У пошуках тепла

У пошуках тепла

Гарячий чай, теплі шкарпети і велика ковдра – такою стає буденність лучан із настанням осені. Холод огортає не тільки місто, а й просочується у затишні домівки. Тож лучани все частіше з тугою кидають погляди на холодні батареї і мріють про теплу оселю. Оскільки переважна більшість населення обласного центру отримує тепло централізовано, то редакція вирішила провести невелику «інспекцію», щоб пересвідчитися, як на практиці м. Луцьк готують до нового опалювального сезону.

Саме тому ми вирішили відправитися в ДКП «Луцьктепло», яке очолює директор Валентина Малютіна, і спробувати перевірити готовність підприємства до напруженої роботи у такий відповідальний час, а заодно – вивідати, коли тепло повернеться до наших осель.
За словами головного інженера Володимира Біньковського, роботи з підготовки комунального господарства м. Луцька до осінньо-зимового періоду 2017-2018 рр. розпочалися… одразу по завершенню минулорічного опалювального сезону. Потім на підприємстві відбулися кадрові зміни, і його очолила Валентина Малютіна, котра випередила інших претендентів на публічному конкурсі. А далі – звичний графік роботи.

Теорія

«На балансі підприємства є 65 котелень і 51 ЦТП. І практично всі вони готові до експлуатації», – запевнив нас Володимир Григорович.
Він також повідомив, що у підприємства були проблеми з фінансуванням, які виникли не з вини ДКП «Луцьктепло», а через фінансові неплатежі на рівні держави. Тож і на цей час його рахунки заблоковані. Через це виникали неминучі затримки з закупівлею необхідних матеріалів, адже старалися викроїти кошти і на заробітну платню, і на матеріали. 
До слова, зараз у «Луцьктепло» є затримки з виплатами працівникам, декому з адмінперсоналу ще не перерахували зарплату за липень, але керівництво переконане, що з початком опалювального сезону бюджет поповниться коштами, тож усі заборгованості вдасться погасити. Варто зазначити, що у ДКП «Луцьктепло» працює більше 900 осіб (це не враховуючи сезонних робітників!), тому ця проблема – доволі актуальна для стратегічного підприємства.

«Не все, що хотіли, купили, не все, що хотіли, зробили, але на цей момент підприємство практично готове до опалювального сезону. Постараємося забезпечити лучан нормальними параметрами по теплопостачанню. Гарячу воду ми давали практично цілий рік, і навіть улітку перебоїв із з гарячою водою не було. Тільки зупинялися об’єкти на профілактичний ремонт. На початок жовтня практично всі роботи завершили, ще дещо «підтягуємо». Шкода, що через брак фінансування забракло коштів на нормальну підготовку. Але погода дозволяє ще завершити роботи», – повідомив головний інженер «Луцьктепла», яктй дійсно ідеалізовував ситуацію з гарячою водою.
Варто сказати, що протягом останніх трьох років було недофінансування цих об’єктів і по матеріалах, і по роботах, які необхідно було зробити. Крім того, підприємству держава заборгувала 2,5 млн грн, і населення – ще 18 млн, що і спричинило затримку виплат.
За погодженням із міською радою уже зараз розпочали початок теплопостачання на соціальну сферу (школи, садочки, лікарні тощо). Уже сьогодні (матеріал готувався 9 жовтня) у більш, ніж 20-ть окремих об’єктів відновили теплопостачання. Так, центральне опалення було подано 13 дитячим садочкам, 6 школам та 3-м медичним закладом. У цей же день розглядалися заявки від другої міської поліклініки та госпіталю інвалідів війни.
«Є лист від поліклініки №2 про відновлення централізованого опалення, і вже сьогодні можна буде подати теплоносій на поліклініку. Так само і на вул. Стефаника, де знаходиться госпіталь. Як тільки буде згода на прийняття теплоносіїв та їх проплату, ми будемо по мірі надходжень офіційних звернень від установ та організацій міста відновлювати подачу централізованого опалення», – зазначив Володимир Біньковський.
Щодо житлових будинків, то згідно з нормативною базою рішення буде прийняте після того, як 3 доби підряд температура зовнішнього повітря згідно з данними Гідрометеоцентру по м. Луцьку становитиме +8 і нижче. 

Найвірогідніше, опалювальний сезон розпочнеться з 17-го жовтня, але тільки, якщо таке рішення прийме виконком міськради. 
Сам процес подачі теплопостачання розтягнеться на тиждень (така технологія, і нічого тут не прискориш!), тож лучанам треба запасатися терпінням та теплими речами.
І, хоча у фінансовому плані у ДКП «Луцьктепло» видався складний рік, вони таки заключили договір з Європейським банком і на виділені кошти проводять реконструкцію теплових мереж по 5-ти об’єктах (вул. Б. Хмельницького, Шевченка, Лесі Українки, Глушець та Ковельська). Завдяки цим роботам з експлуатації виводяться 5-6 нерентабельних підвальних котелень.

Практика

Поспілкувавшись із керівництвом, ми вирушили безпосередньо на котельню, щоб подивитися на все, так би мовити, зсередини. Її приміщення знаходиться поруч з головним офісом підприємства, що по вул. Гулака-Артемовського.  Бо саме з неї взагалі розпочалася історія «Луцьктепла», яке спочатку носило назву «Волиньтепло».
Збудували цю котельню ще на початку 60-х років минулого століття. У той час вона споруджувалася для опалення вугіллям, хоча ним так і не скористалися, а потім переробили під природний газ. Саме тому котельня займає одразу два поверхи. Один американський громадянин, відвідуючи цю споруду, назвав її справжнім музеєм, проте, незважаючи на свою давню історію, вона справно та вправно виконує свою «теплу» роботу.
Спочатку ми піднялися на другий поверх, звідки і розпочалася наша екскурсія. Як вам описати, що я побачила?..По-перше, безліч труб і вентилів, а ще –величезні муровані котли. Чесно кажучи, мені вони нагадували гігантські печі, з N-кількістю дверцят та труб. Зверху ще залишилися ємкості для подачі вугілля, а навколо все буяє зеленню. Вазонами заставлено майже весь простір. Тож відчуття затишку та комфорту гарантоване. Але це лише перше враження, насправді люди, які там працюют,ь завжди перебувають у зоні ризику, а їхні помилки не прощаються, бо від них залежать людські життя.
Начальник першого теплового району Вадим Безносиков проводить нас по своїх володіннях та відкриває таємниці і небезпеки своєї роботи та роботи його підопічних. У котельні працює 4 котли. На момент нашого перебування вони були виключені. Як пояснив Вадим Ігорович, перший котел нагрівав воду, яку завдяки перемичкам та трубам передають на ЦТП, яке розподіляє вже гарячу воду по споживачах. 
У котельні працює одразу два оператори, які невпинно стежать за усіма приладами та показниками. Вони спостерігають за тиском, за температурою, а внизу ще є безліч насосів, які при необхідності треба включати-виключати. На першому поверсі є черговий слюсар, який стежить за роботою обладнання і оперативно реагує на будь-які відхилення в його роботі.

Раритетним музейним експонатом є переговорний пункт, правда, як зізнається начальник котельні, коли працюють насоси, то так чи інакше нічого не чутно. Мені він нагадав колишній дитячий телефон, коли два стаканчики скріплювалися ниткою. Ззовні він відрізняється, від описаної мною іграшки, але суть та сама. А ще з підлоги стирчить металева труба з розширенням зверху, яка і є переговорним засобом.
Хоча б коротко про роботу котельні, бо про це мало хто знає. 
Мені пояснили, і я спробую передати почуте читачам. 
Отже, спочатку слюсар вмикає димосос та вентилює топку не менше 15 хвилин, аби випомпувати всі залишки газу (одна неточність може спричинити вибух!). Потім оператор розпалює котел. Є котли, які автоматично розпалюються, а є такі, які запускають у роботу вручну. Працівники поступово розігрівають мережу і стежать за показниками. Котел конструктивно таїть у собі потенційну небезпеку, тому його не можна залишати і на хвилину. Кожен із них працює за тим самим принципом, що й система охолодження на АЕС. Тільки про Чорнобиль усі знають. А про небезпеку вибуху котла внаслідок його неправильної експлуатації – майже ніхто…
Звичайно, є й повністю автоматизовані котли, які працюють автономно і ніби не потребують постійного нагляду. Але дивитися треба й за такими!
А от кількість робочих котлів залежить від температурного режиму. Працівники спостерігають за температурою зворотньої води і, якщо вона не відповідає нормам, додають температури горіння. Тобто, якщо два котли не справляються по максимуму, підключають третій, і вже на трьох розподіляють потужності. А при дуже низьких морозах, то тут і всі чотири котли працюють на повну «котушку»…
При певних збоях у системі спрацьовує сигналізація, тож працівники одразу перевіряють показники приладів. Саме під час нашого перебування повітря прорізав різкий і неприємний звук, а нагору вибігла жіночка, яка миттєво оглянула всі прилади, і, знайшовши причину збою, спустилася на горішній поверх. До роботи взявся слюсар… Словом, перевірка обладнання пройшла в штатному режимі.
Оглядаючи залишки радянського спадку – бункери, через які мало насипатися вугілля, ми почали обговорювати можливості використання «альтернативного» палива. Проте заступник директора з комерційних питань Віктор Мельник повідомив, що наша країна ще не готова до таких радикальних змін, а також розповів, як інспектував одну із нововолинських котелень, що працювала на вугіллі. За його словами, розібрати якісь показники на приладах було просто неможливо, адже стіни і все довкола було покриті чорною кіптявою. А два кочегари, у яких світились лише очі та зуби, бігали з першого поверху на другий із тачками. один віз вугілля, інший – шлак. 
Через пару років він знову відвідав цю котельню, коли вона перейшла на газ, і все було чисто і гарно.
«У приватному господарстві можна перейти на альтернативні види палива, дехто навіть ставить декілька котлів і економить. Але щоб економити у майбутньому, потрібно зробити величезні капіталовкладення. Це можуть робити ті, у кого є вільні кошти», – відмітив Віктор Федорович.

А Вадим Ігорович додав: 
«А, якщо не маєш вільних коштів, то платиш по максимуму, як «Луцьктепло».
Зіронізувавши, ми спустились на перший поверх, де оглянули насоси, а також установку для пом’якшення води, яку подають у котел, і яка пізніше циркулює по трубах, розносячи тепло. До речі, через жорсткість води котли промиваються соляною кислотою, аби знищити накип. Такі роботи проводяться влітку, коли йде підготовка до наступного опалювального сезону.
Уже покидаючи приміщення, Віктор Федорович звернув нашу увагу на причіп. Їх називають по-робочому «полуприцепами», і вони містять у собі вентилятор, різальне і зварювальне обладнання. Тому в випадку виходу з ладу обладнання таке устаткування дає можливість швидко завершити ремонтні роботи.
Розповідаючи про роботу котельні, мені жартома запропонували закінчити двомісячні курси на оператора котельні та приходити до них на роботу. 
До слова, Вадим Ігорович розповів історію про двох жіночок-студенток, які прийшли на котельню, щоб ознайомитися з її роботою на практиці. Начальник вирішив пожартувати над ними і розповів, що спочатку подається газ і розпалюється котел, а лише потім включається димосос. Після короткої паузи жіночки з недовірою похитали головами, вказали на непослідовність подій, і одразу ж отримали запрошення на роботу.
Ось так… Тому, хто шукає, той знаходить! 

Теорія і практика

А після всього побаченого і почутого, можу вас запевнити, шановні лучани, що тепло буде. Треба лише трошки зачекати… 
А поки грійтеся гарячим чаєм і міцними обіймами…

Ольга КОНОНЧУК.
На фото автора: котел – музейний експонат; труби на заміну на території ДКП «Луцьктепло»; 1-ша котельня; Вадим Безносиков та Віктор Мельник; Володимир Біньковський. 

НАК «Нафтогаз України» підписала зі своєї сторони договори з ДКП «Луцьктепло» на постачання природного газу з усіма категоріями споживачів на опалювальний період 2017-2018 рр. 

Отримані номінації (ліміти) на споживання газу на 1-шу декаду жовтня.
Першими в м. Луцьку вже опалюються клінічний пологовий будинок і Волинський обласний спеціалізований будинок дитини.
Крім цього, слід наголосити: лучанам у розрахунках за вересень місяць ц. р. буде застосована авансова система оплати за послугу з централізованого опалення у жовтні 2017 р., а саме:
– для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних засобів обліку теплової енергії - 15 грн. за 1 кв. м опалювальної площі;
– для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними засобами обліку теплової енергії - 10 грн. за 1 кв. м опалювальної площі.
Як повідомили в ДКП «Луцьктепло», підготовка до нового опалювального сезону – на заключному етапі.

Наш кор.

Код і паспорт

Як не втратити субсидію, якщо в родині є неповнолітні віком від 14-ти років і старші?

В Україні створено Єдиний державний реєстр отримувачів житлових субсидій на базі держпідприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України».
Фахівці цього центру перевіряють реквізити персональних даних усіх отримувачів житлових субсидій. Домогосподарствам, у складі яких є зареєстровані особи, чиї персональні дані не відповідають вимогам законодавства,  розрахунок субсидії на опалювальний сезон 2017-2018 рр. може бути заблоковано. Зокрема, всім домогосподарствам, де є неповнолітні діти віком від 14 років.
Згідно з ч.2 статті 21 закону «Про єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати ідентифікаційний код та паспорт громадянина України (ID-картку).
Для лучан ідентифікаційні коди впродовж 5-ти робочих днів після отримання заяви видають у Центрі обслуговування платників Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області (Київський майдан, 4), а  ID-картки – в Центрі надання адміністративних послуг (вул. Лесі Українки, 35).
Отож усі отримувачі житлової субсидії, у чиїх родинах є діти, які досягли 14 років, мають донести необхідні документи у департамент соціальної політики Луцької міськради.
Звертатися слід у Громадську приймальну департаменту за адресою: м. Луцьк, пр-т Волі,  4-а. Телефон для довідок:  28-41-61.

Наш кор.




  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.7%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (171) - 45.5%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.6%