Автономне… добросусідство

Автономне… добросусідство

Чому ресторан біля сільради – не голови сільради, а від Боратина до Баєва не збудують метро?

Сергій Яручик виграв вибори голови сільради вчетверте поспіль. Цього разу – як голова Боратинської об’єднаної територіальної громади Луцького р-ну. До її складу входять с. Боратин, Голишів, Новостав і Рованці (Боратинська сільрада), Баїв, Цеперів і Городище (Баївська) та Промінь, Вербаїв, Коршовець, Лучиці і Мстишин (Проміньська). Тут проживає майже 6 тис. 500 людей.

Але не в цьому унікальність Сергія Олександровича. Одразу після виборів одразу 2 політичних сили – УКРОП і «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – заявили, що кожна з них підтримала його кандидатуру, тож записали Сергія Яручика в свій актив. Ще раніше він чітко висловився на цю тему: дякує всім за підтримку, але виграв, бо отримав підтримку виборців, а не партій.

А як справи в голови престижної ОТГ, яка межує з Луцьком, складаються зараз? Тим паче, що вже й перша сесія відбулася…

– Ви – реальний сусід великого Луцька. Кого, як не вас, запитувати: чому жодна сільрада Волині не захотіла об’єднуватися з великими містами? Боратинська якими міркуваннями керувалася?
– Перш за все, з огляду на власні фінансові можливості. Ми 10 років тому і тепер – це фактично небо і земля. По-друге, ми ж не проти співпраці з Луцьком. Але наразі готові будувати цю взаємодію лише на умовах добросусідства. Треба щось починати спільне і намагатися це реалізувати. Ну і, нарешті, прагнемо самотужки створити таку громаду, де жителі отримуватимуть увесь пакет необхідних послуг не в місті, а за місцем проживання. 

– Формуючи склад нової ОТГ, ви орієнтувалися на якісь рекомендації?
– Вивчали їх, але видозмінили. За перспективним планом, який запропонувала облдержадміністрація, проект створення Боратинської ОТГ був зовсім іншим. Бо ми, насамперед, реалізували принцип добровільності. Тому довелося вносити зміни не в один, а в два перспективних плани розбудови громади. 


– Що не влаштовувало?
– Нам пропонували долучити до Боратинської сільради Проміньську, Лаврівську, Баківецьку і Радомишленську. Але наші депутати та громадськість під час публічних обговорень побачили іншу конфігурацію. Щодо Проміньської, то реакція була схвальною. І несподівано для багатьох (і для мене особисто!) стала позиція людей із Баївської: під час опитування там 90% людей висловилися за об’єднання з нашою сільрадою. Такий великий відсоток став вирішальним. Власне, це не лише довіра, але й відповідальність. 

– Ви використали доволі цікаву фразу – «добросусідські стосунки» з Луцьком… Що вкладаєте в її зміст? Будуть якісь великі спільні інфраструктурні проекти? Обласний центр, наприклад, уже потрапив у транспортний колапс. Об’їзна дорога з  вул. Львівської через Рованці до вул. Дубнівської , котра йде через вашу сільраду, давно перестала відповідати вимогам логістики і сама перетворилася на «пробку». Можливо, розбудувати її через с. Боратин і, проклавши новий міст через річку Стир, вивести до с. Підгайці?
– Ми вітаємо розвиток обласного центру, але не хочемо, щоб це відбувалося за чужий рахунок. Нема в органах самоврядування «старшого» чи «меншого» брата! Тому треба навчитися враховувати інтереси не лише жителів міста, але й села… Щодо нової об’їзної дороги на півдні Луцька, то вона буде йти через Гірку Полонку, Лаврів, Мстишин і аж на Крупу. Отже, стосуватиметься нашої сільради. Ми – обома руками «за»! Досвід Львова і Рівного це підтверджують. Але ми повинні розуміти, в чому буде від цієї нової дороги користь для нашої громади.

– Розкрийте секрет перемоги на виборах. Самовисуванець, безпартійний і, як кажуть на Галичині, «забезпечена людина». Пішли фактично без будь-якої підтримки ззовні і – переконливо виграли, вберігши свою голову від ударів антагоністичних високопосадовців обласного (або й вищого!) рівнів. 
– Перша сесія депутатів ОТГ продемонструвала, як на мене, чудовий результат: серед депутатів немає жодної політичної фракції! Щодо мене особисто, то я і на перших своїх виборах був позапартійним…

– Чому?
– Голова громади має об’єднувати, а не розділяти! Будеш в якійсь партії, повинен виконувати її волю… А так у мене розв’язані руки у виконанні посадових повноважень голови ОТГ. Відповідальність – лише перед виборцями, депутатом і чинним законодавством. Узагалі, було б чудово, якби парламент ухвалив для всіх голів місцевих рад неодмінну умову: він повинен бути поза партіями.

– Як реагуєте за заздрість, звинувачення, різноманітні припущення? Наприклад, хтось подивиться на розкішну споруду сільради, а праворуч від неї побачить не менш розкішний ресторан… І скаже: «О, Яручик непогано обжився!»… 
– Та з посмішкою на подібні речі реагую… Хоча б тому, що цей ресторан – не мій. От, наприклад, до створення чудового спортивного комплексу в Боратині прямий стосунок маю. Але це – власність громади… І що ми для людей збудували, те людям і залишиться. 

– Про цікавий проект об’їзної дороги ми вже говорили. А які схожі інфраструктурні проекти задумали? Метро, звичайно, від Боратина до Баєва не прокладете, але що ж людям ви обіцяли?
– Можливо, ви здивуєтеся, але так скажу: вчетверте виграв вибори голови і жодного разу не обіцяв людям нічого подібного! 

– Як не обіцяли? А як виграти без обіцянок? Гречку посівали чи що?
– Та яка гречка?! Казав і кажу: будемо разом розбудовувати наш спільний побут в усіх сферах суспільного життя. Але є суттєва обставина: ситуація змінилася…

– Тобто?
– Ще півроку тому вона була зовсім іншою. Зараз ми в процесі децентралізації, котрий оцінюємо доволі обережно. Так, ми повірили в цю благородну ідею, але з перших кроків взяли паузу. Щоб вивчити досвід інших і на Волині, і поза її межами. Побачили і плюси, й мінуси. Найбільше цікавила доля ОТГ через рік-півтора після об’єднання… Тому вирішили зробити на базі Боратинської так, як це й зроблено. А плани? Їх дуже багато. Особливо в освітній галузі. Що нам «згори» казали? Нові громади повинні, насамперед, провести «оптимізацію» шкіл…

– Ну, навіщо ці евфемізми? Яка «оптимізація»?!
– Правильно: рекомендують школи закривати… А ми збережемо всі 5 існуючих. Бо переконаний: село без школи приречене на вимирання. Натомість пропонується понизити їхній ступінь, або – шукати додаткові резерви в місцевому бюджеті. Ще один пріоритет – дитячі садочки, котрі також збережемо, а, за можливості, й розширимо мережу. Далі: нам «рекомендували» позакривати фельдшерсько-акушерські пункти. А якщо ми хочемо зберегти їх, то повинні самотужки знаходити власні фінансові ресурси. До цього ми також готові, тому ФАПи будуть функціонувати! В Боратині є власна амбулаторія, але нам потрібні і ФАПи, де за рецептом сімейного лікаря людина повинна отримати кваліфіковану допомогу. 

– Тобто, для вас реформа – це не тільки скорочення та закриття всього підряд?
– Абсолютно правильно! Треба навчитися не лише користатися зробленим іншими, а створювати своє, нове. Правда, не від нас залежить виникнення іншої проблеми: дефіцит кваліфікованих кадрів. Особливо в медицині…

– Так знайдіть обдарованого випускника і за кошти громади вивчіть в інституті!
– Ця ідея вже в роботі, але на це потрібен часу. А його фактично нема.

– Дуже скоро на Волині замість 16 районів створять 4-5 повітів. Що скажете скептикам на запитання: «А навіщо здався той район? Хто там, крім голови Ігоря Ярмольського залишився? І той – без грошей!»?
– Не треба поспішати ставити хрест на районних гілках влади! Навіть успішні ОТГ ще не готові самотужки працювати в умовах децентралізації. Чіткої державної політики немає. Кажуть, розвивайтеся на основі власного бачення. А можна ж так «порозвиватися», що все зруйнується! У Боратині ми бачимо чіткий та поетапний розвиток, але наразі координаційна роль району дуже важлива. Особливо соціальний захист, медицина, освіта. 

– А, може, новим ОТГ згуртуватися в якусь нову структуру?
– Цікава ідея, яка вже в роботі. Є напрямки, які громадам разом буде вирішувати набагато легше. Наприклад, коли йдеться про якийсь соціальний центр.

– Так працюють у Німеччині. Але ми живемо в Україні… І тут що завгодно може змінитися буквально за ніч…
– Мене найбільше турбує, щоб держава не змінювала фінансових «правил гри». 

– Якщо ви скажете, що горите на роботі 24 години на добу, я не повірю… В Сергія Яручика я улюблене заняття у вільний час? Футбол? Полювання? Може, риболовля, адже Стир – поруч?
– Дуже люблю плавати. Але не часто можу дозволити це задоволення через дефіцит часу. Щодо «горіння» на роботі, то я не прихильник «всенощних» у службових кабінетах. Так, часом доводиться працювати і до пізнього вечора, але у всьому має бути межа. І не треба «перетягувати ковдру» лише на себе! Один із секретів успіху роботи нашої сільради в минулому, думаю, буде реалізований і в майбутньому: треба більше довіряти і депутатам, і працівникам апарату органу самоврядування, і керівникам різноманітних установ. Гуртом можна досягнути більшого, ніж поодинці. Особливо важливо зараз – з залученням старост! І ще одне: після виборів треба відкинути конкуренцію. На посаду голови балотується зазвичай кілька кандидатур, і переможець має залучити тих, хто не виграв, до спільної роботи. Словом, прагнемо показати власну успішну модель функціонування ОТГ. Так що роботи багато, а часу для плавання – мало.

– Враховуючи, що ви жодного разу не згадали Ігоря Палиці і Володимира Гунчика, це означає, що дійсно розраховуєте на власні сили. Але що вони повинні почути з Боратина?
– Наша ОТГ готова до співпраці з усіма органами влади та самоврядування. Ми – поза політикою! Наша політика – розвиток нашої територіальної громади. Це не пафос. Це позиція. 

– Дякую за відвертість. Успіхів!

Інтерв’ю вів
Володимир ДАНИЛЮК.

На фото автора: офіс Боратинської ОТГ; Сергій Яручик у службовому кабінеті.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.7%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (171) - 45.5%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.6%