Оцінка американського президента

Оцінка американського президента


Він народився у день, який згодом став святом нашої Незалежності, а пішов у засвіти у далекій Америці в День її незалежності. Таке цікаве та унікальне співпадіння! Між цими двома датами були роки життя, сповнене тривог та небезпек. 

Анатолій Грищенко, яким маємо пишатися перед цілим цивілізованим світом, випробовував нові типи літаків та вертольотів. Останній свій політ зробив над жерлом розбурханого  реактора четвертого блоку Чорнобильської АЕС. Наш земляк добре усвідомлював небезпеку, але думав не про власне життя, а своїх співвітчизників, інших землян, існуванню яких загрожував «мирний атом».
Як відомо, першими, але далеко не останніми жертвами чорнобильського лиха, стали пожежні. Ніхто не знав, як зарадити біді. Хтось нараяв засипати вогонь піском. Один воєноначальник запевнив ЦК компартії, що його орли справляться з цією роботою за лічені години. Тонни такого вантажу, що його скидали з вертольотів, посипалися у вогненну пащу реактора. Один з прибулих інженерів-будівельників, побачивши це, схопився за голову: нижнє перекриття під реактором могло не витримати і провалитися, тоді світ не уникнув би катастрофи. Терміново привезли шахтарів, які почали рити стволи, у які будівельники закачували бетон, зміцнюючи тим самим укріплення. 
З’явилася ще одна ідея: виготовити велику металеву покрівлю над реактором. Таке накриття зробили досить швидко. Постало питання, як його встановити? Відразу згадали про нашого земляка, командира ескадрильї пілотів-випробовувачів Анатолія Грищенка льотно-випробовувального інститу міста Жуковського. Він у парі ще з одним пілотом двома гвинтокрилами перевозив надважкі вантажі. Подібна операція вимагала неабиякої майстерності. Одного разу у тренувальному польоті обірвався трос і вантаж у 37 тонн з півкілометрової висоти полетів униз… Лише досконале знання льотної практики врятувало життя пілотів.
Покрівля призначалася для ізоляції радіоактивних викидів з реактора, але на заваді виконанню завдання стояла висока труба та інтенсивна радіація на даху машинної зали у 1000 рентген. Аби встановити покрівлю, Грищенко разом з іншим пілотом Карапетяном вирішили провести, так би мовити, рекогнисцеровку місцевості. Довелося 4 рази пролетіти над реакторм на висоті 200 метрів. Потім тренувалися ставити ту дугоподібну конструкцію. Коли відпрацювали усі деталі і екіпажі Грищенка та Карапетяна були готові до виконання завдання, яке вони виконували протягом трьох хвилин, їх терміново викликали в Москву. Допоки вони там усе розповідали та доповідали, прийшла телеграма, що накриття розбили. Нового робити не стали. Змінився керівник, а нового запевнили, що заплановане можуть виконати і військові пілоти. І «виконали». 

Після Москви знову Чорнобиль. І знову «проблемна» труба. Виявилося, що під час вибуху на всі 7 майданчиків вивалився радіоактивний графіт, який потрібно було дістати. Вирішили це зробити при допомозі пожежного МІ-6. Їх було виготовлено два. На одному загинув пілот-випробувач Юрій Гарнаєв, гасячи пожежу у Франції. Другий вертоліт доставили на ЧАЕС. На перший виліт прийшли всі члени комісії з ліквідації аварії. Подивилися на роботу Грищенка й стали думати-гадати: як бути далі? Виявилося, що МІ-6 хороший вітрогон, який  розганяв радіоактивну пилюку на всій території. Коли я був у Жуковському, колега нашого земляка Макаров розповів, що трубу люди очистили рукамию. Платили за кожну хвилину роботи. Розраховувалися на місці, прямо біля труби…
У той час Анатолій Грищенко продовжував свою звичну роботу. Доставляв на блоки вузли системи вентиляції, кондиціонування повітря та його очищення вагою 15 тонн.
Хвороба підкралася непомітно. Звичайно, далося взнаки опромінення, якого ніяк не хотіли визнавати. Друзі-пілоти зверталися у всі лікарні, міністерства, зрештою попросили втрутися Горбачова. Він і допоміг. Почали робити аналізи, які спростували загальне захворювання і встановили гострий лейкоз. Американські лікарі констатували, що радянські спеціалісти знизили рівень отриманої дози у 17 (!) разів. З лікуванням дуже запізнилися. Та Анатолій Дем’янович не здавався. Невідома жінка з Франції дала свій кістковий мозок. Американський пілот Кеп Парлієр зібрав на операцію необхідну суму доларів і нашого пілота відправили на лікування. Та 4 липня на 54 році життя він покинув нас. Саме цього дня американці святкували свою незалежність. У Сіетлі, де помер Грищенко, оголосили траур і приспустили прапори. Президент Буш, висловлюючи співчуття, зауважив, що наш земляк став героєм усього світу.
У День української авіації в Луцьку на проспекті Волі,12 у будинку, де проживали Грищенки, громадські активісти провели годину пошанування з нагоди 80-річчя пілота. Розповідали про його нагороди, серед яких і відзнака Всесвітнього фонду безпеки польотів «За героїзм  –  «Меч Гравінера», яку отримали лише 10 пілотів. Приємно, що в їх числі і наш земляк. Про його подвиг сьогодні нагадує меморіальна дошка. На жаль, виготовлена вона з помилками, які варто якнайшвидше виправити. Це вже парафія влади. Король Іспанії Хуан  Карлос І у своїй країні спорудив нашому землякові цілий меморіальний комлекс. У великому тексті жодної помилки. Європа є Європа. Ми ж намірені переймати в неї усе найкраще.

Валентин ЛЮПА. 

На фото автора: наш земляк Анатолій Грищенко у кабіні вортольота; американський пілот Кеп Парлієр з нагородою пілотів-випробувачів США «Одинокий яструб».  

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (58) - 15.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (162) - 44.5%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (99) - 27.2%