і незліченне число наложниць. І так там живуть ще з допотопних часів… 
З точки зору християнства це – як мінімум аморально. Бо класичний шлюб – це добровільний союз чоловіка та жінки, які поєднуються разом для продовження роду людського.
Але якщо подивитися на реалії західного світу, то як пояснити з точки зору церковних постулатів офіційні дозволи одружуватися геям і лесбіянкам?  А легалізовані будинки розпусти до яких канонів демократії пришити?
І що тоді взагалі морально та аморально: чотири дружини і вагон наложниць, одна дружина і багато дітей чи покої, де існують чоловіки з чоловіками і жінки з жінками або і ті, і другі, і всі на купу?
Отже, якщо немає єдиних норм поведінки, то й відсутні чіткі критерії, що вважати добром, а що – злом. Одне ясно: вбивати собі подібних тільки тому, що вони живуть не так, як ти хочеш, неприпустимо за жодних обставин. Але війни тривають, і вони виникли ще в дохристиянські часи. В руках у людей вже є такі знаряддя вбивства, що навіть біологічна зброя здатна винищити на планеті все живе, не кажучи вже про руйнівну силу ядерних сил.
То що далі? І як у цьому нестабільному та агресивному світі вистояти молодій Українській державі та її громадянам?  Немає відповіді на це запитання, які б полум’яні та патріотичні промови не лунали в ці святкові дні з найвищих трибун. Бо конфлікти ж виникають не тільки на релігійному чи побутовому рівнях, але й на майновому та соціальному. 
Як можуть бути єдиним цілим багатій і жебрак? Хворий і здоровий? Начальник і підлеглий? Віруючий та атеїст?
І немає відповіді на ці прості питання.

Володимир ДАНИЛЮК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (58) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (162) - 44.5%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (99) - 27.2%